«Формація семінаристів — це спільна справа семінарії та єпископів», — отець Роман Островський
«Київська Трьохсвятительська духовна семінарія готує майбутніх душпастирів для Центру та Сходу України — для тих теренів, де Церква активно зростає і потребує нових служителів. Наші єпископи це добре усвідомлюють та намагаються тримати тісний зв’язок із семінаристами ще під час їхнього навчання», — наголосив о. Роман Островський, ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ на дискусії «Семінарія сьогодні: формація в добу трансформацій». Захід відбувся у межах XVIII Суспільного форуму міжсекторного партнерства «Соціальний екуменічний тиждень» на філософсько-богословському факультеті УКУ.
«Владики спілкуються з нашими семінаристами, підтримують їх, радять, де продовжити формацію — в Україні чи за кордоном, допомагають у процесі розпізнання покликання. Коли семінарист завершує навчання, єпископи вже добре знають його шлях і готові довірити йому служіння в конкретній спільноті», — зазначив ректор.
Він додав, що останніми роками в семінарії спостерігається певна зміна динаміки: покликань стало менше, проте співпраця між семінарією та єпископами, навпаки — стала тіснішою.
«Ці обставини допомагають зберігати духовну сталість Церкви. Взаємодія єпископів із нашою семінарією поступово переростає у здорову та плідну співпрацю. Вона дає надію, що процес формації та покликань розвиватиметься у правильному напрямі через діалог, довіру та спільне бачення служіння Церкві», — наголосив о. Роман.
Окремо ректор розповів про важливість духовного проводу в семінарії і додав, що ця справа не може вимірюватися лише кількістю: «Отець-духівник не здатен одночасно якісно працювати й підтримувати живий контакт із великою кількістю семінаристів — це просто нереально», — зазначив він.
Практика постійної присутності духівника в семінарії, за словами отця ректора, була переосмислена у 2011–2012 роках після відвідин представниками Львівської та Київської семінарій кількох духовних семінарій у Франції: «Там ми побачили, що в кожній семінарії є постійні духівники. Кожен із них супроводжує максимум 10 семінаристів. Призначення духівника там не є вибором самого семінариста — духівника визначає адміністрація. Новий курс семінаристів одразу отримує свого духовного наставника, з яким вони повинні зустрічатися щонайменше раз на тиждень. Ідеться не лише про духовну розмову, а й про передачу досвіду, формування вміння провадити інших. У французьких семінаріях питання дисципліни виходить за межі формальних правил, адже будь-яке порушення чи небажання розвиватися — це передусім духовна проблема, а не адміністративна».
Цього року в Київській семінарії планують переосмислити й оновити інститут духівництва. Відтак кожен семінарист має визначитися, із яким духівником працюватиме.
«У нас постійно присутні двоє духівників і троє сповідників, які регулярно приїжджають. Ми підтримуємо тривалу співпрацю між семінаристами та духівниками, навіть, якщо часом відбуваються певні зміни. Найголовніше, щоб ця практика жила. Адже семінарія — це не лише академічна спільнота, а насамперед місце духовного зростання», — додав о. Роман.
Говорячи про викладацький склад, ректор зазначив, що в Київській семінарії постійно працюють над тим, щоби знаходити викладачів для всього спектра дисциплін: історичних, філософських, гуманітарних. Однак знайти фахівців для вузькоспеціалізованих дисциплін непросто: «Йдеться про догматичні, соціальні чи інші напрями, де потрібна не лише освіта, а й практичний досвід. Саме тому ми покладаємо великі надії на наших випускників, що з часом вони повертатимуться до семінарії та долучатимуться до викладацької праці».
Наразі в Українській Греко-Католицькій Церкві для семінарій не передбачено заочної чи модульної форми навчання, незалежно від віку чи попередньої освіти вступника. Семінарійна формація триває 6 років (іноді 7) і відбувається винятково у стаціонарному форматі.
«Семінарія — це не просто освітній заклад. Це — середовище, де формується майбутній священник у спільному житті, молитві, щоденній взаємодії, — каже о. Роман. — І поки що Церква, на мою думку, не готова до запровадження онлайн-форм навчання для семінаристів. Це дуже специфічний процес, який важко реалізувати дистанційно, адже йдеться не просто про освіту, а про формування особистості майбутнього священника».
На думку ректора, 6 років навчання — оптимальний термін для духовної формації.
«Можливо, в окремих випадках, коли кандидат уже має попередню освіту, сім’ю або певний життєвий досвід, можна було би скоротити цей період, але такі рішення повинні ухвалюватися лише у співпраці з відповідними церковними структурами, наприклад, за погодженням із Синодом чи відповідними уповноваженими особами», — зазначив він.
Підсумовуючи, о. Роман наголосив: «Головне завдання семінарії — виховати того, хто стане священником. І сьогодні це завдання як ніколи відображає стан та потреби самої Церкви».
Департамент інформації УГКЦ
