Керигма для єпископів: кардинал Рись провів реколекції на Синоді УГКЦ
День духовної віднови і щоденні проповіді під час Літургій є невід’ємними частинами щорічного проведення Синоду Єпископів УГКЦ. Разом із богослужіннями вони становлять духовну складову Синоду. Цього року реколекції для синодальних отців провів архиєпископ Лодзі (Польща) кардинал Ґжеґож Рись, а щоденні проповіді виголошував священник Івано-Франківської архиєпархії Роман Терлецький.
«Важко відмовити такому проханню, особливо від єпископів, які провадять Церкву у стані війни та людей, що страждають, — розповів кардинал Рись у коментарі Департаменту інформації УГКЦ. — Перша емоція була така: тішуся, що можу приїхати в Україну в такий час. Ми в Польщі також допомагаємо людям з України: у мене вдома вже два роки мешкають дві родини. Стараємося бути близько. І це — ще одна нагода бути близько до цієї Церкви, цього народу. Тішуся».
День духовної віднови владики пережили другого дня роботи Синоду, 3 липня 2024 року. Реколектант на основі біблійних текстів виголосив дві науки польською мовою, у яких, згідно з отриманим від Синоду проханням, проголошував єпископам керигму.
«У першу мить хтось може подумати, що це — досить зухвале прохання: проголосити керигму єпископам. Ну і взагалі — чи годиться проголошувати керигмат єпископам? Правдоподібно, що так: кожна людина потребує керигми, Благої вісті, постійно і завжди», — пояснює архиєпископ.
«Я розумію, — додає він, — що Великий Синод Єпископів розглядає важливі речі, складні питання. І чи можна почати шукати відповіді на ті питання, не вислухавши керигми? Кожна відповідь, дедалі більше конкретна і детальна, має бути виведена з керигми, а не з інших, у будь-якому разі обмежених, людських суджень і мислення. У Церкві ми не раз керуємося такими душпастирськими раціями, проте вони не є ні душпастирськими, ні раціями. Раціями вони стають тоді, коли виведені з керигми».
У своїх реколекційних науках кардинал Рись, зокрема, говорив про два способи читання Святого Письма — Lectio Divina і Lectio Humana.
«Дехто думає, що Lectio Divina — це з царини викладання методу читання Святого Письма, але насправді це щось значно серйозніше, глибше. Це, швидше, спосіб життя, а не читання. Цей спосіб життя полягає в тому, що ми дозволяємо Богові прочитати наше життя у світлі Слова Божого. Бог читає своїм Словом моє життя — це і є Lectio Divina. Може бути й так, що я сам пробую читати Слово Боже — це Lectio Humana, людська лекція, людський спосіб читання. Але якщо читає Бог, то Слово стосується моєї особи, мого життя. І у зв’язку з цим Lectio Divina — це щось ширше від методу. Можна, не знаючи того методу, також читати Lectio Divina, тобто дозволити, щоб Бог читав моє життя своїм Словом».
Щоденні проповіді виголошував о. Роман Терлецький. Священник наводив багато прикладів із власного життя.
«Я погодився, але залишався певний трепет — як це, промовляти перед нашими владиками?! Це вони до мене промовляють і я їх слухаю. А тут навпаки, вони готові слухати мене, священника. Це було для мене великим досвідом і свідченням того, що вони готові слухати через мене, мабуть, самого Бога. Тому для мене це було і моментом упокорення — я мав подумати, що Бог хоче їм сказати», — поділився о. Роман у коментарі Департаменту інформації УГКЦ.
Додамо, що кожного ранку владики служили Божественну Літургію, яку очолював щоразу інший єпископ. Протягом дня — Часи, а ввечері — Вечірню.
Нагадуємо, Синод Єпископів УГКЦ 2024 року відбувся у Зарваниці 2–12 липня.
Департамент інформації УГКЦ