Глава УГКЦ про Євгена Коновальця: «Хто любить по-справжньому, той ніколи не зневірюється»
Сьогодні, коли молимося за вічний упокій Євгена Коновальця та просимо у Господа Бога прощення його гріхів і провин, ми покликані ще раз прислухатися до голосу історії як учительки життя, щоб не повторити помилок минулого, які призвели до втрати української державності у минулому столітті. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ 16 серпня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві.
У 11-ту неділю після Зіслання Святого Духа Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Патріаршому соборі, де у ці дні триває перепоховання Євгена Коновальця, полковника армії Української Народної Республіки, засновника та першого голови Організації українських націоналістів. Після Літургії Глава УГКЦ очолив Панахиду перед домовиною полковника Коновальця. Із Предстоятелем співслужили владика Йосиф Мілян, протосинкел Київської архиєпархії, владика Степан Сус, єпископ Патріаршої курії, владика Василь Тучапець, Харківський екзарх, та духовенство собору.
Боже милосердя — дар, яким покликані ділитися
У своїй проповіді під час Літургії Блаженніший Святослав наголосив, що сьогоднішня євангельська притча про немилосердного боржника (Мт. 18, 23–35) є глибоким навчанням про Боже милосердя та любов до людини.
«Христос, як Учитель, впроваджує своїх учнів у глибоке таїнство Божого милосердя, Божої любові по відношенню до людини», — зазначив Глава Церкви.
Пояснюючи зміст притчі, Блаженніший Святослав звернув увагу на величину боргу першого слуги перед своїм паном — десять тисяч талантів. За словами Предстоятеля, Христос навмисно підкреслює неспівмірність між отриманим і здатністю людини віддати цей борг.
Водночас господар не просто відтерміновує повернення боргу, а повністю його прощає. Блаженніший Святослав, посилаючись на святого Івана Золотоустого, підкреслив саме цю особливість: людина отримує значно більше, ніж могла сподіватися. Натомість той, кому було прощено незбагненно великий борг, сам виявляється нездатним простити іншому значно меншу суму.
«Але ця притча не про гроші, а про стосунки», — наголосив Глава УГКЦ.
За його словами, кожна людина має усвідомити, скільки дарів уже отримала від Господа — адже все, ким ми є і що маємо, є Божим даром. Бог, однак, не хоче, щоб людина залишалася рабом власного боргу перед Ним: «Господь Бог хоче, щоб ми були іконою Його великої любові і милосердя до інших людей», — підкреслив Патріарх.
«Лише тоді, коли ми будемо милосердними, такими, як Отець наш милосердний є, тоді будемо здатними не тільки отримати прощення наших провин, але це прощення у собі затримати і в ньому зростати у свободі синів Божих», — сказав Блаженніший Святослав.
Глава Церкви також наголосив, що християнин покликаний не лише приймати Божі дари, а й щедро ділитися ними з іншими.
«Дуже часто ми так думаємо про те все, що інші мені винні, а цілком не бачимо те, що ми у свою чергу отримали від наших батьків, від нашої Церкви, а найважливіше — від Господа Бога», — зазначив Предстоятель.
«Прислухатися до голосу історії як учительки життя»
Саме в цьому контексті Блаженніший Святослав звернув увагу вірних на постать полковника Євгена Коновальця, чиї тлінні останки цього дня перебували у Патріаршому соборі.
«Ми слухаємо сьогодні ті слова про велич Божого милосердя, супроводжуючи молитвами у поверненні додому одного із важливих постатей національно-визвольних змагань України», — сказав Глава УГКЦ.
«Сьогодні у нашому соборі перебувають тлінні останки полковника Євгена Коновальця, який сьогодні для нас, можливо, є доброю нагодою для того, щоб ми з вами пізнали власну історію, історію змагань за свободу і незалежність України, а теж прислухалися до Божого слова, скерованого до нас», — наголосив він.
Блаженніший Святослав окремо підкреслив особливе значення Євгена Коновальця для столиці: він як командувач січовими стрільцями у складі збройних формувань Української Народної Республіки захищав Київ від «комуністичних радянських головорізів».
Постать Коновальця, на переконання Предстоятеля, особливо промовисто звучить сьогодні, коли Україна знову бореться за свою свободу та державність.
«Він був той, який умів не розчаровуватися навіть тоді, коли історичні обставини, зокрема у 20-х, у 30-х роках, начебто поставили крапку на змаганнях українців за свою незалежну, вільну, соборну українську державу», — сказав Блаженніший Святослав.
Молячись за вічний упокій полковника Євгена Коновальця, християни покликані не лише вшанувати його пам’ять, а й почути уроки української історії: «Сьогодні, коли ми молимося за його вічний упокій, просимо у Господа Бога прощення його гріхів і провин безмежного Божого милосердя, ми покликані з вами ще раз прислухатися до голосу історії як учительки життя», — наголосив Глава УГКЦ.
Окремо Блаженніший Святослав звернув увагу на те, чого українців можуть навчити герої визвольних змагань у розумінні патріотизму.
«Сьогодні герої українського змагання за незалежність нам кажуть, що справжній патріотизм, який є ключем для того, щоб не знемагати навіть тоді, коли нас спіткають ті чи інші невдачі, той патріотизм є ніщо інше, як любов до своєї Батьківщини», — сказав Предстоятель.
За словами Предстоятеля, справжній патріотизм, який допомагає не знемагати навіть перед обличчям невдач, є любов’ю до Батьківщини. «Цей патріотизм є не так ненавистю до ворогів, як здатністю любити свою землю, свій край і все робити для того, щоб гідність і свобода нашого народу були гарантовані його Українською соборною державою», — наголосив Глава УГКЦ.
Підсумовуючи життєвий приклад полковника Євгена Коновальця, Блаженніший Святослав зазначив: «Хто любить по-справжньому, той ніколи не зневірюється».
На завершення Глава УГКЦ закликав молитися про Боже милосердя для України та про здатність кожного християнина наслідувати Божу любов.
Департамент інформації УГКЦ
