Блаженніший Святослав: «Господи, дай, щоб ми, як мудрі будівничі, Тебе поклали наріжним каменем нашого особистого і державного життя»
Ми кажемо сьогодні: Господи, прийди, до нашого винограднику. Боже, прийди до нас і зроби нас мудрими, щоб ми зуміли Тебе побачити в кожній потребуючій людині, яку Ти сьогодні до мене посилаєш: того, хто сьогодні не має дому, бо його знищили; мого рідного, близького, а можливо, переселенця, зовсім незнайомої людини, якій я повинен дати плоди праці у Твоєму винограднику. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді у 13-ту неділю після Зіслання Святого Духа і у свято Усікновення голови святого Івана Хрестителя.
«Сьогодні Боже слово запрошує нас послухати притчу. Завжди, коли Ісус Христос хотів пояснити якісь дуже глибокі істини про Царство Небесне, то використовував мову притчі, беручи якісь обставини із життя людини, де проявляються характери, людські стосунки. При помочі цієї життєвої, людської ситуації пояснює божественну істину, відкриває нам правду про нашого Бога», — зазначив на початку проповіді Предстоятель.
Він також зауважив, що сьогоднішня притча при виноградарів-убивць, крім того, що є переспівом історії спасіння, яку Бог Ізраїля вчинив по відношенню до свого народу, також може бути названа історією насилля.
За словами проповідника, у ній ми чуємо, що людина виступає як насильник по відношенню до Божої доброти. І це насильство має чітку мету — привласнити. Більше того, виноградарі вбивають, щоб привласнити собі право говорити від імені Божого, вбивають, щоб привласнити право вирішувати, хто має жити, а хто — вмирати, привласнюють право казати, що є добрим, а що — злим.
Також, розповідаючи цю притчу, Христос розкриває сенс своєї місії. Бо всі ті, кого дотепер посилав Господь Бог, були слугами, були пророками, яких Божий народ убивав, каменував, не хотів слухати Божого слова. Блаженніший Святослав додав, що сьогодні Церква святкує пам’ять Усікновення голови чесного і славного пророка Івана Хрестителя, останнього з пророків. «Ми чули ту історію ганебного останнього бенкету, як цар Ірод стирає голову пророкові, щоб дотримати слова. Іван виступає, як останній із пророків, після якого прийде сам Син», — зазначив він.
На переконання Глави Церкви, ця притча стосується кожного з нас, тому що кожен, відповідно до свого покликання і завдання, є виноградарем у Божому винограднику. Кожен із нас має якусь місію, служіння.
«Сьогодні це Євангеліє каже: Бог приходить до тебе в образі сина, доньки. Бог приходить до тебе в постаті сучасної тобі людини. Що ти зробиш з нею? Що ти зробиш з усіма тими дарами, навіть тим майном, яке ти маєш? Чи ти маєш якийсь дар, який би ти не отримав? — каже апостол Павло. Чи Ти маєш щось таке, що плодом Божого дару, який ти, можливо, примножив при помочі своєї власної праці. Але чиїми є ці плоди остаточно? Вони є Божими для добра сучасної тобі людини», — просить замислитися Патріарх.
Отець і Глава УГКЦ також зауважив, що сучасна людина має дуже багато спокус повестись з тим, кого посилає Господь, так, як повелись виноградарі-вбивці.
«Як часто ми сьогодні бачимо і в житті окремих держав, а навіть на рівні міжнародних стосунків, що сила права підміняється правом сильного. Тоді що робить той, хто вважає себе сильним? Він убиває, нищить слабкого, бо думає, що може собі щось привласнити. Але коли людина привласнює собі щось, тоді остаточно втрачає все», — застерігає архиєрей.
«Це Боже слово про насилля, особливо в таких дуже делікатних стосунках між людиною і Богом, по-особливому звучить у вухах України та українців. Ми сьогодні дякуємо Господеві Богові за те, що наше військо крок за кроком звільняє українські землі. Всіх нас, мабуть, зворушили кадри тих людей, які зі сльозами на очах виходили та обнімали наших солдатів, кажучи: „Ми півроку молились, щоб цей день настав“. У тих обставинах ми бачимо, як сьогодні здійснюється те Боже слово в історії нашого народу. Той, хто хотів позбавити нас усього, сьогодні ризикує сам втратити все. Але нам так важливо витримати в доброму, не уподібнюватись до тих виноградарів-убивць. Відкидаючи наріжний камінь, вони втрачають усе. А для нас наріжним камінь Христос, якщо стане фундаментом, основою будівництва, навіть захисту нашої держави, тоді здійсняться слова: „Від Господа оце сталось, і дивне воно в очах наших“», — переконаний Предстоятель.
«Боже, прийди до нас, дай, щоб ми Тебе поклали, як мудрі будівничі, наріжним каменем нашого особистого, державного життя. А тоді, все що станеться далі, буде Твоєю справою. І ми разом з Тобою будемо дивними для цілого світу. Бо від Господа це станеться, і дивні ми тоді в очах світу», — додав на завершення духовний лідер.
Департамент інформації УГКЦ