На Сході є люди, на Сході є Бог: Свідчення про діяльність УГКЦ на Сході України
Свято-Покровський монастир отців василіан УГКЦ — осередок духовності на Харківщині.
Місійну станицю Покрову Пресвятої Богородиці заснувала Провінція Найсвятішого Спасителя в Україні в 1994 році з метою поширення Божого слова серед вірних Східної України у смт Покотилівка Харківського району Харківської області. Отці та брати ревно служать для народу й поширення Божого Царства.
У храмі перебуває копія ікони Улашківської Матері Божої, ікона і мощі святого цілителя Пантелеймона з окремим бічним престолом та старовинною іконою, мощі святого Кипріана. У 2015 році екзарх Харківський владика Василь Тучапець надав монастирю статус відпустового місця, і вперше була проведена проща лікарів до мощей св. Пантелеймона-цілителя.
Із благословення настоятелів і з Божою допомогою вдалося вдруге відвідати Харківщину і служити та молитися в нашому монастирі 28 днів. Це було непросто через гучні ночі, переживання та тривоги, які там постійно лунають. Але Бог береже та дає надію і покров Богородиці відчутний, бо Вона вибрала собі Покотилівку і захищає її, як часто про це наголошує настоятель монастиря о. Давид Козин, ЧСВВ.
Роздумуючи над цінністю чернечого життя, прийшла думка, що в будь-якій частині України чи світу люди очікують від монашества того живого прикладу наслідування Христа, прикладу живої віри, ділення тією вірою з іншими. Тепер, у час несправедливої війни, будучи на Сході України, бачиш в очах людей, що вони шукають і хочуть надії. Прагнуть когось, хто дасть ту надію і крокуватиме з ними та провадитиме далі в цей непростий час.
Люди стомленні і не хочуть чути гучні вибухи та звуки щодня і щоночі, а хочуть спокійно жити у своїх домівках та мати справедливий мир на своїй рідній землі.
Миряни свідчать, що йдуть до нашого храму у Свято-Покровський монастир отців василіан УГКЦ для того, щоб віднайти спокій, мир, надію, і відчувають, що їм стає легше після Сповіді й участі в Літургії та живому спілкуванні з іншими при храмі. А найголовініше — від зустрічі з живим Богом стає набагато краще.
Саме спільнота нашого монастиря на Харківщині через своє служіння допомагає іншим віднайти надію. Отці та брати від перших днів війни є з людьми. Як і наш монастир у м. Херсон. Вони стараються з усіх сил надавати духовну опіку стражденному народові України. Адже всюди є люди, усюди є Бог, і Він не покинув наш народ. А богопосвячене життя — це життя прожите з Христом. Це в усьому наслідування Христа. Це відавання себе Христу та ближнім через служіння іншим. Схід потребує підтримки, як і вся Україна. Люди хочуть надії. Повірте, що за 28 днів перебування на Харківщині я побачив, що надія ще є.
З іншими ченцями, за сприяння архиєпископа Харківського і Слобожанського Митрофана, ПЦУ, відвідали синагогу й мечеть у Харкові, де дружньо поспілкувалися та також побачили служіння іншим у надії.
Відвідали наш собор у Харкові, де щочетверга відбувається видача гуманітарної допомоги. Стараннями благодійників і волонтерів люди отримуют ліки, продукти, дитяче харчування, одяг. Екзарк Харківський Василь Тучапець багато робить для допомоги іншим і є живим свідком надії.
12 січня 2025 року в покотилівському Свято-Покровському монастирі на Харківщині владика Василь урочисто відчинив двері з нагоди ювілейного року. Люди мають можливість оновитися та духовно відновитися.
Також невтомно служать і сестри Згромадження святого Йосифа, які при соборі і різних оранізаціях та спільнотах вкладають частинку надії в душі зболеного народу.
Складаю щиру подяку Господеві, Пресвятій Богородиці та всім нашим мужнім захисникам і захисницям за їхній захист, завдяки якому могли зустріти Новий 2025 рік та Різдво на Харківщині.
