Підбили перші підсумки Міжнародної наукової конференції про Почаївську василіанську лавру
Міжнародна наукова конференція «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України» завершила роботу в суботу, 30 вересня. Ця наукова подія, яка згуртувала 37 фахівців-дослідників з України та Польщі, проходила у Зарваниці на Тернопільщині впродовж трьох днів, з 28 по 30 вересня.
Нагодою до проведення конференції стала ювілейна дата з історії не тільки Почаївської чернечої обителі та визначного духовного центру, а й загальноцерковного рівня: 8 вересня 2023 року минуло 250 років від часу коронації чудотворної ікони Почаївської Богородиці папськими коронами. Акт коронації у далекому 1773 році став надзвичайною подією, що зібрала понад 100 тис. паломників. Торжества тривали тиждень, а організували їх Луцько-Острозький єпископ Сильвестр Лубенецький-Рудницький, почаївські отці василіани з тодішньої Провінції Покрову Пресвятої Богородиці разом зі своїм покровителем та будівничим почаївського монастиря Миколаєм Потоцьким. Останній вважав надважливою справою власного життя зробити так, щоб Почаївська ікона була офіційно вшанована коронами, тим самим відзначаючи її важливість. Також саме Потоцький взяв на себе витрати, пов’язані з організацією торжеств.
Варто зазначити, що підготовка до проведення конференції розпочалася ще в березні 2023 року із благословення Глави та Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава. Ініціаторами й безпосередніми організаторами стали Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ, Провінція Найсвятішого Спасителя Василіанського чину святого Йосафата та Інститут історії Церкви Українського католицького університету. Ця ініціатива знайшла підтримку в Тернопільській обласній військовій адміністрації та Тернопільській обласній раді, які від початку були долучені до оргкомітету. Відтак організатори конференції звернулися із запрошенням взяти участь у заході до провідних фахівців в Україні та поза її межами, які впродовж багатьох років системно вивчають як безпосередньо історію Почаївської василіанської лаври, так і дотичні теми: почавши від джерелознавства та історіографії, і через загальну історію та книгознавчі студії до спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства та, що особливо важливо, богослов’я.
У підсумку ця подія зібрала, згідно з її програмою, 37 дослідників із 35 доповідями (2 доповіді – у співавторстві). Усього на конференції виголосили 26 доповідей (з них 4 онлайн і 1 на прохання автора зачитав інший учасник – усі з поважних причин). Тобто, очно чи онлайн були представлені 74,3 % заявлених у програмі доповідей. Не змогли приїхати і виступити онлайн із поважних причин тільки 9 учасників. Але практично всі учасники (91,43 %) вже здали доповіді. Навіть більше, напередодні конференції ще троє науковців, які в силу різних обставин дізналися про неї запізно, зголосилися подати свої наукові статті до майбутнього збірника. Тож тепер оргкомітет конференції спільно з авторами текстів працює над підготовкою до друку цього видання, яке матиме не тільки текстову, а й значну ілюстративну частину. Окремим блоком у збірнику у фаховому перекладі сучасною українською мовою і з належними коментарями мають вийти вибрані унікальні документи з історії монастиря.
Окремою подією в межах конференції стала виставка почаївських старожитностей XVIII–XIX століть у Зарваниці. На ній представили чотири десятки особливо цінних артефактів – плодів і свідків історії Почаївської василіанської лаври – з фондів установ, закладів та приватних збірок Тернопільської, Рівненської і Львівської областей. Уже на відкритті виставки присутні отримали її друкований кольоровий каталог.
Окремо треба згадати, що учасники конференції вшанували пам’ять колеги, музикознавця Івана Кузьмінського, який зголосився до участі в конференції, але загинув як захисник України від рук російських агресорів на Луганщині. За Іваном відслужили Панахиду в каплиці науково-просвітницького центру в Зарваниці. Портрет загиблого стояв у конференційному залі. Його пам’ять – жива і нагадує, яку високу ціну Україна платить за право існувати, розвиватися, зберігати й розвивати свою ідентичність.
Метою конференції «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України» стало відкриття, спираючись на автентичні джерела, досі маловідомого, особливо серед широкого загалу, «українського Почаєва», історію якого протягом двох століть замовчувала та перекручувала тенденційна російська історіографія. На жаль, доводиться констатувати, що українська історіографія ХХ століття не спромоглася сформувати альтернативний до російського й незалежного погляду на події та процеси, пов’язані з історією та розвитком Почаївського монастиря, бо так і залишилася в цій сфері залежною від російських імперських наративів. Очевидно, що події, пов’язані з вибухом російсько-української війни, загострили увагу до цієї святині українського народу та вимагали нового осмислення її історії.
Як співорганізатори конференції, так і її учасники розуміють, що дуже важливо ознайомити сучасне суспільство зі справжньою історією Почаївської лаври, яка не завжди виконувала функцію фортеці «русского міра». Тому науковці зібралися й представили свої напрацювання. Чіткості і структурованості події додало те, що всі доповіді були поєднані у відповідні тематичні секції. Окрім пленарного засідання, успішно пройшли секції «Питання джерелознавства та історіографії Почаївського монастиря», «Віхи історії Почаївського монастиря», «Внесок почаївського василіянського монастиря в розвиток книгодрукування», «Богословська, духовно-просвітницька та інтелектуальна спадщина Почаївського монастиря», «Почаївська ікона Богородиці та її шанування. Культи інших святих в обителі». Практично всі доповіді супроводжували жваві дискусії, у межах яких народжувалися нові ідеї і навіть концепції. Про них дослідники і писатимуть у свої наступних працях. Що важливо, свідками, а часом й учасниками дебатів під час засідань були також глядачі та слухачі, яких на конференцію приїхало власним транспортом понад сотню.
Під час конференції організатори спільно з медійними компаніями Тернопільщини проводили онлайн-стрім засідань, а також записали всі доповіді. Вже найближчим часом для зручності переглядів, донесення інформації і популяризації автентичної української історії Почаївської лаври всі доповіді (кожну як окреме відео) розмістять на спеціальному YouTube-каналі. Тож заохочуємо зацікавлених пізнавати історію Почаєва стежити за наступними оголошеннями.
