«Хай в наших родинах ніколи не переривається ланцюг живої віри», — владика Богдан Дзюрах у прокатедрі Святої Софії
21 листопада, у свято Входу в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії за григоріанським календарем, у прокатедральному соборі Святої Софії Архиєрейську Божественну Літургію звершив владика Богдан Дзюрах, Апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії.
Занести свої молитви у храмі зібралася парафіяльна спільнота собору. Під час проповіді, звертаючись до всіх присутніх, владика Богдан наголосив на значенні зміцнення християнської родини.
«Родина, сім’я — це запорука сили, здоров’я і життя народу та рідної Церкви. Тому патріарх Йосиф Сліпий закликав укріпляти і відновлювати християнське лице української родини. Бо це вогнище християнської любові та виховання майбутніх поколінь. Сьогодні просімо ласки та благословення для наших християнських батьків. Дякуймо Богові за них, бо, думаю, в кожного з нас в родині були ті, що несли живого Бога свідченням свого життя, добрими словами й настановами. Це вони брали нас за руку і робили з нами знак святого хреста, вчили нас першої молитви, вели нас до храму, відкривали нам таємницю християнського життя», — роздумував екзарх.
Продовжуючи говорити про роль християнських цінностей у родинах, єпископ закликав до молитви:
«Молімося, щоб ніколи дитячі руки не зависли в повітрі, не підтримані руками дорослого. Колись мене питали, як сталося так, що на початку 90-х в наших храмах було багато молоді та дітей. І я відповів, що, окрім духовної літератури, якої тоді не було багато, ми мали катехизм, але не такий, який маємо сьогодні. Тоді цим катехизмом був приклад наших батьків, їхня віра, яка жила в їх серцях і передавалася далі. Хто має живе Боже життя в собі, той передає його іншим, — продовжив владика. — Одного разу в дорозі до Європи в літаку я сидів поруч зі швейцарцем італійського походження. І говорячи про віру, я розповів чоловікові про те, як наші українські бабусі передавали християнську віру дітям і внукам, на що він відповів: „Криза віри в Західній Європі спричинена не секуляризмом, а тим, що всередині наших родин перервався ланцюг передавання віри з покоління в покоління“. Саме тому я хотів би наголосити на цінності того, що свого часу нас вводили в таємницю Бога. І просімо Господа, щоб у наших християнських родинах ніколи не переривався ланцюг передавання живої віри».
По завершенні Літургії ректор прокатедри о. Марко Семеген привітав особливого гостя, дякуючи йому за пастирське слово та спільну молитву.
Відтак вірні спільно занесли до Бога прохання за мир в Україні та виконали духовний гімн України «Боже, великий, єдиний».
Департамент інформації УГКЦза матеріалами пресслужби Релігійного товариства «Свята Софія»