Мужність довіряти Богові — отець Петро Маковецький до 3-ї неділі після Зіслання
Пропонуємо вашій увазі коментар о. Петра Маковецького на євангельський текст 3-ї неділі після Зіслання Святого Духа. Він роздумує над уривком Євангелія від Матея 6, 22–33.
У сьогоднішньому уривку від євангелиста Матея Господь промовляє до нас дуже цікавими словами, подекуди навіть дуже дивними: «… не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись» (Мт. 6, 25).
Чому нам важко сприйняти ці слова? Бо людина по своїй природі просто не може не дбати про себе. То чому ж Ісус, знаючи досконало людське серце, знаючи нашу природу, все таки їх говорить?
По-перше, Бог не заперечує наших потреб та їхньої важливості, адже далі каже: «Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 6, 32). Натомість Бог пропонує нам іншу перспективу самореалізації — шукати Царства Божого. Простими словами, ми завжди стоїмо перед вибором: реалізувати себе тільки на матеріальному рівні чи піти далі і зростати духовно?
По-друге, Господь закликає нас правильно розставити пріоритети в житті. Мусимо дуже чітко зрозуміти, що Господь не може дбати про нас, коли ми дбаємо самі про себе. Ми ніби ставимо себе на Його місце і не даємо Йому діяти в нашому житті. Як тільки ми починаємо думати і дбати про інших, тобто шукати Царства Божого, дбаючи про Божі справи, тим самим даємо Богові місце в нашому житті, щоб Він дбав про нас. І повірте, Йому це вдається значно краще, ніж нам!
По-третє, для того, щоби перенести акцент із себе, своїх потреб на свого ближнього, потрібна віра в те, що Господь мене не покине і подбає про мене. Оскільки дуже часто нам її бракує, то ми намагаємося знайти підтримку і в Бога, і там, де Його немає. Саме тому Бог говорить, що не можна служити двом панам: Богові й мамоні.
І наприкінець, у часі війни ми бачимо різних людей: одні, втративши майно, роботу, статки, залишаються вірними Богові; інші, втративши це, зневірюються, озлоблюються на Бога та людей; а ще інші починають переоцінювати своє життя, свої погляди і з подивом відкривають цінність відносин, слів та діл і як наслідок знаходять опору в Бозі.
Тож молімося, дорогі у Христі, щоб Господь посилав у наші серця достатньо мужності, щоб довіряти Йому.
Отець Петро Маковецький
канцлер Одеського екзархату,
сотрудник парафії Святих Петра і Павла в м. Южне на Одещині