Єпископи Української Греко-Католицької Церкви єднаються із Святішим Отцем у молитві та пості за мир в Україні
Відповідаючи на заклик Святішого Отця Папи Франциска та прохання Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, 26 січня 2022 року єпископи зі всього світу разом зі своїми вірними єднаються у молитві та пості за мир в Україні та всьому світі.
Владика Богдан Данило:
«На заклик Святішого Отця Франциска, Папи Римського, заохочую усіх вірних нашої єпархії долучитися до молитовного Дня за мир в Україні. Наші священники, монашество і вірні у середу, 26 січня, зможуть разом молитися про мир в Україні. У нашому нещодавньому листі владик Філадельфійської митрополії ми згадували, що Різдво як прихід нашого Спасителя з одного боку було позначене радістю приходу Еммануїла — „Бога з нами“. Але водночас для тих, хто був найближчий для Пресвятої родини, було позначене терпінням, переїздом із одного місця в інше. І сьогодні, дві тисячі років після цього, Різдво Господа нашого Ісуса Христа в Україні також було позначене напругою біля кордонів України, внутрішньою напругою. Тому в особливий спосіб сьогодні на заклик Святішого Отця прошу всіх вірних нашої єпархії, щоб постом і молитвою випрошували мир в Україні. Ми співали усі у навечір’я Різдва і Богоявлення, оспівуючи Еммануїла — „Бога з нами“, Царя миру. Як потрібен нам цей мир сьогодні! Закликаю усіх вас молитвою і постом просити у Всевишнього Бога про мир для України».
Владика Миколай Бичок:
«Христос Рождається! Славімо Його!
Дорогі вірні Мельбурнської єпархії Верховних апостолів Петра і Павла,
Цієї неділі Святіший Отець Франциск Папа Римський звернувся до цілого католицького світу та людей доброї волі з проханням про цілоденну молитву за мир в Україні 26 січня. Ми як вірні сини та дочки нашої церкви відгукуємося на заклик Понтифіка.
Сьогодні звертаюся до Вас із проханням долучитися до всецерковного молитовного чування за мир в Україні, яке відбуватиметься 26 січня з 6 ої год вечора і до 6 ої год ранку за Мельбурнським часом. О 8 год 30 хв вечором за Мельбурнським часом єднатимемось разом у молитві молебню до Христа Чоловіколюбця з Катедрального храму Святих Верховних Апостолів Петра і Павла у Мельбурні. Закликаю всіх Вас провести цей день в молитві та пості.
Коли щодня лунають новини з усіх засобів масової інформації та змушують нас втрачати спокій, коли страх опановує наші серця, Господь промовляє до нас: «Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я — Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю» (Іс. 41, 10). Ми як люди віруючі, покладаємо все наше уповання на Бога та Пресвяту Богородицю.
Мати Божа Неустанної Помочі!
Сьогодні ми твої діти, схиляємо свої голови перед Тобою та просимо миру для Української землі, захисти нас від ворогів видимих і невидимих, які бажають вчинити нам зло. Бо не маємо іншої іншої допомоги, не маємо іншої надії, крім Тебе, Пречиста Діво. Ти нам допоможи, на Тебе надіємось і Тобою хвалимося, бо ми Твої слуги, щоб ми не посоромилися, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь».
Владика Андрій Рабій:
«Цими днями увесь український народ та люди доброї волі зі всього світу збираються разом у молитві, тому що є велике відчуття небезпеки. Ворог стоїть при воротах, готовий напасти на нашу дорогу Неньку-Україну будь-якої хвилини. Багато із нас є сповнені тривоги, відчуваємо брак надії, ми не знаємо, що робити і відчуваємо себе беззахисними. Ми зрозуміли, наскільки не надійними є будь-які людські договори, а тим більше, коли нечестивці плюндрують їх. Ми не відчуваємо ніякого захисту. Що робити? Де знайти ту надію? Де знайти захист?
Давайте звернемося як добрі християни до Святого Письма, до Слова Божого. Саме ми можемо знайти нашу надію. Відкриймо книгу пророка Ісаї 41, 10: «Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я — Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю». У 13 вірші Він каже ще більше: «Бо я — Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю». Господь, який є Богом обітниці, Він сповнить цю обітницю Своїм приходом, пославши Свого Єдинородного Сина, щоб став чоловіком. Він так само дає нам обіцянку, що буде з нами будь-якої хвилини, а особливо тоді, коли ми відчуваємо небезпеку, особливо коли ми чуємо, що ми є беззахисні. Господь є з нами. І Господь це дає нам знати.
