25 років Бучацької єпархії: підсумки і маловідомі факти
Двадцять п’ять років тому на Поділлі була заснована нова єпархія Української Греко-Католицької Церкви — Бучацька. Її створення дало поштовх для розвитку парафій, освіти та душпастирської опіки, відкриваючи нові можливості для місцевих громад і духовного зростання поколінь.
Цієї неділі, 30 листопада, у катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла в Чорткові відбудеться Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди ювілею. Урочисте Богослужіння очолить єпарх Бучацький Дмитро Григорак, ЧСВВ. Після молитви присутні зможуть долучитися до мистецької програми, присвяченої духовній і культурній спадщині єпархії.
Департамент інформації УГКЦ підготував добірку цікавих фактів про Бучацьку єпархію: від історії створення до унікальних святинь, паломницьких місць та освітніх центрів.
1. Назва й осідок
Бучацька єпархія заснована у 2000 році. Належить до Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. І хоч її назва походить від міста Бучач, єпископський осідок розташований у Чорткові.
2. Єпископи
За 25 років єпархію очолювали лише два архиєреї — обоє з Чину святого Василія Великого (ЧСВВ). Першим правлячим архиєреєм був владика Іриней Білик. У 2007 році папа Венедикт XVI призначив його каноніком Папської базиліки Санта Марія Маджоре в Римі, а о. Дмитра Григорака — настоятеля василіанського монастиря в Луцьку та пароха місцевої парафії — апостольським адміністратором Бучацької єпархії. 23 липня 2011 року папа Бенедикт XVI затвердив його канонічний вибір Синодом Єпископів УГКЦ, призначивши єпархом Бучацьким.
3. Покровитель єпархії
Священномученик Григорій Хомишин, єпископ Станиславівський. Його служіння охоплювало територію сучасної Бучацької єпархії.
4. Єпархіальне управління з музеєм у підвалах
Єпархіальне управління, Згромадження сестер мироносиць (з 2007 року) та Благодійний сиротинець милосердя «Карітас» розташовані в одній будівлі, поряд із храмом Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Чорткові.
Раніше тут був костел жіночого монастиря сестер милосердя, який діяв до 1944 року. Після приходу радянської влади монастир перетворено на катівню: органи НКВС утримували та катували тут учасників підпілля і членів ОУН—УПА.
Наразі в підвалах облаштовано Музей більшовицького терору, присвячений пам’яті політв’язнів і репресованих.
5. Головний храм єпархії у формі тризуба
Катедральний собор Святих апостолів Петра і Павла має форму тризуба і є заввишки 91 м. Храм цікавий своєрідним поєднанням давнього візантійського стилю зі сучасною модерновою архітектурою.
6. Скарби Бучацького храму
Окрасою єпархії є місто Бучач, що нерозривно пов’язане з творчістю Йогана-Георга Пінзеля, якого називають «українським Мікеланджело». Його роботи сьогодні зберігаються в місцевому храмі Покрову Пресвятої Богородиці.
Саме тут зберігається ще одна реліквія — ікона Богородиці XV століття, відома як Бучацька ікона, яка, ймовірно, була привезена з Афону і є духовним надбанням не лише Бучацької єпархії, а й цілої Церкви.
7. Відпустові місця і чудотворні ікони
Єпархія має одні з найдавніших і найшанованіших святинь Поділля.
Улашківці, Ясна Гора — василіанський монастир Різдва Пресвятої Богородиці. Тут зберігається Улашківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (перша половина XVII століття), написана тією ж рукою, що й відома Ченстоховська ікона Матері Божої. Поряд із богородичною іконою є чудотворна ікона св. Івана Хрестителя (початок XVII століття).
Савелівка — церква Святого Івана Хрестителя. Місце відоме Савелівською чудотворною іконою Матері Божої (перша половина XVIII століття) і цілющим джерелом.
Ланівці — каплиця Положення ризи Пресвятої Богородиці та Лановецька чудотворна ікона Богородиці (початкок XIX століття).
Городок (Заліщицький район) — церква Архистратига Михаїла, Кулаківцівсько-Городоцька чудотворна ікона Богородиці (XVIII століття, копія 1952 року).
Вовківці (Борщівський район) — церква Різдва Богородиці, Вовковецька чудотворна ікона (середина XVII століття).
Борщів — церква Успіння Богородиці, Борщівська чудотворна ікона (початок XVIII століття, копія XIX століття).
8. Монастирі
Чоловічі монастирі ЧСВВ.
Монастир Воздвиження Чесного Хреста у м. Бучач — духовний і освітній центр із понад 300-річною історією. У 1995 році при ньому відновлено Історико-філософський ліцей імені святого Йосафата.
Монастир Різдва Божої Матері в с. Улашківці — один із найдавніших василіанських монастирів України.
Монастир Чину святого Василія Великого у м. Чортків.
Жіночі монастирі.
Монастир Пресвятої родини сестер у м. Чортків.
Монастир Покрову Пресвятої Богородиці сестер служебниць Непорочної Діви Марії у м. Заліщики. Тут зберігаються мощі засновниці Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії блаженної Йосафати Горланитиської та преподобномучениці с. Тарсикії Мальків.
9. Освітні інституції
Чортківська дяківсько-катехитична академія імені священномученика Григорія Хомишина, що готує дяків, регентів і катехитів.
Бучацький колегіум імені святого Йосафата, який цьогоріч відзначив 30-річчя. Тут виховують юнаків 7–11 класів, формуючи академічні знання та християнські цінності. Ліцей поліконфесійний — тут здобувають освіту діти не тільки греко-католиків, а й православних, інших конфесій.
10. Благодійна організація «Дім милосердя»
З 2013 року надає допомогу і прихисток людям різного віку. Тут щоденно проходять реабілітацію діти з аутизмом, ДЦП, синдромом Дауна й іншими порушеннями розвитку. Дехто приходить на денний час, а дехто проживає на постійній основі.
У «Домі милосердя» також перебувають самотні матері, малозабезпечені родини, люди у кризових життєвих обставинах і внутрішньо переміщені особи. Усім забезпечують проживання, триразове харчування, засоби гігієни, психологічний і медичний супровід.
Окремий напрям — фізична реабілітація військових.
