Проповідь Блаженнішого Святослава в Акафістову суботу з нагоди першого святкування віднайдення ікони Пресвятої Богородиці в с. Новий Загорів Луцького екзархату
Радуйся, Невісто неневісная!
(Акафіст до Пресвятої Богородиці).
Преосвященний владико Йосафате!
Преподобні отці!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Ця субота є особливим днем у Великому пості. Вона присвячена Пречистій Діві Марії. У нашому паломництві до Пасхи Божа Матір іде разом із нами — нас не покидає, а супроводжує, молиться за нас.
Цей день в історії Церкви є пам’яткою чудесного порятунку Божого народу. Саме для вшанування цієї події була встановлена Акафістова субота — щоб Церква навіки пам’ятала, що зробила Богородиця для свого народу.
Під час воєнного лихоліття, коли Константинополь перебував в облозі ворожих військ, Божий люд молився: стояв цілу ніч у молитві перед іконою Пречистої Діви Марії. «Акафіст» у перекладі означає «не сидіти»; це довга молитва, яку моляться стоячи. Як воїни стоять на сторожі, на захисті Батьківщини, так Божий народ стояв у молитві перед обличчям Пречистої Діви Марії. І Вона прийшла й допомогла. А ми цього дня спогадуємо особливу дію порятунку і заступництва.
Тому Акафіст починається такими словами: «Непереможній Владарці на честь перемоги ми, врятовані від лиха, благодарні пісні виписуємо Тобі, раби Твої, Богородице. А Ти, що маєш силу нездоланну, від усяких нас бід охорони, щоб звати тобі: „Радуйся, Невісто неневісная“ (Кондак 1). Ці слова на честь непереможної Владарки стали прообразом усіх інших державних гімнів і славнів, зокрема гімну Візантійської імперії.
Пречиста Діва Марія є живою та дієво присутньою в історії людства, спасіння Церкви, а також у долі кожного народу і кожної людини. Вона — непереможна Владичиця, яка завжди чує своїх дітей і спішить їм на допомогу.
Можливо, стоячи нині на молитві за наш народ і наше військо, ми винятково глибоко відчуваємо присутність Пречистої Діви Марії поруч із нами. Тут, на цьому місці, у нашому екзархаті ми переживаємо особливий день. Дякуємо Господу Богу за те, що ця історія порятунку Божого народу — не просто подія з минулого. Адже сьогодні ми молимося перед унікальним образом — іконою Богородиці. Вважаю, що цю історію має тепер знати не тільки Луцьк, не тільки Луцький екзархат, а й уся наша Церква.
Серед нас присутній пан Сергій Годлевський — свідок унікальної події. Він на власні очі бачив, як на будові в селі Новий Загорів тачками возили цемент і бетон. Коли він придивився, по чому їздять тачки, то зрозумів, що це не проста дошка чи старі двері, а ікона Пречистої Діви Марії. Ба більше, вона належить до духовної культурної спадщини українського народу. Після того як пан Сергій врятував її, науковці розпочали дослідження і з’ясували, що ікона датується XVI століттям. За своїм образом і мотивами вона подібна до Самбірської чудотворної ікони Божої Матері.
Цікаво, що в цьому селі ще до ліквідації нашої Церкви в російській імперії діяв стародавній василіанський монастир. Він був особливим тим, що в ньому розташовувався новіціат Волинської провінції — місце, де молоді хлопці робили свої перші кроки на дорозі монашого подвигу й покликання. Ця ікона є свідком того, що Богородиця була для них Мамою, яка вчить свою дитину робити перші кроки в духовному житті.
Однак подія, учасником якої став пан Сергій, має ще глибше значення. Те, що Божа Матір кличе свій народ до віднайдення Її ікони, лику, в історії Церкви є особливим знаком. Це не просто момент людської дії, знахідки, а Її явлення. Богородиця сама виявляє бажання, щоб Її народ наново побачив Її лик.
Такі події в Церкві вшановують як окреме свято віднайдення ікони Пречистої Діви Марії. І тому сьогодні, дорогі в Христі, ми святкуємо саме таке свято. Воно, без сумніву, увійде в історію нашої Церкви як свято віднайдення. Можливо, ми нині переживаємо також перше прославлення цієї ікони. Адже ми зібралися разом, — із вашим владикою, отцями, іноками цієї відродженої василіанської обителі, — щоб знову стати перед іконою Пречистої Діви Марії і в Акафістову суботу заспівати Їй: «Непереможній Владарці ми, врятовані від лиха і збавлені від бід, співаємо: Радуйся, Невісто неневісная»!
Що означає це бажання Богородиці — щоб Її віднайшли? Вона прагне, щоб ми не лише знайшли Її ікону, а й щоб кожен із нас наново відкрив Її у власному житті. Це означає, що Вона хоче діяти. Її віднайдення завжди пов’язане з якоюсь сучасною дією. Ми ж можемо тільки запитати: Мати Божа, чому Ти дозволила себе віднайти саме тепер? Що Ти хочеш учинити в історії нашого народу — сьогодні і завтра? Кожному з вас Вона дасть особисту відповідь на ці запитання. Однак нині найбільшою всенародною молитвою, плачем і криком нашого народу до Бога є благання про мир, про припинення цієї війни, про порятунок наших дітей і жінок.
Цієї ночі російський убивця знову вчинив жахливий злочин у Кривому Розі. Навмисно вдарив балістичною ракетою по житловому мікрорайону великого промислового міста. Ця новина потрясла всіх нас. За останніми даними, загинули 18 осіб, половина з них — діти. Відомо також про 50 поранених, але в таких випадках кількість і вбитих, і поранених тільки зростає.
Сьогодні ми стоїмо перед цією іконою, чуючи надзвичайне бажання Богородиці прийти до нас і врятувати нас. Ми стоїмо перед Нею так, як колись у Константинополі Божий народ стояв із молитвою про перемогу і порятунок своїх дітей. Тому слова Акафіста, які ми зараз тут співатимемо, для всіх нас будуть особливою всенародною молитвою.
Ми просимо: Мати Божа, ми бачимо Тебе і чуємо, що Ти в надзвичайний спосіб поновила знак своєї присутності серед нас, — рятуй Україну, рятуй наших дівчат і хлопців на фронті, за руку допровадь Твоїх дітей до цього ранку, коли ми прокинемося і більше не будемо читати про нові жертви.
Мати Божа, Ти маєш силу нездоланну, рятуєш нас від усякої біди і напасти, Ти — «тіла мого оздоровлення і душі моєї спасіння» (пор. Ікос 12), — принеси нам благу вість, що настав той Божий ранок, коли війна завершилася, а наші рідні повернуться із фронту живими!
Мати Божа, сьогодні ми Тобі посвячуємо наш народ, нашу Церкву, українське військо, нашу Державу і наших дітей, бо знаємо, що Ти зараз стоїш перед небесним Божим престолом і молишся разом із нами і за нас!
Мати Божа, непереможна Владарко, молися і рятуй багатостраждальну українську землю. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
† СВЯТОСЛАВ
