#10 — Іспит совісті: пізнати самого себе
У 10-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе», останні випуски якого присвячені способу молитви, Глава УГКЦ розповів про важливість молитви іспиту совісті. Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ми з вами продовжуємо розмірковувати над різними способами молитви. Попередньо ми говорили про спільнотну молитву — Божественну Літургію, говорили також про молитву слухання, зокрема слухання Божого Слова. Сьогодні я готів би запросити вас відкрити для себе ще один вид молитви, про який чомусь дуже часто забуваємо, але Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха» згадує про нього як про один зі способів християнського духовного життя. Це — молитва іспиту сумління.
Коли треба робити іспит совісті?
Зазвичай, ця молитва звершується наприкінці кожного дня. Перед тим, як промовити наші вечірні молитви і відійти до сну, потрібно обов’язково пригадати собі у молитві, як ми прожили день, що минає. Молитва іспиту сумління є вкрай необхідною для того, щоби ми могли пізнати правду про самих себе, зустрітися зі своїм справжнім обличчям, пізнати слабкі чи сильні сторони власної особи.
З чого починати?
На початку молитви іспиту сумління поставте себе в Божу присутність. Піднесіть ваші духовні очі до Божого обличчя. Відчуйте себе, що ви стоїте перед Його обличчям. Тут, на землі, стоїте перед Богом, перед Його очима — очима люблячого небесного Отця, Який все бачить і все знає. Опісля у світлі Його люблячого погляду погляньте на себе і на прожитий вами день.
Пригадайте все, що з нами сталося протягом дня
Коли ви відчули себе в Божій присутності, пригадайте собі, що з вами сталося цього дня. Пригадайте собі всі моменти цієї днини — від хвилі, коли ви прокинулися, аж до вечора. Пригадайте, про кого ви найперше подумали, коли прокинулись, до кого ви звернулися своєю увагою, своїми словами, а відтак пригадайте все, що ви робили цього дня. Так, переглядаючи днину, яку підсумовуєте молитвою іспиту сумління, намагайтеся нічого не опускати, нічого не приховувати, але, справді, переосмислити прожитий вами день.
Подякуйте за добро
Якщо, пригадуючи і осмислюючи прожитий день, ви згадали, що щось зробили доброго, подякуйте за це Господу Богу. Зауважувати добро є дуже важливо. Я переконаний, що кожен із нас щоденно чинить дуже багато добра, але сам, можливо, цього не розуміє або не бачить. Можливо, не бачить самої здатності чинити добро, яку ви проявили. За кожне добре діло, кожне добре слово, добру думку подякуйте Господу Богу. Тому що саме Він — Отець Син і Дух Святий — є джерелом усякого добра. І те добро, яке ви протягом дня зробили, сказали чи подумали є виявом Божої дії, Його присутності у вашому житті цього дня.
Перепросіть за зло
Очевидно, що, пригадуючи, осмислюючи свої вчинки, ви можете також зрозуміти, що протягом дня ви, можливо, зробили щось і злого, а саме — згрішили словом, ділом, думкою, недбальством. Якщо ви відчуєте, а ваше сумління вам підкаже, що того дня, який минає, ви вчинили щось недобре, перепросіть за те Господа Бога, покайтеся перед Ним, перш, ніж відійти до сну. Примиріться у своєму серці з усіма своїми ближніми і відпустіть усім тим, хто згрішив проти вас. Каже апостол Павло: «Нехай сонце не заходить над вашою злобою» (Еф. 4, 26).
Віддавши в Божі руки своє життя, засинайте
На завершення цієї молитви, відкрийте усе своє серце до Господа Бога і віддайте в Його руки усе своє життя, кажучи: «Боже, Ти все знаєш, Ти все розумієш. Дякую Тобі за все добро, яке я вчинив цього дня і перепрошую, каюся у всьому тому, чим я міг образити Тебе, образити Твою невимовну любов до мене».
Побачите, що, коли кожного дня чинитимете такий іспит сумління, ви набагато глибше і краще пізнаєте себе, почнете зауважувати присутність Бога в вашому житті та зрозумієте свою неміч, слабкість і досконаліше житимете своїм духовним життям.
Нехай молитва іспиту сумління стане щоденною вечірньою духовною подією кожного і кожної із нас!
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви