«Хочеш наблизити перемогу — вимкни зайве освітлення», — Глава УГКЦ Блаженніший Святослав
Енергетична система України є на сьогодні ціллю № 1 для росії: держава-терорист, яка не змогла добитися своєї мети військовими методами, намагається провокувати в Україні техногенні катастрофи. Про важливість ощадливого споживання електроенергії, розуміння необхідності заходів економії і ціну, яку українські енергетики платять за те, щоб ми мали те, що маємо, у «Відкритій Церкві» говорить Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Глава УГКЦ саме повернувся із великої поїздки по Півдню України: серед міст, які відвідали священики був Южноукраїнськ, де розташована Південноукраїнська АЕС. Блаженніший розповідає про це місто енергетиків, яке прийняло частину фахівців із Запорізької АЕС, про ситуацію в регіоні і галузі:
«За дивним Божим промислом ми приїхали до Южноукраїнська у найбільш критичний період, коли росіяни знищили майже 40 % енергетичної інфраструктури України: росія сьогодні намагається провокувати техногенні катастрофи в Україні. На сьогодні Південноукраїнська АЕС — один із життєво важливих енергетичних об’єктів, які допомагають Україні вистояти».
Блаженніший згадує про Запорізьку АЕС, яку захопили російські окупанти. Частина її працівників, яким вдалося виїхати, працює тепер на Південноукраїнській АЕС, а ті, що залишилися на ЗАЕС, щоденно закривають собою Україну від небезпеки аварії на атомній станції:
«Я почув дуже драматичні свідчення про долю, зокрема, атомних енергетиків України. Ті, кому вдалося виїхати з Запорізької АЕС, розповідають про жахливі речі. ЗАЕС справді є на межі техногенної катастрофи. Щодня працівники цієї АЕС йдуть на роботу і не знають, чи повернуться додому. Є систематичні викрадення цих спеціалістів, всіляке їхнє приниження. Це люди, які геройськи закривають Україну від небезпеки перетворення „мирного атома“ на атомну зброю. Ну, і всіх нас шокувала заява російського генерала, який погрожував підірвати ЗАЕС, кажучи, що це буде або російська територія, або атомна пустеля. Бачимо, що росія не полишає подібні наміри і щодо Південноукраїнської АЕС. Кілька місяців тому був ракетний обстріл цієї станції — ракета впала буквально за 400 метрів від атомного реактора. Можна собі уявити, в якій атмосфері живуть люди в Южноукраїнську біля цієї АЕС».
Читайте також: «Дякую, що ви не покинули свого міста, але тримаєте тут свій блокпост боротьби за Україну!» — Глава УГКЦ в Южноукраїнську
Так, на сьогодні дві ці українські АЕС — Запорізька і Південноукраїнська, пов’язані між собою не лише технічно, а й на особливому людському рівні.
«Ці станції дуже відчувають потреби і болі одна одної: Запорізька АЕС зараз на окупованій території, а Південноукраїнська — на вільній, — продовжує Блаженніший Святослав. — У перших днях війни Южноукраїнськ теж опинився у прифронтовій зоні: окупанти дійшли до Вознесенська — це буквально кількадесят кілометрів від ПАЕС, і хотіли її захопити. Але Южноукраїнськ встояв, і оборонці цього міста увійдуть в історію України як приклад геройства і мужності, які вберегли Україну від ще однієї великої небезпеки. Я мав зустріч з генеральним директором ПАЕС, побачив як працює станція, спілкувався з енергетиками. Можна сказати, що працювати на електростанції, обслуговувати теплові електростанції і мережі постачання — означає бути на передовій ще одного критично важливого фронту. Ми бачили, як росіяни методично ракетами знищують цю українську інфраструктуру, і сьогодні багато професіоналів у цій галузі віддають своє життя — скільки їх загинуло буквально в останні тижні…»
Це — ціна, яку Україна платить за енергетичну і національну безпеку. Тому дотримання заходів, спрямованих на загальне ощадне споживання — це той невеликий внесок, який може і повинен зробити кожен громадянин України.
«Давайте допоможемо тим, хто забезпечує наше життя, безпеку і життєдіяльність — допоможемо нашим енергетикам рятувати нашу Батьківщину, — звертається до українців Блаженніший Святослав. — Бо коли є прохання до нас економити електроенергію, перетривати тимчасові віялові відключення електроенергії — все це заходи для того, щоб стабілізувати енергетичну систему України. Давайте допоможемо нашій Батьківщині вистояти у спротиві енергетичному тероризму. І кожен може дуже практично долучитися до цього. Ми часто кажемо — я люблю Батьківщину і хочу наближати перемогу кожного дня! Ну і ось конкретні кроки — як це зробити. Хочеш наблизити перемогу — вимкни зайве освітлення. Хочеш підтримати ЗСУ — потерпи трошки, коли тобі холодно чи стало менше комфорту, який дає електричне приладдя. Пожертвуй чимось задля перемоги. Думаю, у тих обставинах, які ми сьогодні переживаємо, ця свідомість особистої відповідальності і можливості через маленькі речі творити великі діла, повинна бути ще одним мотиватором нашої громадянської відповідальності.
Безвідповідальність є руйнівною. Якщо ми безвідповідально ставимося до своїх громадянських обов’язків, ми допомагаємо ворогові. Тому спитайте себе, кому я допомагаю, коли щось роблю. Тому ставаймо на сторону добра — нехай у таких малих, дуже практичних питаннях. Зробімо все, щоб нашою відповідальністю побороти російського терориста. Бо ці атаки на енергетичну інфраструктуру України — ніщо інше, як військові злочини. Це — порушення гуманітарного права, звичаїв і правил ведення війни. Ми сподіваємо, що ці злочини будуть зафіксовані і засуджені світом, а злочинці свого часу виявлені, названі по іменах і покарані. Але давайте не будемо співдіяти зі злочинцями, давайте будемо боронити свою Батьківщину від наслідків цих злочинів проти України і людяності».
Департамент інформації УГКЦ