Він так само говорив це через святого апостола Павла до всіх нас: «Одягніться у повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. Нам бо треба боротися не проти тіла і крові, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в небесних просторах. Тому візьміть зброю Божу, щоб за лихої години ви могли протистати і, перемігши все, міцно стояти. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати євангеліє миру» (Еф. 6, 11–15). Це Господь нам говорить, якими ми повинні бути. Саме у той час, коли ми потребуємо цього захисту, певності і надії, Господь є завжди з нами. І пам’ятаймо про це. Тому що ми можемо загубити дуже великий дар, який Господь дав нам усім, — свободу та людську гідність.
Минулого століття британський прем’єр Вінстон Черчилль казав: «Дуже часто мене питають: „Чому ми воюємо?“ А я їм відповідаю: „Ви перестаньте воювати і тоді зрозумієте, чому ми воюємо, чому ми боремося саме зараз“. Тому що дуже часто, як він казав в іншому місці, усі великі речі, усі великі людські достоїнства, завжди можна описати кількома словами, такими як віра, мужність, свобода, гідність та інші. І саме ми тепер є на порозі того, що ми можемо це загубити. Але нам цього не можна робити аж ніяк.
Пам’ятаймо слова нашого великого Кобзаря: «Борітеся, і поборете». Тому, маючи Бога по своїй правиці, який веде нас, знаймо, що Він є саме той, що виведе нас із цієї небезпеки, дасть нам ту високу надію, зміцнить нашу віру. І Він покаже свою любов. Вірмо, молімся, і Бог завжди буде з нами!»
Владика Венедикт Алексійчук:
«Сьогодні наша рідна Україна переживає нелегкі, непрості часи. Але коли подивитися в історію, то вони ніколи не були простими. Завжди час дає різноманітні випробування. Тепер також наш народ має випробування.
Коли ж ми подивимося у Євангелію, то побачимо, що там Господь дуже часто повторює слова: «Не бійтеся!» Ми бачимо те, як різні переживання, страхи народжуються у наших головах; ми самі маємо якісь думки, хтось приносить нам різні погляди, але не довіру до Бога. Це дуже важливо у цих нелегких, непростих часах для нашого народу і Батьківщини довіряти Богові та тому, як Він провадить. Саме у таких трудних обставинах виражається наша віра, те, наскільки ми покладаємося на Бога.
Звичайно, що ми нездатні через людські сили опертися агресору, можливо, не маємо стільки міці і сили, але маємо Бога. Тому нехай це уповання на Бога, нехай ця свідомість, що ми можемо прибігати під покров Богородиці, ця свідомість, що ми маємо мучеників, які, незважаючи на будь-які обставини, зберегли цю довіру до Бога, і дасть нам з цієї довірою крокувати. Пам’ятаючи, що для Бога немає нічого неможливого, у Бога все є можливим.
Хай Господь, Пресвята Богородиця і всі святі українського народу заступаються за нас у цей непростий і складний час».
Владика Браян Байда:
«Дорогі у Христі браття і сестри в Україні! Від імені усього духовенства, монашества та вірних, Ваших братів і сестер, Саскатунської єпархії, якої я є єпископом, та Єпархії Торонто та Східної Канади, якої я є апостольський адміністратор, хочу запевнити вас про нашу моральну та молитовну підтримку. Коли світ забуває, що війна в Україні триває вже восьмий рік, ми цього не забуваємо. Стільки жертв, стільки тихого плачу по містах і селах України, стільки геройства перед незаконним агресором! Та зараз ворог загрожує розширенням конфлікту, за який тільки він несе відповідальність перед Богом і перед світом. Ми проти надії надіємося, що він опам’ятається, що він хоча би пожаліє російських матерів, щоб вони не оплакували своїх поранених чи вбитих синів і дочок не на своїй землі, а на чужині внаслідок великих амбіцій маленьких людей. Нехай на наших устах будуть слова пророка Ісаї: „Ось Бог — моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, Він — моє спасіння!“ (Іс. 12, 2). Не зважаючи на небезпеку відкритої війни, будьмо певними, що Господь не покидає своїх синів і дочок. Його сини і дочки в Україні захищають не тільки свою землю, а свою гідність і право свого народу на самобутність. І молимося за них, за їхніх братів і матерів, братів і сестер, синів і дочок, які насправді розуміють, скільки коштує правді стояти проти брехні.
Пригадаймо слова Матері Божої, коли вона промовляла до Дитятка-Ісуса в іконі Матері Божої Неустанної Помочі і до святого Дієго як Гваделупська Богородиця у 1531 році, і до нас сьогодні: «Послухай і закарбуй у своєму серці, мій наймолодший сину: те, що злякало тебе, що турбувало тебе, нічого не варте. Не дозволь цьому триводити твоє обличчя, твоє серце; не бійся цієї недуги, ані жодної іншої хвороби, ані пронизливої та згубної речі. Хіба я не тут, я, котра удостоїлася бути твоєю матір’ю? Хіба ти не у моєму затінку і не під моїм захистом? Хіба я не є джерелом твоєї радості? Хіба ти не є під покровом моєї мантії, у схрещенні моїх рук? Чи потрібно тобі чогось більшого?»
У цей Різдвяний час не забуваймо, що з нами Бог!»
Владика Василь Семенюк:
«Вже вісім років вірні Тернопільсько-Зборівської архиєпархії єднаються у молитві з усіма вірними нашої Церкви за мир в Україні, за наших військових. Наші вірні благають у Господа благословення для українського народу. А нині на заклик Святішого Отця Франциска, Папи Римського, ми знову заносимо наші молитви до Господа під материнським покровом Пресвятої Богородиці, яка прославилася у Зарваницькій чудотворній іконі. Нині увесь день по всіх парафіях митрополії лунає молитва, як маленький внесок у справу спільної благодаті молитви цілої Католицької Церкви за мир в Україні. Ми віримо, що з нами Бог. А якщо так, то нам не страшні ніякі випробування і вороги. Нині ми молимося, щоб Господь Бог розвіяв страх, паніку, ненависть. У Бозі наша надія. Він ніколи не покидав і не покине нас.
Сьогодні ми просимо материнської опіки Матері Божої для всього нашого народу, а особливо для українського війська, дітей та молоді. У древній пісні наш народ співає: «Ще не чувано ніколи, щоб вона не помогла, чи у горю, чи в недолі того земного життя». Саме так наш народ у найважчі часи свого існування завжди прибігав під покров Пресвятої Богородиці.
Хочу пригадати, що Блаженніший Патріарх Святослав під час Всеукраїнської прощі у 2020 році відновив Акт посвяти українського народу під покров Пресвятої Богородиці, який був здійснений у 1999 році Блаженнішим Патріархом Мирославом-Іваном Любачівським.
Будьмо вірні Богові! Будьмо певні могутньої материнської опіки Пресвятої Богородиці. Любім свою землю і український народ. Будуймо Українську Державу в єдності і згоді. І в цьому нам ніхто не зможе перешкодити, бо з нами Бог!»
Владика Василь Івасюк:
«Не будьмо байдужі і не будьмо ліниві, а навпаки, любімо Україну та будьмо відповідальні за її долю!
Дорогі брати і сестри у Христі! У Різдвяний час чуємо благально-вопіющий голос Церкви Христової через уста святого Івана Предтечі: «Покайтеся» (Мт. 3:2). Іншої дороги ніколи не знайдемо та не буде! Народ України має тільки одне спасіння — послухатися голосу Божого та приготувати «Господню дорогу» (Мт. 3:3) так, як це зробили жителі Ніневії! Гріхи їхні переповнили чашу Божого милосердя. І Господь, голосом пророка Йони, попередив, що через 40 днів місто буде знищене до тла за свої гріхи. «І повірили ніневітяни Богові: оголосили піст (…) від найбільшого до найменшого» (Йона 3:5). І ніхто з людей не оправдовується, ані вельможі, ані жебраки, ані селяни, а одягають на себе мішковину та голови посипають попелом на знак провини, каяття та жалю. Багаті і бідні, сильні і немічні, молоді і старі — усі розкаялись. І Господь змилосердився над ними і простив їх.
На Сході України існує загроза повномасштабного вторгнення російських військ. Народи світу стривожені. Наші єпископи з Бразилії, США, Канади і Польщі скерували до всіх людей доброї волі свої «Звернення» про загрозу війни та заклики до молитви.
Світ став сліпим на війни і несправедливості, глухим на людські зойки і терпіння, мовчазним на злочини і насильство та нечутливим до життя беззахисних дітей і страждання людей. Не будьмо і ми байдужі та ліниві!
Схоже відбувалося перед Другою світовою війною, коли називали різні терміни її початку. Раптом, однієї вночі, так віроломно, розпочалася ця трагедія для цілого людства. Сьогодні існують різні гіпотези, які можуть сіяти паніку. Одні кажуть: «Тоді-то буде напад на Україну», а потім лунають заперечення: «Ні! Не буде». І так відбуваються провокації. Не піддаваймося на будь-яку паніку, а візьмімо собі до серця щит віри і відповідальність за долю народу!
Дорогий народе України та люди доброї волі! Цієї середи, дня 26 січня 2022 року, всі клякнімо на коліна перед Господом Богом, прибігаючи під материнський покров та заступництво Пресвятої Богородиці у Коломийській іконі «Це Мати Твоя», благаючи прощення наших гріхів та захист для України. Пам’ятаймо, що молитва ослаблює силу ворогів.
Посилено молімося за наших дітей і майбутнє нашої держави. Молімося за українське військо! Господи, захисти Своєю благодаттю нашу Батьківщину — Україну! Ангела Хоронителя усім нам!»
Владика Богдан Дзюрах:
«Сьогодні наші молитви підносяться до неба за мир в нашій улюбленій Батьківщині Україні та у всьому світі. Війна — це, за словами святого Івана Павла ІІ, завжди поразка людства. Але війна — це також трагедія кожної людини зокрема. Цю трагедію вже відчули і надалі відчувають на собі тисячі українських родин, які втратили на цій війні своїй рідних і близьких, та мільйони наших співвітчизників, які вже восьмий рік поспіль живуть у стані постійної загрози і тривоги.
Війна зродилася в серцях і головах беззаконних людей, опанованих темними силами ненависті, агресії, гріха. Про них пророк Ісая каже: «Учинки їхні — учинки беззаконні, в руках у них — діла насильства. Швидкі до зла їхні ноги, вони летять пролити кров безвинну. Думки їхні — думки беззаконні, спустошення та погуба на їхніх дорогах. Мирні путі їм невідомі, немає правосуддя на їхніх стежках. Вони йдуть кривими дорогами; хто ними ходить, той не знає миру» (Іс. 59, 6–8). Так, ми розуміємо, вони не знають миру у собі, тому і сіють всюди спустошення, конфлікти, смерть і руїну.
У цих обставинах лунає материнський голос Церкви, яка кличе устами Вселенського Архиєрея Папи Франциска, а також устами Отця і Глави нашої Помісної Церкви Блаженнішого Святослава, до усильної молитви. Вони, ці миротворці ХХІ-го століття, продовжують справу великих християнських світочів минулого, серед яких — наш праведний митрополит Андрей. Він за своє єпископське служіння пережив не одне лихоліття і суспільно-політичне потрясіння. Дві світові війни пройшли крізь нашу землю і залишили глибокі рани, що кривавлять аж до нині. В тодішніх ще більш драматичних обставинах митрополит Андрей теж кликав до молитви, кажучи: «Коли наші людські зусилля здаються даремними, складім у гарячій молитві і покорі всю нашу печаль на Господа, бо Він єдиний може піднести людину і весь нарід з найбільшого приниження, нужди і розвалу до найбільшої потуги і слави.… Рятунок не у нас, а в Бозі. Один Всевишній Бог у Своєму милосерді може висушити ті пекельні джерела, з яких на світ виливаються ріки ненависти, а перемученому людству засвітити наново світло Євангеелія, світло любови».
То ж молімося сьогодні всі разом! Молімося за наших воїнів, медиків, капеланів, волонтерів, — за всіх, хто захищає Україну! Молімося за всіх поранених, за родини загиблих, за біженців, переселенців, полонених, безвісти пропавших і за всіх, хто проживає на окупованих територіях Криму та Донбасу та в районах бойових дій! Молімося за увесь наш народ, його провід та захисників! Молімося з твердою вірою у серці, що «Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром!», — як запевняє нас Боже Слово (пор. Пс. 29, 11).
Молімося словами святого Папи Івана Павла ІІ:
Молитва за мир Святого Івана Павла ІІ
Боже Отців наших, великий і милосердний, Владико миру і життя, Отче усіх. Ти маєш задуми миру, а не нещастя, засуджуєш війни і поборюєш гординю агресорів. Ти послав свого Сина Ісуса проповідувати мир близьким і далеким, об’єднати людей кожного племені і раси в одну родину.
Вислухай однодушні молитви Твоїх дітей, сумні благання всього людства: припини цю війну, спіраль жалоби і насилля, загрозу для усіх створінь, на небі, на землі і на морі.
У єдності з Пресвятою Богородицею, Матір’ю Ісуса, знову благаємо Тебе: промов до сердець відповідальних за долі народів, зупини логіку звинувачень і помсти, підкажи своїм Духом нові рішення, щедрі і великодушні кроки, відкрий шлях діалогу і терпеливого та успішного очікування та наближення якнайшвидшого припинення війни.
Даруй Твій мир в наші серця, в наші родини, в наш народ.
Даруй нам, Господи, дні миру. Амінь.
Владика Михаїл Колтун:
«Ми сьогодні усі переживаємо про теперішнє і майбутнє. Це майбутнє відкривається вже сьогодні. Ми його переживаємо і хочемо відкрити для себе щасливим. Однак, сьогодні це майбутнє є загроженим як внутрішніми, так і зовнішніми ворогами. Ми їх бачимо і зустрічаємося з ними щодня.
Сьогодні нам випало велике і відповідальне завдання: відповісти Богові про себе, про те, що і як ми цінуємо. Господь нам посилає мир, щоб ми його берегли. Катехизм нашої Церкви дуже влучно навчає: «Збереження миру — це обов’язок кожної людини і зокрема усіх християн. Кожен зобов’язаний до того, щоб зробити свій внесок у зміцнення миру, реалізацію миру через конкретні жести миру у сім’ях, на робочих місцях, в спільнотах, у громадському житті. Насамперед мир повинен запанувати у нашому серці. Шляхом зміцнення миру є невпинна молитва про мир, а також співпраця християн, щоб ми могли у мирі взаємодіяти у цьому світі».
Мої возлюблені у Христі! Святіший Отець переживає разом із нами наше сучасне в Україні і закликає усіх нас до того, що нас навчає Катехизм: щоб засвоїти мир у своєму серці, треба молитися про мир. Молитися за прощення усім, хто перешкоджає миру. Це так співзвучно із об’явленням Пресвятої Богородиці у Фатімі, яка молилася, об’являючись дітям, про навернення Росії. І сьогодні для нас це є відповідальний час: діти пережили це об’явлення, а ми стаємо його сучасниками. Потрібно, щоб ми стали свідками того, що Пресвята Богородиця об’являла, щоб ми могли молитися за навернення, за прощення. Це є наш сьогоднішній священний обов’язок.
Я хочу разом із Вами — священниками, монахами, монахинями, семінаристами, усіма свідомими церковними служителями, а також з усіма вірними братами і сестрами, — щоби сьогодні ця тема миру нас усіх об’єднала, щоб ніхто не залишився осторонь, щоб когось ця тема не обминула. Станьмо учасниками цієї історичної події, щоби в Україні запанував мир, щоби ворог відступив. І не тільки відступив, але щоби навернувся і жив».
Владика Степан Меньок:
«Донецький екзархат приєднується до цієї спільної молитви, до якої закликав нас Вселенський Архиєрей Папа Франциск — молитва за мир в Україні. Наш екзархат знаходиться на східних теренах і, мабуть, найближче до кордону із Росією. Але страху у нас немає. Ми розуміємо, що все є у руках Божих. Якщо ми будемо уповати на Бога, то все буде добре. Такі політичні кризи ми вже переживали у своїй історії: Карибська криза 1962 року, коли взагалі стояло питання початку Третьої світової війни. Якби не мудра розв’язка двох керівників держав, не знати, як би могли жити у теперішній час. І хоч цей конфлікт здається локальним, він таким не є. Він може перерости у світовий конфлікт і ми усі розуміємо, які наслідки цього можуть бути. Коли почнеться Третя світова війна, ніхто переможцем не буде. Але ми надіємося, що Божа справедливість, любов і Божа правда, Дух Святий просвітять всіх тих людей, які є причетними до того. Щоби був мир не тільки в Україні, але мир у цілому світі.
Ми усі — священники і вірні, приєднаємося до молитви із великою надією, що Бог нам допоможе. Так як ми співаємо у навечір’я Різдва Христового і Богоявлення: «З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог!»
Владика Мирон Мазур:
«У неділю після молитви „Ангел Господній“ Святіший Отець закликав цілий світ, щоб 26 січня, у середу, всі молилися за мир у світі та в Україні. Наш Блаженніший Святослав, духовний батько, усіх нас закликає, щоб ми як діти Греко-Католицької Церкви злучилися у молитві і пості та всі разом пройшли цей день на молитві. Тому запрошую усіх, щоб у своїх спільнотах, монастирях, парафіях, громадах та в домах ми всі разом молилися за мир і спокій в Україні. Молімся, щоб Господь Бог нас охоронив від нападу ворогів, щоб Україна була свобідною і щоб наш народ міг у мирі проживати. Нехай Господь змилосердиться над нашим многостраждальним народом. Нехай зупинить цю війну, яка вже довгі роки триває і нехай охоронить від нападу ворогів. Нехай Пречиста Діва Марія, покровителька нашої єпархії, своїм покровом покриє наш народ, нашу країну, щоб усі жили у мирі та свободі і прославляли Господа Бога. Нехай Господь усіх нас благословить і охороняє!»
Владика Давид Мотюк
зачитує молитву про мир:
Господи Ісусе Христе, Боже наш! Благаємо Тебе вислухай щиру молитву Твоєї улюбленої Церкви за страждаючих дітей українського народу. Звільни Свій беззахисний народ від несправедливих загарбників, нашестя агресорів та терору війни. О, добросердний Господи, Ти — наш мир! Пом’якши зачерствілі серця, наверни тих, хто веде воєнні дії до примирення, щоб Твій улюблений український народ втішився миром, справедливістю та свободою — ознаками Твого Царства, у якому Ти царюєш із Предвічним Твоїм Отцем і всесвятим, благим і животворним Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Владика Гліб Лончина
зачитує Псалом 19:
Нехай Господь вислухає тебе під час скрути, нехай ім’я Бога Якова тебе захистить!
Нехай пошле тобі допомогу з святині, нехай підтримає тебе з Сіону!
Нехай згадає всі твої офіри, і всепалення твоє нехай прийме.
Нехай тобі вчинить, що бажає твоє серце, і здійснить усі твої задуми.
Радіймо твоїй перемозі, і йменням нашого Бога стяги піднесімо! Нехай Господь іздійснить усі твої прохання!
Тепер я знаю, що Господь дав перемогу помазаникові своєму і відповів йому з святого неба потугою своєї переможної десниці.
Ті колісницями, ці кіньми, а ми ім’ям Господа, Бога нашого — сильні.
Ті похитнулися й упали, ми ж стоїмо й тримаємось міцно!
Дай, Господи, цареві перемогу; вислухай нас, коли взиватимемо до тебе.
Владика Ярослав Приріз:
«Дорогі у Христі брати і сестри, улюблені молільники! Відомий український поет Василь Симоненко писав: „Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину“. Україна є нашою матір’ю: вона через наших предків передала нам віру, мову, культуру і звичаї.
Про незалежну Українську Державу мріяли мільйони синів і дочок українського народу, мріяли гетьмани і національні вожді, священнослужителі та науковці, воїни та повстанці, робітники й селяни — увесь наш боголюбивий український народ. Незалежність нашої Держави вимолена вірними, оспівана поетами і кобзарями, здобута довготривалою віковою боротьбою та скроплена кров’ю найкращих синів і дочок нашої землі.
Божа допомога була необхідна нам для відновлення незалежності Української Держави. Вона конечно потрібна й сьогодні, коли всі ми відчуваємо небезпеку нової хвилі російської збройної агресії супроти нашої Батьківщини. Перед лицем теперішніх загроз і викликів об’єднуймося в обороні дару української незалежності й соборності, яку ми отримали від Бога заслугами та молитвами наших попередників.
Молімося за справедливий мир в Україні і у світі! Молитовно та матеріально підтримуймо українських воїнів, які нас захищають від ворожих нападів! Вони стали справжньою скелею на захисті незалежності й сувернітету України, пройшовши найгарячіші етапи російської збройної агресії проти нашої Держави. Їхні сила духу, терпіння та виваженість є для українців прикладом того, як треба любити свою Україну, пишатися її історією, розбудовувати її майбутнє.
Соборно працюймо й молімось для розвитку і розквіту нашої Батьківщини, для блага нашого народу! Пам’ятаймо, що Бог є на боці тих, хто бореться за правду, справедливість, добро і мир.
Нехай Пресвята Богородиця заступається за український народ і його соборну Українську Державу Своїм небесним покровом, а всі святі української землі вимолюють для нас благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога й Отця і причастя Святого Духа. Амінь».
Підготувала Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
