Проповідь Блаженнішого Святослава під час Всеукраїнської прощі до Зарваниці
Ти, Господи, був прихильний до Твого краю і долю Якова Ти обернув на добре.
Простив вину народу Твого, покрив усі гріхи їхні (Пс. 85, 2).
Високопреосвященні владики!
Преподобні, всесвітліші та всечесні отці!
Преподобні сестри і брати в монашестві!
Достойні брати-семінаристи!
Достойні представники органів державної влади!
Пане голово Тернопільської обласної державної адміністрації!
Пане міський голово Тернополя та інші представники нашої української влади!
Дорога українська молоде!
Дорогі сини і доньки нашої Церкви,
які зараз моляться з нами за допомогою живої трансляції!
Любі паломники, які так чекали на цю прощу і прибули сьогодні до дому
нашої Небесної Матері Марії в Зарваниці!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Ми так чекали на цю прощу! Так хочемо сьогодні відчути, що Господь Бог з нами! Так потребуємо ласки, любові, потіхи Пречистої Діви Марії в цей момент історії нашої держави, можливо, на піку болю і страждання народу України! Ми прийшли в молитві до Зарваниці, щоб просити в Богородиці справедливого миру і перемоги для українського народу, звільнення для всіх поневолених братів і сестер на окупованих територіях. У ці дні, тижні, місяці війни ми питаємо себе: Боже, чи Ти є з нами? Проте в серці Христової Церкви сьогодні звучить віковічна мудрість: не питай, чи Бог є з тобою, а питай, чи ти з Ним. «Бог є завжди поруч, але часто ми так живемо, ніби Його немає», — казав святий папа Іван Павло II.
І ось сьогодні про цю Божу силу, що низходить на людину, яка вірує і готова її прийняти, сповіщає нам Святе Євангеліє. Ми чуємо, що віруючі друзі принесли до Христа на ношах свого розслабленого товариша, прохаючи про його зцілення (пор. Мт. 9, 1–8). Бачачи віру тих людей, Божественний Учитель каже до хворого: «Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються» (Мт. 9, 2). Що означає прощення гріхів? Що стається з людиною, якій Бог дарує це прощення?
Заглибившись у Священне Писання Старого і Нового Заповіту, ми побачимо щось життєдайне для нас. Прощення гріхів не означає, що Господь Бог закриває очі на гріхи людини, не зважаючи на них. Коли ми чуємо слова: «Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті. Щаслива людина, якій Господь гріха не порахує» (Рим. 4,7), то це не значить, що Він начебто прикриває, приховує людське зло, не звертаючи на нього уваги. Йдеться не про Божу бездіяльність чи безкарність супроти злочинця, а про цілком протилежне.
Прощення провини народу означає особливий вияв всемогутньої дії Божої, яка перемагає та усуває зло. Відпускаючи людині провини, Господь зцілює її та виправляє наслідки її гріха та кари за нього. Боже прощення — це порятунок і спасіння, визволення і воскресіння людини!
Прощення гріхів Божому народові у Старому Заповіті означало звільнення того народу з вавилонської неволі. Переживши всемогутню визвольну силу, яка руйнує імперії зла й рабства і звільняє свій народ, якраз і описують слова псалмоспівця: «Ти, Господи, був прихильний до Твого краю і долю Якова Ти обернув на добре» (Пс. 85, 2). Іншими словами, Бог зруйнував імперію і повернув з неволі свій народ додому, до рідного краю, — звільнив із рабства, у яке народ потрапив через власні провини та гріхи. А прощення провини цього народу означає усунення самої причини, яка позбавила народ свободи і призвела до релігійної та національної катастрофи. Простити людині її гріхи означає дати їй можливість повернутися до первісного стану волі від гріха.
У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо щось ще глибше. Христос, бачачи віру друзів, каже до розслабленого: «Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються» (Мт. 9, 2). Оте Христове «бадьорися» означає повір, довірившись. Відпущення — це зцілення розбитого паралічем гріха. Повір, довірившись, — тоді не просто встанеш зі свого ложа, не просто позбудешся паралічу і повернешся до первісного здоров’я, а Я дам тобі відчути, що Бог тебе рятує, воскрешає.
Цікаво, що в сьогоднішньому Євангелії ми тричі чуємо слово «встань». Уперше Христос звертається ним до книжників і фарисеїв. Ті не вірили, що Він є Богом, бо воскрешати людину, повертати її долю на добро, прощати гріхи міг тільки Бог. Вони не бачили, що Син Божий, який став людиною, прийшов з владою прощення гріхів до людини. Тому каже їм Христос: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, — чи сказати: Встань і ходи!» (Мт. 9, 4–5).
