Мелодію найдавнішої української колядки записали на парафії УГКЦ на Львівщині
На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років. Раніше завдяки етнографічним записам Івана Франка був відомий лише її текст. У ній розповідається про війну й відбудову київського Софійського собору. Мелодію ж відтворили завдяки старожилам прикордонного бойківського села Галівка на Львівщині.
Про це розповів о. Роман Гром, парафіяльний священник УГКЦ у Галівці та сусідніх селах.
«Є коляда у Мшанці, яку співали з незапам’ятних часів. У ній розповідається про будівництво собору Святої Софії в Києві. Цю коляду 140 років тому записав отець Михайло Зубрицький, який служив парохом у Мшанці. Мшанецька коляда зацікавлює Івана Франка. Її видають, і це спричиняє міжнародну дискусію. Колядка унікальна і єдина у своєму роді, оскільки в ній містяться місцеві легенди про створення світу та війноньку, яку Господь затопив огняним дощем і громовими кулями», — розповів о. Роман Гром.
На давній вік колядки вказує згадка про будівництво Софії Київської. Хоча насправді йдеться про її відбудову після знищення татарами. Як коментують у сюжеті ТСН, завідувач відділу «Софійський музей» національного заповідника «Софія Київська» п. Ігор Нетудихаткін та директорка Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка п. Наталя Тихолоз, у тексті згадані події не зведення, а відбудови собору Софії у 1630-х роках, за митрополита Петра Могили. Автори колядки могли бути причетними до цього процесу.
«Талановита людина, яка у якийсь спосіб мала відношення до Могилянського відродження Софії, бачила це на власні очі, опинилася у Мшанці і тут спрацював її поетичний дар — вона написала твір, який захопив усіх», — припускає завідувач музею «Софія Київська» п. Ігор.
Працівники заповідника «Софія Київська» знали опублікований Франком текст цієї колядки, навіть пробували її покласти на музику. Однак автентична мелодія вважалася втраченою.
Натомість старожили села Галівка на Львівщині п. Іван Волощак і п. Микола Кіхтан пам’ятають і слова, і мелодію колядки. Хоча в тексті є певні відмінності.
«Пан Іван співає про польську війноньку, як і записав отець Михайло Зубрицький, а пан Микола — про турецьку. Отже, ця колядка переосмислювалася та інкультурувалася залежно від ворогів, які на той час допікали. Тож сьогодні її можна знову актуалізувати і співати про нинішню війну», — пояснює о. Роман.
Так ця коляда є найстарішою в Україні, дотепер такою вважали «Бог предвічний», яку виконують з 1780-х років.
У Святвечір Софійську колядку під дзвін церковних дзвонів на Софійській площі в Києві виконала Тіна Кароль.
Нагадаємо, Софійський собор збудував у Києві князь Ярослав Мудрий у XI ст. Під час нашестя монголо-татар 1240 року та в пізніші століття святиню дуже понищили, а капітально відновили в 1630-х роках.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами РІСУ
