«Можливість зустрічі Папи Римського з московським Патріархом ми оцінюємо позитивно», — Глава УГКЦ в інтерв’ю «Радіо Свобода»
Напередодні Різдвяних свят за юліанським календарем Глава УГКЦ Блаженніший Святослав відповів на кілька актуальних питань «Радіо Свобода» — зокрема, про очікування візиту Папи Франциска в Україну у цьому році, про дипломатію Святого Престолу загалом та екуменічний зміст святкування Різдва та інших християнських свят разом з усім світом.
Про візит Папи Римського до України
Ми дуже хочемо, щоб цей візит відбувся, і, зі свого боку, хочемо зробити все, щоб цей момент настав. Приїзд Папи до будь-якої країни — це величезна духовна подія.
Властиво, ми деколи сприймаємо візити Папи по аналогії з візитами якихось лідерів держав. Але насправді тут є щось цілковито інше, особливе: Папа завжди приїжджає як паломник — паломник миру. Це так чітко звучало під час візиту Папи Івана Павла ІІ в Україну у 2001 році! … І тоді вся Вселенська Церква, весь світ звертає увагу на той народ, на ту країну, куди Папа приїжджає. Тобто Папа привозить із собою увагу, підтримку, молитву світового християнства. У наших обставинах це надзвичайно важливо — коли в останні роки про Україну у світі майже не було чути, про війну на Сході України вже ніхто не хотів ні писати, ні серйозно говорити. Це начебто стало якоюсь маргінальною темою, бо більше не творило новини в медійному сенсі. І ось, коли Святіший Отець звертає увагу на Україну, всі починають цікавитися — а що ж то за народ, чим він живе, чому Папа про нього говорить? І коли Папа приїде, він із собою привезе увагу, підтримку, молитву світового християнства. І тому ми дуже хочемо, щоб такий візит відбувся. Я особисто казав йому — ми вас чекаємо!
Про можливу зустріч Папи Франциска і московського патріарха Кирила
Я думаю, що це було б дуже добре. Тому що якщо подивитися на динаміку зустрічей між Вселенським Патріархом і Папою Франциском, то вона є набагато інтенсивнішою, ніж раніше. Вселенський Патріарх був присутній особисто на інтронізації Папи Франциска у Ватикані — я пригадую цей момент. Патріарх Варфоломей щороку по кілька разів буває у Ватикані.
Особисті зустрічі з патріархом Московським — це добрий інструмент, щоб подискутувати дуже багато різних питань.
З того, що я спостерігаю: тим разом не висувається якихось особливих умов для цих зустрічей. Раніше було: ось нехай Католицька Церква зробить це, це і це, а потім, як нагорода, буде зустріч. Думаю, сьогодні приходить розуміння, що без особистого спілкування, без особистих зустрічей рухатися вперед у розвитку стосунків, оздоровлювати пам’ять, вибудовувати якусь перспективу співпраці доволі складно. Тому ми оцінюємо можливість цієї зустрічі позитивно. Ми очікуємо на таку динаміку і з боку Московського патріархату.
Очевидно, що з нашого боку, з боку УГКЦ, ми також намагаємося інтенсивно спілкуватися зі Святішим Отцем — кілька місяців тому я мав з ним особисту зустріч для того, щоб інформувати про те, як сьогодні живе не тільки наша Церква, а й Україна і український народ, щоб він, зі свого боку, був добре поінформований і приготований до можливої подібної зустрічі.
Всі зусилля Святого Престолу на міжнародній арені завжди мають миротворчий характер. Останнє моє спілкування зі Святішим Отцем було якраз на фоні наростаючої небезпеки російського вторгнення до України. Я був дуже вдячний Святішому Отцеві за те, що він під час недільної молитви «Ангел Господній» прямо згадав про Україну і дуже рішуче висловився щодо використання зброї для вирішення якихось суперечностей в сучасному світі. Він чітко сказав: «Ні — зброї!», ще й з таким пафосом, притаманним Святішому Отцеві.
Тому, думаю, альтернативою до конфліктів — зокрема, збройних, є дипломатія.
Про перенесення дати святкування Різдва на 25 грудня
На даний момент, Церква ще не готова. Тобто я не можу стверджувати, що у якійсь найближчій перспективі ми в Україні будемо здатні це зробити. Я сьогодні можу стверджувати, що питання календарної реформи поки що розділяє. Ми мали нагоду грунтовно про це розмірковувати на Синоді наших єпископів, і поки що бачимо, що відсоток людей, які хочуть і готові до цього, ще доволі невеликий — немає тієї критичної кількості, яка б дозволила це зробити.
З іншого боку, ми хочемо такого типу реформу робити разом з нашими православними братами, щоб календарна реформа не призвела до ще однієї лінії поділу між нашими Церквами в Україні. У нас так багато сталося історичних поділів, ми хочемо їх долати, тож намагаємося не робити нічого такого, що б знову віддалило наші Церкви одна від одної.
Тому в найближчій перспективі можливості такої календарної реформи я поки що не бачу, але ми працюємо над тим, щоб наші люди дозрівали до цього. Ми бачимо, що такого типу розмови сьогодні не ведуться й на рівні Вселенського християнства, бо мова йде про необхідність реформи не лише «нерухомих» свят, але й Пасхалій. Адже не лише Різдво ми хочемо святкувати разом зі всіма християнами, але й Пасху. Властиво, саме Пасха є найбільшим християнським святом. Тому екуменічний вимір цієї реформи є сьогодні очевидним для всіх, і ми хочемо бути частиною цього процесу.
Підготувала Оксана Козак,Департамент інформації УГКЦ
