Ікони, що «перетнули» океан: як Львів і Куритибу поєднав почерк українського митця
У бразильській Куритибі, де сьогодні живе близько 600 тисяч нащадків українських емігрантів із Галичини, досі звучить українська мова і молитва. Є площа «Україна», бруківка якої викладена візерунками вишиванки, а василіянська парафія Різдва Пресвятої Богородиці своїми іконами нагадує однойменний храм у Львові. Про те, що повʼязує ці дві святині — далі у матеріалі.
Куритиба, столиця штату Парана, наприкінці XIX століття стала одним із головних осередків українців у Бразилії. Тоді тисячі селян із Галичини вирушили сюди в пошуках кращої долі. Сьогодні більшість українців у Бразилії — це вже четверте чи п’яте покоління нащадків перших переселенців.
Духовним центром громади є Куритибська митрополія Української Греко-Католицької Церкви, яку очолює митрополит Володимир Ковбич.
«Українську культуру тут допоміг зберегти наш обряд, — розповідає владика. — Навіть „латинники“ визнають, що саме він не дав українцям розчинитися, бо поряд із Літургією ми зберегли мову і звичаї».
На парафії Різдва Пресвятої Богородиці можна побачити ікони українського іконописця Святослава Владики, родом з Івано-Франківська. Географія його робіт охоплює Львів, Мукачево, Тернопіль, Чернівці і далеку Бразилію. Василіянський храм у Куритибі дивовижно схожий на львівський: ікони Ісуса Христа, Діви Марії та святого Миколая майже ідентичні.
«Таке враження, що я потрапив у свою рідну парафію», — ділиться журналіст «Живого телебачення» Тарас Бабенчук, який відвідав громаду під час робочого візиту.
Саме до 50-річчя храму Святослав Владика почав писати цей іконостас, однак завершити роботу не встиг. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну митець захищає Батьківщину в лавах Збройних сил.
«Святославе, якщо ти бачитимеш це відео, вітаю тебе. Перемоги нам усім. Дякую, що ти на даний момент поміняв пензель на автомат. Бажаю якнайшвидше повернутися до свого служіння через іконопис», — сказав Тарас Бабенчук.
На парафії не полишають надії, що коли закінчиться війна, майстер з України знову повернеться сюди, аби продовжити розпис храму.
Ікони Святослава Владики також можна побачити у Меморіалі української імміграції в парку Тінґуї — музей просто неба, який розповідає історію українців у Бразилії. Тут відтворено українську хату, дзвіницю, пам’ятник жертвам Голодомору і дерев’яну церкву святого Михайла — точну копію однієї з найстаріших українських церков у Бразилії. Усередині — виставка писанок, вишивка, ікони та портрети Тараса Шевченка й поетеси Ольги Колодій, також створені Святославом Владикою.
«Це неймовірно — побачити так далеко, у Куритибі, меморіал, присвячений переселенцям з України, — ділиться доктор канонічного права о. Віталій Токар. — Через нього розповідається наша історія, наші труднощі й сила духу. У це унікальне місце приходять сотні бразильців, які, дивлячись на меморіал, пізнають нашу культуру, шлях, який пройшли українці, і розуміють: де б ми не були, ми завжди залишаємося українцями, засвідчуючи любов до Батьківщини».
Більше про українців у Куритибі, духовне життя, місцеві монаші згромадження, семінарійні сади з мандаринами й бананами, а також капібар, які мирно гуляють парком — дивіться у репортажі «Живого телебачення».
Департамент інформації УГКЦ
