«Чому я вирішила охреститись у 22 роки?»: Історія усвідомленого вибору Єлизавети
Хрещення — це одне з найважливіших Таїнств у житті християнина, яке символізує духовне народження, очищення від гріхів і прийняття в лоно Церкви. Однак не кожен проходить цей шлях у дитинстві. Історія Єлизавети, молодої дівчини, яка вирішила охреститися у 22 роки, — приклад усвідомленого вибору, до якого привели тривалий час духовного пошуку та потреба в Бозі.
«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28, 19)
Дитинство Єлизавети було спокійним і безтурботнім, а відвідування храму обмежувалося Різдвом та Великоднем. «Мій старший брат був охрещений ще в дитинстві, але батьки вирішили не хрестити мене, щоб я могла самостійно свідомо зробити цей вибір. Довгий час мене це не турбувало, — розповідає дівчина. — Проте з роками відчуття незавершеності почало зростати».
Я відчувала, що мені бракує духовного зв’язку з Богом
Одним із чинників у духовних пошуках Єлизавети стала зміна оточення. Вона розповідає: «Я працюю в аудиторській компанії у сфері навчання персоналу… Наш колектив — це молода й енергійна команда з важливими життєвими цінностями. Серед моїх нових друзів були люди з різних регіонів України, зокрема із заходу, де велика частка віруючих людей».
Саме тоді, за словами Єлизавети, вона задумалася над власною вірою та відсутністю Хрещення: «Я відчувала, що мені чогось бракує — духовного зв’язку з Богом».
Думки про прийняття Таїнства Хрещення ставали все більш наполегливими, і Єлизавета вирішила, що настав час зробити цей крок: «Я радилася з рідними та друзями, і всі підтримали моє рішення».
Я впевнена, що зробила правильний вибір
Процес підготовки був ретельним і свідомим. Особливо важливим для Єлизавети, за її словами, стало те, що вона могла самостійно обрати хресних батьків: «Мій хресний тато — це тато моєї покійної подруги… А моя хресна мама — це моя колега, яку я дуже люблю і шаную. Вони справді важливі люди в моєму житті».
Єлизавета обрала для свого Хрещення парафію Трьох Святителів УГКЦ у Броварах. Саме там вона відчула духовну підтримку й одержала необхідну підготовку: «Мене дуже ласкаво зустріли священники у храмі, і після розмови з ними я зрозуміла, що УГКЦ — це саме та Церква, яка мені потрібна».
«За порадами та під духовним супроводом священників, я почала читати Катехизм і заглиблюватися в теми віри. Моя підготовка до Таїнства Хрещення тривала приблизно місяць. І за цей час я дізналася дуже багато нового, цікавого та справді важливого. Отці багато розповідали, радили слухати проповіді та відповідали на всі мої запитання», — поділилася Єлизавета.
«Мене ще зі школи цікавила історія Української Греко-Католицької Церкви, а особливо мені близька її ідея та місія. Ба більше, зі свого досвіду підтверджую, що кожен священник тут є чудовим духовним наставником, з яким ти розмовляєш, наче з давнім другом. Я впевнена, що зробила правильний вибір», — розповіла дівчина.
Охрестившись, я відчула, що тепер маю ангела-охоронця
Після Хрещення Єлизавета відчула духовне оновлення та зв’язок із Богом на новому рівні: «Хоча віра завжди була зі мною, тепер я відчуваю її глибше, більш усвідомлено». Війна та зміна оточення також вплинули на її рішення.
До тих людей, які ще не визначилися, чи ставати їм на початок шляху у християнському житті, Єлизавета звернулася так: «Прислухайтесь до себе, і якщо відчуваєте, що чогось бракує, зверніться до Бога. Молитва завжди приносить спокій і захист».
Підготувала Віра Вальчук,Департамент інформації УГКЦ
