«Наші воїни різних Церков стоять біля однієї жертовної чаші війни — чи це не заклик до нашого християнського сумління?» — Мирослав Маринович
Мирослав Маринович, президент Інституту релігії та суспільства, радник ректора УКУ, виголосив вступну доповідь під час круглого столу «Один Божий народ…», що відбувся 18 серпня, у Патріаршому центрі в Києві. Науковий захід організовано з нагоди 30-річчя відновлення Київської митрополії УГКЦ, 20-річчя повернення осідку Глави УГКЦ до Києва та 12-річчя освячення Патріаршого собору. Пан Мирослав проаналізував еволюцію ідей церковної єдності, виклики, які поставила російська агресія перед українським християнством, та перспективи майбутнього об’єднання Київської Церкви.
У своєму слові Мирослав Маринович підкреслив, що перенесення осідку Глави УГКЦ до Києва та будівництво Патріаршого собору стало «новою сторінкою в історії нашої Церкви». Цей крок, за його словами, був покликаний повернути духовний скарб єдності Київській Церкві.
«Був час Галичині одній зберігати скарб єдності з апостолом Петром наших днів, коли Київ увіходив у смугу свого історичного затемнення. Сьогодні, коли Київ крок за кроком повертає собі давню первопрестольність, настав час Галичині повернути у його скарбницю дух церковної єдності», — наголосив він.
Мирослав Маринович нагадав про програмне послання Блаженнішого Любомира «Один Божий народ у краї на Київських горах» (2004 р.), яке пропонувало «вийти за межі історичних образ і непорозумінь» та закликало до єдності Київської Церкви в дусі інклюзивності.
«Мислити про єдність Київської Церкви означає не відмовлятися від скарбу сопричастя з різними християнськими центрами, а навпаки — збагатити здобутками цього сопричастя сукупні духовні надбання Київської Церкви», — цитував він слова послання.
Читайте також:
Урочиста велелюдна Літургія стала головною подією прощі до Патріаршого собору Воскресіння Христового
Водночас, за словами доповідача, війна росії проти України поставила нові виклики. «З початком повномасштабного вторгнення нестерпною для більшості українців стала колабораційна постава ієрархії та загалом вірних УПЦ, які й далі зберігали вірність ідеології „русского міра“», — зазначив він. Попри це, Маринович наголосив: «Релігійний та культурний вплив москви на українців не вдасться ліквідувати законом. Але я певен, що разючих змін зазнає сама росія та московський патріархат».
Він висловив переконання, що нинішня війна стане тригером для глибоких трансформацій. «Якщо Російська православна церква пройде через катарсис, вона може трансформуватися у церковне тіло, яке зможе підпорядкуватися євангельським правилам християнської спільноти. І тоді ситуація може змінитися прямо на протилежну: вже не Київ шукатиме ласки москви, а оновлена москва — порозуміння з Києвом», — сказав він.
Завершуючи, Мирослав Маринович звернув увагу на свідчення єдності, яке подає український народ у час війни: «Наші воїни, які належать до різних Церков і навіть різних релігій, можуть стояти разом біля єдиної жертовної чаші війни. Чи не є це мовчазним закликом до нашого християнського сумління?»
