Духовне слово Блаженнішого Святослава під час Хресної дороги в Софії Київській
Ми разом із вами взяли участь у Хресній дорозі нашого Спасителя в таїнственній тіні Святої Софії Київської. Ми чули слово Святого Письма про Його страсті, розп’яття та погребіння. Але, вглядаючись у цю священну історію, переживаючи її, ми зрозуміли, що історія про Ісуса — це історія про кожного з нас. Його Хресна дорога — це і є Хресна дорога розп’ятої нині України.
З уст захисника Маріуполя, який пройшов пекло російського полону і катувань, ми почули слова про те, що Україну сьогодні разом із Христом засудили на смерть. Він промовив до нас про мовчання полоненого і сказав, що це є мовчанням Спасителя перед Синедріоном, перед сучасними Пилатами. Проте в цьому мовчанні є більше сили Слова, ніж у тисячах промовлених людських слів, бо там Слово Боже свідчить про гідність людини.
Ми чули сьогодні свідчення наших захисників, які на своєму тілі носять рани цієї війни. Один із них — ветеран, який втратив руку, але продовжує бути лірником, сам собі сконструював протез і далі продовжує традицію української народної музики. Він однією рукою взяв і проніс хрест Христовий!
Ми чули голос наших волонтерів із Луганська. Вони втратили все, але не втратили здатності допомагати тим, хто в потребі, зокрема підтримувати захисників України. Ми чули з їхніх уст слово про те, що місія наших волонтерів — це служіння, подібне до служіння Симона Киринейського, який і сьогодні підставляє своє плече та допомагає Ісусові нести Його хрест в Україні!
Ми чули голос жінок, які йдуть за Христом і мають особливу роль та місце у Хресній дорозі. Ми чули слово матерів, які втратили своїх дітей. Ми чули слово дружин, які чекають з полону своїх найрідніших. Ми чули голос і молитву тих, хто очікує на своїх рідних, які пропали безвісти. У їхніх словах, у крику материнської, жіночої душі, ми почули молитву з глибини серця України.
Ми чули свідчення беззахисних перед могутніми світу цього. І голосом беззахисних став голос цієї маленької дівчинки, на долю якої випала трагедія війни. Вона сказала нам, що сьогодні в безсиллі беззахисного відкривається образ надії на Воскресіння і на силу України. Бо саме в безсиллі людини виявляється всемогутність Бога!
Завершивши цю Хресну дорогу, мабуть, ми всі зрозуміли, що це — дорога до перемоги. Це єдина правильна дорога. Бо Хресна дорога — це дорога до Воскресіння. Ми віримо в нашого розп’ятого Спасителя, який страждав, помер і воскрес на третій день із мертвих. І сьогодні Він з хреста промовляє до нас, що страждання, розп’яття і навіть смерть ніколи не мають останнього слова в цій історії.
Останнє слово — за життям, за перемогою, за Воскресінням. Тому сьогодні ми разом кажемо: «Хресту Твоєму поклоняємося, Христе, і святе Воскресіння Твоє славимо». Воскресни, Ісусе, в тілі Твоєї України!
Слава Ісусу Христу!
† СВЯТОСЛАВ
