Проповідь Блаженішого Святослава у неділю Всіх святих українського народу, свято Матері Божої Неустанної Помочі та в день Всецерковної прощі катехитів до Зарваниці
Що означає бути Христовим учнем? Відповідь передбачає три речі: покликання, шлях і місію. Ми маємо не тільки самі стати Його учнями, а й зробити ними тих, кого зустрінемо на життєвій дорозі, кликати за собою інших. Якщо віруючий християнин нікому не передав своєї віри, то він є безплідним у своїй місії.
Ідіть за мною, Я вас зроблю рибалками людей (Мт. 4, 19).
Високопреосвященні владики-митрополити!
Боголюбиві владики!
Всечесні та преподобні отці!
Преподобні сестри і брати в монашестві!
Достойні браття-семінаристи!
Дорогі катехити, які прибули цього особливого дня
на Всецерковну прощу до дому Матері Божої в Зарваниці!
Дорогі аграрії Тернопільщини та інших частин України,
які прибули до на професійну прощу!
Дорогі наші діти, молоде!
Дорогі паломники!
Святе Євангеліє (Мт. 4, 18–23) розповідає нам сьогодні не тільки про місію Ісуса Христа, а й про дуже важливий момент в житті апостолів. Ми чуємо про Господнє покликання перших учнів. Для того щоб їх покликати, Христос приходить на місце їхнього щоденної праці. Матей говорить про рибалок, які лагодять свої сіті, про їхніх батьків, про звичайне рутинне життя. Саме там Він кличе учнів. Каже: «Ідіть за Мною…» (Мт. 4, 19).
Звернімо увагу на те, що слово «ідіть», яке вживає Господь Бог, Творець неба і землі, не просто покликає людину до певного служіння. В Євангеліях «іти», або «ходити», часто означає нове життя, воскресіння, оздоровлення. «Встань і ходи!» (Мт. 9, 5), — наказав Христос розслабленому. «Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого…» (Бут. 12, 1), — сказав Він до Авраама. «Лазарю, вийди сюди!» (Ів.11, 43) — промовив до чотириденного мерця і воскресив його з гробу.
Слово «ідіть» значить «воскресайте»! Рухатися — це отримувати нове життя. проте Христос кличе не просто рухатися в певному напрямку, а йти за Ним, тобто бути Його послідовниками, спадкоємцями, передавати те, що Він зараз чинить із ними. А далі говорить їм: «…Я вас зроблю рибалками людей» (Мт. 4, 19). Цікаво, що чоловіки не самі себе зроблять рибалками, а Він їх зробить. Це означає якусь дію, яку Господь хоче вчинити стосовно учнів уже зараз, тепер і сьогодні. Христос зробить тих, кого кличе до себе і за собою, свідками своїх страждань, смерті та воскресіння. Бо саме це було змістом євангельської проповіді, з якою учні розійшлися по світу. Саме свідчення про Воскреслого стало тими сітями, за допомогою яких апостоли зробили Христовими учнями всіх людей. Саме це є завданням і покликанням Церкви всіх часів і народів.
Цікаво, що слово, яке ми чуємо, стосується не тільки минулого. Це до вас сьогодні Христос промовляє, на вас дивиться. Тебе і мене Він кличе: ходи за Мною! Те слово нині з Його уст звучить до нас, дорогі прочани.
Господь кличе нас бути Його учнями — християнами третього тисячоліття! Саме сьогодні Він робить нас благовісниками і свідками тих великих діл, які чинить у тілі нашої Церкви і нашого народу. Він спішить до нас, щоб нас урятувати, спасти від вічної смерті та гріха. Не лише колись Ісус Христос ходив по синагогах, щоб проголошувати Добру новину. Нині через нас, сучасних християн, Він хоче мандрувати нашими спільнотами, щоб оповістити Добру новину на спасіння про перемогу життя над смертю, правди над брехнею, — про перемогу Божого народу над усіма його супротивниками.
Спитаймо себе: що означає бути Христовим учнем? Відповідь передбачає три речі: покликання, шлях і місію. Покликання полягає в тому, щоб почути голос Господа, знати Його. Бо Христос не є книжкою чи книжною постаттю з минулого — Він воскрес і перебуває в тілі своєї Церкви через Святі Таїнства. Бути учнем Христовим сьогодні — це з Ним спілкуватися, до Нього молитися, слухати Його Слово і Йому відповідати.
