«Ми йдемо вперед з надією, бо починаємо новий відлік як християни» — Блаженніший Святослав
«Сьогодні ми переступили в новий рік, завершуючи Ювілейний рік надії, але вона не залишилася в минулому. Ми в тій надії йдемо вперед, бо починаємо новий відлік як християни». Про це сказав у проповіді Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у храмі святого Василія Великого в Києві.
1 січня, у день свята Обрізання Господа нашого Ісуса Христа і памʼяті святого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської, під час богослужіння із Главою УГКЦ співслужили: ігумен монастиря о. Йосиф Щур, ЧСВВ, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йосиф Кралька, ЧСВВ, протоігумен о. Франциск Онисько, ЧСВВ із Закарпаття, ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії о. Роман Островський, а також численне духовенство.
У проповіді Блаженніший Святослав звернув увагу на глибокий зміст восьмого дня після Різдва Христового.
«Сьогодні ми переживаємо особливу мить, наповнену глибокою Божою силою. Це час, який дає нам можливість підсумувати минуле, вглянутися в сьогодення і, більше того, побачити світло нашого майбутнього», — зауважив проповідник.
Розкриваючи богословський сенс сьогоднішнього свята, Глава УГКЦ підкреслив, що у Старому Завіті обрізання означало приналежність до Божого народу: «Кожне дитятко мало бути обрізане на восьмий день, щоб бути учасником усіх благословень, які Господь Бог обіцяв Авраамові, Ісаакові та Яковові».
За словами Блаженнішого, те, на що очікували патріархи, сповнюється в особі Ісуса Христа: «Апостол Павло каже, що в цьому дитятку спочиває уся повнота — повнота Божества і водночас людського життя».
Далі Предстоятель наголосив, що християни вже сьогодні стають причасниками цієї повноти:
«Бути християнином чи християнкою — означає отримати те, на що Авраам, Ісаак і Яків надіялися. Ми отримуємо ту повноту, на яку очікували, про яку сповіщали увесь Закон і всі пророки. Бути християнином — це найбільше, що може Господь Бог дати кожній своїй дитині. В обрізанні Ісуса Христа ми отримуємо своє християнське ім’я».
Згадуючи святого Василія Великого, проповідник наголосив, що святий був студентом Афінської філософської академії — найвищого навчального закладу тогочасного греко-римського світу. «Там робили кар’єру найбільш успішні люди тогочасного світу і те, що вони там думали, потім втілювалося в рішення на найвищих щаблях римської влади», — наголосив Блаженніший Святослав.
Зі спогадів його приятеля — святого Григорія Богослова, Василій Великий вирізнявся зрілістю і внутрішньою свободою. За словами Глави УГКЦ, в Афінській академії, вони обоє, серед молодої еліти, шукали істини і правди.
«І, як каже Григорій Богослов: „Ми знайшли повноту тої істини в Ісусі Христі“. У тій школі тогочасних кар’єристів імперіального рівня, для них найбільш почесним іменем було ім’я „християнин“. Бо ця повнота, якої так шукали у своїй філософії, культурі, інтелектуальному зусиллі, усі народи, в тому числі греки і римляни — спочиває в Дитятку, ім’я якому Ісус».
Блаженніший Святослав зауважив, що святий Василій Великий прожив коротке, але надзвичайно плідне життя, увійшовши в історію Церкви як реформатор монашества і великий учитель віри в Пресвяту Трійцю.
Повертаючись до теми нового року, Глава УГКЦ пояснив християнське розуміння часу як моменту спасіння.
«У Святому Письмі час не є богом, але Божим даром. Святий Іван Золотоустий каже, що це найбільший дар, який ми тратимо і зневажаємо, — наголосив Блаженніший Святослав. — Зрештою і в народній мудрості є вислів: „Не так важливо, скільки є років у твоєму житті, як те, скільки життя у твоїх роках“. Усе це віддзеркалює християнське розуміння часу як простору Божої присутності».
За словами Блаженнішого Святослава, Христос входить у новий рік разом із нами і навіть нас випереджає. «Тому час для християн — не є чимось, чого ми боїмося. Це нагода, в якій ми будуємо плани на майбутнє, яку наповнюємо. Час у християнському розумінні є можливістю мріяти, бо ми знаємо, що Господь забезпечить усе те добре, яке ми зробили. Що воно матиме вічну вартість — тут починається, але не пропаде во віки. Тому ми починаємо новий рік з радістю, а не зі страхом».
Після богослужіння Блаженніший Святослав подякував усім за спільну молитву, з якої Церква розпочинає новий рік, і побажав, щоб він став роком Божої благодаті для України.
До вірних також звернувся Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас. Звертаючись до слів молитви «… за всіх тих, що потребують великого Твого милосердя, і тих, що люблять і ненавидять нас», він закликав памʼятати у своїх проханнях до Бога і про ворогів, бо в цьому є сила християнської віри.
Відтак Блаженніший Святослав привітав монашество Чину святого Василія Великого і подякував за їхнє служіння. Згадуючи василіянські спільноти у Званівці на Донеччині й у Херсоні, Патріарх додав: «Нехай вони почують, що наша молитва сьогодні — це молитва пам’яті та солідарності з ними. Нехай вона буде особливою силою християнського підкріплення».
Окремо Предстоятель подякував українським воїнам і захисникам, які роблять можливим церковне й суспільне життя, та побажав їм витривалості, Божого благословення і перемоги.
На завершення ігумен монастиря о. Йосиф Щур, ЧСВВ подякував Блаженнішому Святославу за батьківську підтримку, духовне провадження і солідарність з Україною, наголосивши на спільній дорозі свободи й вірності Христові.
«Особливо, Ваше Блаженство, схиляю перед Вами свою голову і Вам дуже вдячний за постійну підтримку, за Ваше батьківське слово, звернення і те, що дихаєте Україною і вчите нас дихати нею. Ми дивимося на Вас, чуємо Ваші слова і хочемо йти разом із Вами, як Ви кажете — до кінця, нікому не піддаючись, тому що вільні люди, які люблять Христа, які мають цей дар свободи, ні перед ким не схиляють голову», — о. Йосиф Щур.
Департамент інформації УГКЦ
