Глава УГКЦ: Російський окупант приніс на українську землю лихо саме через те, що відбулося злиття трону і престолу в потворного двоголового орла
Ми сьогодні бачимо, скільки в історії людства, в історії Церкви було різних драматичних моментів саме тоді, коли Церква хотіла верховодити в суспільстві через підняття по соціальних щаблях. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у проповіді в п’яту неділю Великого посту.
«Ми сьогодні бачимо, — наголосив він, — яке велике лихо російський окупант приніс на українську землю саме через те, що відбулося злиття трону і престолу в потворного двоголового орла, який забирає життя і свободу! Тоді навіть той, хто вважає себе першим у Церкві, застосовує державну владу для того, щоб принизити інших. А врешті-решт стається, що він сам стає інструментом приниження в руках тої цивільної влади. Ми бачимо, як ця вбивча ідеологія „русского міра“ нині є нічим іншим, як викривленням, зрадою тих головних принципів Христового служіння, яке Він передав апостолам у своїй Церкві».
Проповідник зауважив, що Боже слово, яке ми чуємо цієї неділі (Мк. 10, 32–45), певною мірою відкриває і підсумовує зміст усього земного шляху нашого Спасителя, зміст того служіння, яке Син Божий прийшов сповнити.
«Боже служіння є Божим низходженням, упокоренням перед людиною. Ми знаємо, що коли хтось комусь служить, по-людськи кажучи, то в певний спосіб показує, що той, кому він служить, є важливішим за служачого. Все служіння, яке ми можемо звершити іншій людині, буде меншим за гідність самої людини. Бог служить людині! Це — певне таїнство Божого упокорення! Завжди в тогочасних обставинах людина повинна була служити Богові, показувати Його вищим над собою».
А тут Христос іде для того, щоб упокоритися, і каже: «Я прийшов, не щоб мені служили, але щоб послужити і віддати своє життя як викуп за багатьох».
«І сьогодні ті слова втілюються, — відзначає Глава Церкви, — звершуються, добігають кульмінації. Христос іде впокорятися. Він про це говорить своїм учням, які дослівно слідують за Ним. Господь розкриває їм всі секрети перед своїм розп’яттям. Він наче хоче стрепенути їх, запитаючи: Куди ви йдете? Чи ви розумієте, куди ви йдете? Чи ви розумієте, що означає йти за Мною?».
Зміст і природа влади в людському суспільстві цілком відрізняється від того Божественного служіння, яке прийшов звершити Христос.
«Такого типу заклик до служіння християн, — вважає духовний лідер, — у сучасному світі є викликом. Христос каже нам, що бути християнином означає йти за Ним туди, куди рухається Він сам дорогами людської історії сьогодення! Коли хтось стає християнином лише задля власної вигоди і суспільних привілеїв, щоби більше собі брати, а менше давати, щоб піднятися по соціальній драбині, коли хтось вважає, що Церква — це „соціальний ліфт“, за допомогою якого можна виїхати, щоби верховодити наверху, той розминається із християнським покликанням, той не п’є чашу Христову і певною мірою зраджує те хрещення, яким Христос і ми у Христі хрестилися».
А ми рухаємося за Христом до Єрусалиму. «Наступної неділі ми будемо бачити, як Він входить до Єрусалиму не як великий верховодець на коні, а сидячи на покірному осляті. Христос іде до Єрусалиму, щоб зійти у смерть, але відтак підняти людство до воскресіння, до прослави, до Божого життя», — зауважив проповідник.
Департамент інформації УГКЦ