Він мене кличе, а це означає, що Ісусові належить у моєму житті центральне місце. Якщо Він нині нас кличе, то для кожного учня Він є живий, хоче мене і вас надихнути новим життям, зробити свідками Його дії спасіння в історії нашого народу.
Бути християнином — це наважитися на шлях. Каже Матей, що учні, коли почули це покликання, то покинули все: свої сіті, човни, риболовлю, навіть своїх батьків і рушили в дорогу за Учителем.
Бути християнином означає йти туди, куди мандрує Христос. А де Він тепер перебуває? Куди прямує дорогами України? Господь нам сьогодні каже, що Він іде туди, де панує смерть, щоб там промовити слово про воскресіння, — іде туди, де люди втрачають надію, щоб їх підняти і воскресити, як колись учинив із померлим Лазарем, щоб надати їм сенсу для життя, для боротьби. Іншими словами, Христос іде дорогами України туди, де найтяжче, і кличе нас за собою. Сьогодні особливо думаємо про наших дівчат і хлопців на фронті. Там із ними є Христос. Через проповідь Церкви там сьогодні виборюється перемога для України. За наших воїнів і їхніх рідних та близьких лунає наша молитва. На цьому шляху за Ісусом ми йдемо разом з усіма нашими попередниками — святими українського народу, світлу пам’ять яких сьогодні звершуємо. Мученики та ісповідники, святителі та праведники всіх часів християнської України нині крокують разом із нами та є для нас свідками сили і життєдайності Христового Євангелія — Доброї новини про Божу любов до нас та про надію на воскресіння і життя вічне.
Бути учнем Христа означає місію. Ми маємо не тільки самі стати Його учнями, а й зробити ними тих, кого зустрінемо на життєвій дорозі, кликати за собою інших. Якщо віруючий християнин нікому не передав своєї віри, то він є безплідним у своїй місії.
Тому особливе слово скеровуємо сьогодні до наших катехитів. Дякую вам, отці, сестри та миряни, за вашу місію в нашій Церкві та нашому народі. Бо це саме та місія Христових учнів, про яку чуємо в нинішньому Євангелії. Ми мусимо не просто навчити наших дітей і молодь істин християнської віри, а й познайомити їх із живим Христом, присутнім серед нас у Його Церкві.
Пригадую собі одну історію, яка для мене була свідченням того, що на катехитичне служіння Церкви в сучасному світі чигає небезпека. Вперше почув про це на папському Синоді молоді, а згодом, кілька днів тому, тут, у Зарваниці, із вуст нашого реколектанта.
Для школярів у Польщі після завершення курсу релігії провели опитування про те, що вони хотіли б запитати в Ісуса. Сімдесят відсотків молодих людей відповіли, що в них нема питань до Нього. Учителів здивувала така відповідь. Як з’ясувалося, багато школярів вважали Його історичною постаттю. А до померлого питань нема! Ця молодь чимало знала про Бога, але живого воскреслого Христа не пізнала.
Ось чому, здійснюючи катехитичне служіння, ми повинні познайомити учнів із Богом. Через нашу місію Ісус Христос має стати для наших дітей і молоді живим Учителем, який кличе за собою, живим Богом, який любить і спасає нас сьогодні. Лише до такого Господа можна молитися, Йому сповідати свої гріхи, Його просити про спасіння і прощення, за Ним іти земними дорогами в напрямку до життя вічного.
Нині перед катехитичним служінням у нашій Церкві відкривається місія передати дітям віру нашої Церкви. Наші катехити — це місіонери, на яких ми покладаємо велику надію. Огортаємо вас любов’ю і дякуємо вам, що ви особистим свідченням учнівства, своєю відповіддю на доручене служіння ведете за собою своїх учнів. Крокуючи за Ісусом та зростаючи в особистому духовному та інтелектуальному житті, ви покликані посвідчити слово Євангелія про страждання, смерть і воскресіння нашого Спасителя.
Найкращою учителькою віри всіх часів і народів є Пречиста Діва Марія. Бо це Вона, почувши покликання у день Благовіщення, покинула особисті життєві думки та плани і на слово ангела сказала: «…Нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38). Це Вона була першою Христовою ученицею, яка подарувала світові не чергову катехитичну програму чи гарну книжку, а нашого Спасителя і Господа Ісуса Христа, Сина Божого.
Пречиста Діво Маріє, заопікуйся тими, хто в нашій Церкві передає віру майбутнім поколінням: батьками і матерями, місіонерами, єпископами, священниками, сестрами-монахинями, катехитами-мирянами та всіма віруючими нашої Церкви. Мати Божа, молися за Україну сьогодні! Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
