«Покаяння — це не тільки жаль за гріхи, покаяння — це навернення», — Блаженніший Святослав у неділю про блудного сина
Як часто люди стають чужими одне одному, чужими щодо свого народу і батьківщини. А найгірше — чужими щодо Господа Бога, джерела свого життя. Про це говорив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді в неділю про блудного сина.
Предстоятель звернув увагу вірних, що в сьогоднішньому Євангелії про блудного сина, яке крок за кроком упроваджує нас у час Великого посту, Господь Бог відкриває нам зміст поняття покаяння.
«Покаяння — це не якийсь сентимент, жаль за гріхи. Покаяння — це навернення. І ось саме покаяння як навернення ми сьогодні маємо дуже гарно, з образами, вповні описане в Євангелії про блудного сина», — зазначив він.
Навернутися, — переконує проповідник, — насамперед означає опам’ятатися. Означає усвідомити, де ти є. Відчути себе відчуженим у стосунках і збагнути всю трагічність такого чужинства. Хтось може бути чужим серед своїх.
«Покаяння як навернення означає зміну напрямку життєвого шляху, — вважає Блаженніший Святослав. — Покаяння як навернення означає повернутися назад додому, до Бога. Навернення означає відновити втрачені стосунки. Відчути, що втрачені стосунки з Богом — це, властиво, для мене смерть, а відновлені стосунки через покаяння — це життя. І той, хто помер був, може ожити, воскреснути в дорозі додому. Покаяння як навернення — це зміна способу мислення, ставлення до самого себе, до свого ближнього».
За його словами, тема відчуження є дуже важливою темою філософської суспільної думки ХІХ-ХХ століття. «Бути чужим одне одному — це найбільша драма сучасної індивідуалістичної культури», — переконує Глава Цекрви.
У різні етапи людського розвитку говорили про різного роду відчуження… «Але найтрагічніше стається, коли відчужується людська гідність, коли людина в тій гідності втрачає саму себе», — ствердив духовний лідер українців.
Глава Церкви наголосив, що нам, християнам, сьогодні дуже важливо, опам’ятавшись, подолати відчуження. «Нехай цей час Великого посту буде поверненням додому, — закликав він і додав: — Просімо Господа Бога кожному з нас ласки опам’ятатися, усвідомити, де я перебуваю, усвідомити, скільки я розтратив у тій дорозі відчуження Божих дарів, які дав мені Господь Бог. Бо щоразу, коли я думаю, що отримані таланти і блага є лише для мене, коли я їх відчужую від свого брата, від свого ближнього, то починаю їх втрачати».
«Нехай цей час Великого посту буде для кожного з нас часом покаяння і навернення, плодом якого буде радість зустрічі, обіймів. Відкриті обійми нашого Отця для кожного з нас є запрошенням. Не відчужуймо себе від обіймів нашого Бога», — побажав Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ,фото з архіву
