Кардинал Микола Бичок у Філадельфії: «Хрест Господній перемагає, Божа любов перемагає»

15 вересня 2025, 10:28 79

У неділю, 14 вересня 2025 року, у свято Воздвиження Чесного Хреста, Філадельфійська архиєпархія приймала кардинала Миколу Бичка, єпископа Єпархії святих Петра і Павла у Мельбурні, який опікується українцями-католиками в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Кардинал Бичок очолив Божественну Літургію у Катедрі Непорочного Зачаття, під час якої із ним співслужив митрополит Борис Ґудзяк.

Кардинал Микола Бичок у Філадельфії: «Хрест Господній перемагає, Божа любов перемагає»

Про це повідомляє служба комунікації Філадельфійської Архиєпархії.

Архиєпископ Борис зазначив: «Владика Микола був наймолодшим із кардиналів-електорів папи Лева XIV. Він є сьомим кардиналом нашої Церкви. Для нас особливо приємно, що першу Літургію в США як кардинал він служить саме в нашій Архиєпархії, адже віддано працював тут на парафії святого Івана Хрестителя в Ньюарку з 2015 по 2020 рік».

Архиєпископ також звернув увагу на виклики, з якими особисто стикався кардинал Микола. «Важливо зазначити, що владика Микола три роки служив нашим вірним у Сибіру — уявіть собі, як складно було підтримувати українську та візантійську католицьку традицію в цих умовах», — сказав Архиєпископ. Він додав, що служіння владики Миколи в Австралії також пов’язане з великими труднощами: «Сьогодні бути єпископом чи просто християнином там непросто. Законодавці вимагають порушувати таємницю сповіді. Фізичної небезпеки немає, але щоденні виклики створюють постійний тиск».

У своїй проповіді кардинал Бичок наголосив на значенні Хреста для сучасного християнина: «Чим для нас, християн уже третього тисячоліття, є хрест Христовий? Сьогодні він є надією для людства і світу, для вас і для мене. Ми не просто запрошені дивитися на хрест. Ми маємо відчути Божу любов і повірити в Нього. Це єдиний шлях нашого спасіння».

Він підкреслив, що через Хрест «сили гріха і смерті були переможені раз і назавжди. Незалежно від того, які страждання переживає сьогодні світ, в якій ситуації ми перебуваємо, який біль, злобу чи несправедливість ми переживаємо, хрест Господній перемагає, Божа любов перемагає».

Особливо кардинал зазначив роль Хреста для України: «Хрест є єдиною надією для нашої країни. Бачачи брутальність і жорстокість, людським розумом важко збагнути, як таке може чинити людина. Наші військові знаходять силу в хресті Господньому: позначають хрестами техніку та прикріплюють вервиці на бронежилети. Хрест змінює плани ворога і міняє життя багатьох українців у ці секунди».

Владика закликав вірних знаходити в Хресті особисту надію: «У Хресті ми бачимо Бога, який страждає разом із нами, є з нами, провадить від зла до добра, від смерті до життя, від поневолення до свободи».

Після Літургії кардинал Микола поділився досвідом участі в конклаві. Він зізнався, що шлях до кардинальського служіння був несподіваним: «Ще рік тому я не міг собі уявити, що буду в такій позиції. Моєю мрією було бути монахом, священником і служити Богові та людям. П’ять років тому Синод єпископів обрав мене єпископом, і це було нелегко прийняти. А ще важче — коли Папа Франциск проголосив мене кардиналом. Це стало для мене великим шоком, з якого мене виводили брати у єпископстві, зокрема митрополит Борис».

Він пригадав, що звістка про смерть Папи застала його в дорозі: «На Пасху ми ще мали нагоду почути його слово і благословення. А вже наступного дня, коли я вилітав із Мельбурна на прощу до Святої Землі, дізнався, що Папа помер».

Після похорону Понтифіка розпочався період підготовки до виборів нового Наступника святого Петра. Дев’ять днів відбувалися поминальні Літургії, згодом два тижні тривали зустрічі всіх кардиналів — і виборців, і тих, хто не мав права голосу. «Щодня ми обговорювали наше бачення Церкви, виклики в різних частинах світу та ділитися уявленням про майбутнє. Це був плідний і благословенний час, бо кардинали рідко мають нагоду зібратися всі разом», — зазначив він.

Щодо самого конклаву кардинал спростував поширені стереотипи: «У багатьох людей образ конклаву формується з однойменного фільму. Але в реальності все інакше. У фільмі кардинали практично не моляться, а насправді молитва — в центрі. Ми щиро прикликали Святого Духа. Це був благословенний час. Для мене це один із найкращих моментів життя — два дні без жодних засобів зв’язку, наодинці з собою і з Господом. Спробуйте це зробити. Це дає нові перспективи».

Владика підкреслив, що вибір Папи — це не політичне голосування: «Конклав — це не вибори, як ми їх знаємо у світському житті. Було чітко видно, що руки кардиналів — лише знаряддя в руках Божих. Господь, який заснував Церкву, добре дає собі раду. Церкву Христову неможливо знищити. Під час голосувань відчувалася дія Святого Духа — від першого до останнього».

Він також відзначив єдність і солідарність кардиналів у ставленні до війни в Україні: «День перед конклавом ми підписали спільного листа із закликом до припинення воєн у світі. На жаль, медіа майже не звернули на це уваги. Але я можу свідчити: дуже багато кардиналів підтримують Україну і чітко розуміють, хто є жертвою агресії, а хто — окупантом».

Завершуючи свої роздуми, владика Микола зазначив, що Папа Лева XIV, який того дня святкував свої 70-ті уродини, має багато викликів у своєму служінні: «Сьогодні 1,4 мільярда людей асоціюють себе з Католицькою Церквою. Бути лідером такої структури — це величезна відповідальність і нелегке завдання. Але сила Святого Духа веде Церкву далі».

Промова продовжилася у форматі питань і відповідей. Учасників цікавило життя Церкви в Австралії, виклики української громади та тих, хто прибув туди через війну, а також можливий приїзд Папи Лева до України.

Після Літургії кардинал Бичок поспілкувався з парафіянами та особисто благословив усіх, хто підходив до нього, поділившись словом підтримки і молитви.

Опісля він відвідав Крайовий собор святого Івана Ноймана, єпископа Філадельфії, та його музей. Святий Іван Нойман належав до Чину Найсвятішого Ізбавителя, так само як кардинал Микола Бичок.