Глава УГКЦ у 118-й день війни: «Україна, як і в часи Київської Русі, затуляє Європу від навали, що несе смерть»
Ми часом подібні до дірявих мішків, у які Господь Бог виливає свою благодать, а ми її губимо. Але коли людина приймає дари Святого Духа, коли співпрацює з божественною благодаттю, тоді вона росте і дозріває. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму щоденному воєнному зверненні у 118-й день війни.
Предстоятель подякував Господу Богу і Збройним силам України, що ми дожили до цього ранку і бачимо світло цього дня.
Він відзначив, що, незважаючи на інтенсивні бої та щоденні ракетні удари по мирних містах нашої країни, Україна бореться. «Україна захищає свою гідність, незалежність, як це було колись у часи стародавньої Київської Русі. Україна силою свого духу і своєї зброї затуляє Європу, європейські цінності від зневаги, від знищення з боку тієї навали, яка несе смерть і розруху на нашу землю», — сказав духовний лідер України.
У цей день Глава Церкви розпочав серію роздумів над плодами Святого Духа. Після П’ятдесятниці упродовж семи днів Предстоятель роздумував над дарами Духа Святого, які Він приносить людині.
Духовний лідер нагадує, що Господь Бог нічого не хоче нам накидати. Божий дар, переконує він, потрібно прийняти і з ним співпрацювати, щоб він став дійсністю у нашій душі, особі, в нашому житті. Бо цей дар подібний до насінини, яка мусить пустити коріння, рости і дати плоди. Якщо людина не звертає на нього уваги, його можна легко втратити.
Блаженніший Святослав роздумував над плодом Святого Духа, яким є любов.
У чому полягає зміст любові як плоду Святого Духа? «Тут відкривається ще один аспект істинної і справжньої любові. Любов у своїй повноті веде до єднання з тим, кого ти любиш. Любов як плід Святого Духа дає нам можливість жити в Бозі і з Богом, єднатися з Ним, якого ми любимо і який нас полюбив», — сказав духовний лідер.
Глава УГКЦ закликав помолитися разом за те, щоб ми навіть серед війни, яка є часом і простором смертоносної ненависті, вміли єднатися з Богом у любові, щоб, виконуючи Його волю, заповіді, запрошували Його до свого життя.
«Бо коли ми відчуваємо, що єднаємося з Богом, то вже тут отримуємо передсмак вічного щастя, і тоді жодні зовнішні обставини не можуть змінити, вкрасти в нас того, що ми маємо у своєму серці», — вважає Предстоятель.
Департамент інформації УГКЦ