Вдруге Христос каже «встань», звертаючись до самого розслабленого зі словами: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому» (Мт. 9, 6). Втретє це слово вживає євангелист Матей: «Встав той і пішов до свого дому» (Мт. 9, 7). Те, що сказав Христос, здійснилося.
Те саме «встань» (грец. ἐγερθείς) вживає євангелист, коли каже учням Івана Хрестителя про свої месіанські знаки, серед яких вони бачать, що мертві воскресають: «Син Чоловічий має бути виданий у руки людям, і вони Його уб’ють, але третього дня Він воскресне» (Мт. 17, 22–23). Отож слово «встань» пов’язане як із зціленням, так і з воскресінням людини! Прощення гріхів як особистий визвольний і спасенний досвід сили Божої, за вченням Святих Отців, — це той єдиний досвід майбутнього воскресіння, який ми вже тут і зараз можемо відчути, довірившись Богові, який спасає, визволяє, воскрешає, повертає на добре долю свого народу.
Дорогі в Христі брати і сестри! Ми знаємо, що однією з головних умов для того, щоб глибоко, по-справжньому пережити прощу, є Святе Таїнство Покаяння, завдяки якому те, що відбулося зі зціленим паралітиком у сьогоднішньому Євангелії, стає доступним кожному з нас «тут і зараз», щоразу, коли я каюся у своїх гріхах і священник каже над моєю головою: «Я, недостойний ієрей, властію Його, мені даною, прощаю і розрішаю тебе від усіх гріхів твоїх». Сповідь є таїнством прощення моїх провин, мого зцілення, відновлення, воскресіння, вилікування мого гріховного паралічу, вона є моментом, коли я відчуваю Божу силу, яка сходить до мене.
Наприкінці події зцілення паралітика євангелист зауважує: «Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям» (Мт. 9, 8). Люди дивувалися не чудові зцілення від хвороби, а силі та владі прощати гріхи, яку виявив Христос. Так і сьогодні людина дивується тій силі прощення, яке Господь дарує нам у святій Церкві через Таїнство Сповіді!
Сердечно дякую тих, хто в контексті цієї прощі приступив чи приступить до Таїнства Сповіді. Не бійтеся відкрити Богові всі свої рани, немочі та гріхи, бо це до вас сьогодні Христос каже: «Сину, доню, бадьорися, довірся Мені, прощаються тобі твої гріхи! Я усуну саму причину твого болю і страждання, твоєї немочі. Я поверну на добре твою гірку й болючу долю. Встань, звільнися від того всього, що тебе розбиває. Повертайся додому вільною людиною і будуй вільну державу».
Ми так потребуємо сьогодні цієї Божої сили, щоб злікувати рани України, яких нам завдає ця війна! На вершині всенаціонального болю ми приходимо з вірою до нашого Спасителя і просимо: Господи, торкнися нас, зроби нас переможцями над злом, зруйнуй ті імперії, які хочуть знову поневолити Твій люд і прирікають його на загладу!
Прямуючи сюди, до Зарваниці, я мав нагоду відвідати наші зболені Чернігівщину та Харківщину. Коли я спілкувався з пораненими воїнами, які проходили реабілітацію, щоб знову повернутися на фронт, перше, що попросили мене ті хлопці: «Владико, чи можете нас висповідати?». Мене зворушили сльози одного солдата, вже не дуже молодого, який казав: «Владико, я вже пів року не сповідався! Висповідайте мене!». Святе Таїнство Сповіді — це Таїнство зцілення ран війни!
Чи є ще такий народ у світі, який би в такий спосіб довірявся Богові? Чи є такі воїни, які насамперед поборюють гріх у собі, щоб потім перемогти безбожного нападника у кривавому бою? Той народ, який вірить у Бога і приймає Його всепереможну силу в Таїнстві Сповіді, є непереможним.
Сьогодні просімо Пречисту Діву Марію про допомогу і заступництво. Просімо, щоб через наші молитви ми принесли нашою вірою в Бога сюди, до цього святого місця, усіх тих, хто не міг прийти на прощу. Принесімо в нашій молитві до стіп Пречистої Діви Марії наших синів і дочок, чоловіків, усіх тих дівчат і хлопців, які зараз, жертвуючи власним життям, боронять Батьківщину.
Господи, вияви Твою силу українському війську! Боже, даруй нам перемогу над ворогом і кращу долю, зціли народ Твій! Нехай Пречиста Діва Марія сьогодні збере всі ваші молитви. Нехай на всі наші рани злиє благодать Духа Святого, бо Вона є посередницею Його ласк і благодатей. Нехай Таїнство Сповіді зцілить наші рани, а Святе Причастя буде нашою бадьорістю. І нехай сьогодні над нами, що часто даємо себе обплутати власними гріхами і провинами, пролунають слова: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому» (Мт. 9, 6).
Богородице Пречиста, Зарваницька наша Мати, даруй Україні перемогу! Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
