Глава УГКЦ біля мощей внучки Ярослава Мудрого: «Очікуємо, що мощі блаженної Едіґни приїдуть до Києва»
25 травня члени Постійного Синоду єпископів УГКЦ вшанували блаженну Едіґну, останки якої спочивають у м. Пух, що в Баварії, і яка є внучкою Київського князя Ярослава Мудрого та вважається святою, яка об’єднує три народи: український, французький та німецький.
Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії.
Делегація єпископів на чолі з Блаженнішим Святославом в дарунок парафіяльній громаді, яка опікується мощами блаженної, подарували ікону зі зображенням Покрову Пресвятої Богородиці, обабіч якої є блаженний Петро Вергун і блаженна Едіґна.
Після молитви архиєреїв пані Едіґна Келлерман, голова Товариства блаженної Едіґни м. Пух, вручила членам Постійного Синоду УГКЦ пам’ятні медальйони блаженної Едіґни та запросила єпископів залишити свої підписи у книзі «Молитовних намірень».
«Тут пульсує життя, над яким ані простір, ані час не має влади і сили. Ми бачили липу, якій 1000 років, але вона має молоді пагони. Так само ми тут бачимо тисячолітню Церкву, як тіло Христове, на якій є молоді пагони — ті діти, які сьогодні нас вітали. І тою силою життя є життя Духа Святого. Блаженна Едіґна, яку ми сьогодні вшановуємо, є джерелом благодаті Святого Духа. Ми відчуваємо, що над такою силою життя, яка походить від Святого Духа, ні війна, ані смерть не мають сили і влади», — звернувся Блаженніший Святослав до представників парафіяльної громади Святого Себастіана м. Пух.
Глава УГКЦ висловив слова вдячності, за те, що громада зберігає те джерело життя, яке тут блаженна Едіґна їм передає. «Візит Синоду наших єпископів засвідчує нашу повагу до святості Духа Святого, яка через вас тут пульсує. Ми очікуємо, що мощі блаженної Едіґни приїдуть до Києва. Ми хочемо поширювати культ її почитання. І цього року ми впровадили день пам’яті блаженної Едіґни до літургійного календаря нашої Церкви. Ми віримо, що те, що не можуть грішні на землі, те можуть святі у небі», — мовив Блаженніший Святослав.
Довідка
Блаженна Едіґна — онука київського князя Ярослава Мудрого. Вона є спільною святою для України, Франції та Баварії. За легендою, не бажаючи вийти заміж за нелюба, у 1074 році Едіґна вирішила втекти до Києва і, прямуючи на Схід, залишилась у баварському селі. Протягом 35 років вона жила в дуплі велетенської липи біля місцевої церкви, молилася, займалася цілительством, учила людей грамоті. Едіґна відійшла у вічність у 1109 році, а у 1600 була беатифікована Церквою як блаженна.
Після її смерті з липи текла цілюща олія, але вона висохла, коли її намагалися продати за гроші. Реліквії Едіґни знаходяться в скляній вітрині на лівому вівтарі у храмі Святого Себастіана. Вперше вона письмово згадується в 1347 році у документі про смерть імператора Людвіга IV, який загинув біля Пуха. У 1624 році єзуїт Маттеус Радер написав історію її життя після огляду її тіла. Паломництвом до блаженної опікувався монастир у Фюрстенфельдбруку.
1000-літня липа біля церкви на цвинтарі в Пуху, як кажуть, належала Едіґні. У 1970-х роках парафіяльну церкву було відремонтовано; кістки, знайдені у фундаменті вівтаря, були ідентифіковані як кістки Едіґни. Кожні десять років у містечку ставиться п’єса «Edigna».
В іконографії блаженну Едіґну зображають на возі з волом, або у липі. Також вона є покровителькою при захворюваннях худоби і оберігає від злодійства.
Департамент інформації УГКЦ
