Проповідь Блаженнішого Святослава в Генті (Бельгія) у свято Собору архистратига Михаїла та інших безтілесних сил
Архистратигу Михаїле з усім небесним військом, воюй за військо синів і дочок України. Дай нам справедливий мир у перемозі України, як ти свого часу скинув того віковічного змія і переміг кличем «Хто як Бог?» тих, що постають проти добра, Божого миру і Його правди.
Від бід ізбавте нас,
як чиноначальники небесних сил (З Тропаря свята).
Преосвященні владики Глібе та Степане!
Всечесні, преподобні та всесвітліші отці!
Достойна пані Наталю, посол України у Бельгії!
Улюблена в Христі українська громадо!
Дорогі сини і доньки України, які прибули сюди з цієї унікальної нагоди,
щоб разом молитися!
Шановні гості свята!
Слава Ісусу Христу!
Ця мудра жінка — мама, яка мене зустрічала тут, на порозі храму в Генті — говорила про чудо. На її переконання, це чудо, що сьогодні ця парафія святкує п’ять років від дня заснування. Вона показала свою донечку і розповіла, що мріяла, аби дівчинка була охрещена в нашій Церкві. Дитина має вже десь п’ять років, урочисто вручала мені білу троянду. Її мама говорила про чудо…
Скажу вам більше, це чудо, що ми в Києві живі, що Господь Бог допоміг мені сьогодні до вас приїхати. Це чудо, що Україна стоїть, бореться, молиться і перемагає того, хто, з людського погляду, сильніший від нас. Це чудо, що ми, як Церква і народ, є прикладом незламності й мужності, якими захоплюється світ.
Поміркуймо, що таке чудо? Ми, люди, досвідчуємо, що існують неземні, невидимі, безтілесні сили, які активно присутні в нашому земному житті, допомагають Україні боротися зі злом і підтримують кожну людину, котра має відвагу сказати «ні» гріхові, злу, насиллю, вбивству, — саме ці сили творять у нашому житті чуда. Ми чудуємося цим проявам невидимих сил добра, тому що засліплені лише земною, видимою дійсністю. Думаємо, що окрім того, що можна почути, побачити тілесними очима, торкнутися рукою, більше нічого не існує. Однак це не так: разом із видимим світом Господь Бог створив таємничий для нас світ невидимий, насельниками якого є невидимі, безтілесні сили. Ці сили справді існують, ми називаємо їх ангелами і нині вшановуємо їх пам’ять.
Собор архистратига Михаїла та інших безтілесних сил є змістом сьогоднішнього свята. Небесні сили: ангели, архангели, престоли, власті, херувими, серафими тощо — створені Господом Богом як служебні духи. Місія їхнього буття — здатність бути цілковито скерованими до Бога розумом, волею і почуттями, тобто всією істотою рухатися лише до Нього.
Священне Писання каже, що Ісус Христос — вічний, невидимий Бог, який став людиною та об’єднав ангелів і людей в одну Церкву, спільноту, родину. Стосовно кожного з нас ангели виконують цікаву роль, про яку ми часто навіть не здогадуємося. Ми знаємо, що ангели на небі моляться за нас молитвою заступництва.
Христос, дивлячись на дітей, застерігає: «Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця» (Мт. 18, 10). Небесні сили намагаються скерувати усю нашу істоту до Господа Бога, віддаючи наш розум, нашу волю і наші почуття тільки Йому на службу, допомагаючи нам стати на боці воїнів світла і здобути перемогу над гріхом і смертю, як це вчинив провідник небесного війська архистратиг Божий Михаїл. Ми знаємо: хто живе згідно з гаслом «Хто як Бог?» (це значення його імені та місії), завжди перемагає Божою силою.
Ангели мають ще одну функцію. Вони не лише нам допомагають, а й нас захищають, хоронять від злого. У перші хвилини, години та дні війни в Києві багато людей бачили ангелів… Ті кияни, які мали відвагу залишитися в столиці, потім говорили мені, що вони відчували, як усе небесне військо воює за нас під проводом архистратига Михаїла, покровителя Києва. У це треба було тільки повірити.
Пригадую той час, як біля нашого Патріаршого собору, який лежить на Лівому березі Дніпра, точилися бої. Диверсійні групи нападали нас і на тих людей, які переховувалися в криптах собору. Київська самооборона захищала нас зі зброєю в руках і взяла в полон одного російського десантника. Його тіло було вкрите татуюваннями: «Лівія», «Сирія» тощо. Після того ці наші захисники розповідали: «Блаженніший Святославе, ми бачили перемогу України». Як це можливо? Вони бачили, що Україна переможе, в очах цього десантника. Він був до смерті переляканий. Щось у планах злого на українській землі пішло не так: небесне військо разом із нашими захисниками вчинило «чудо на Дніпром».
Ми, люди, теж маємо певні обов’язки перед небесними силами — виявляти їхню силу і святість, молитву і захист стосовно найслабших у видимий спосіб, ставати видимими силами добра в цьому світі. Це повинно стати змістом нинішнього святкування.
Мабуть, кожен із нас знає гімн, який ми співаємо під час Літургії: «Ми, херувимів тайно являючи і животворящій Тройці трисвятую пісню співаючи, всяку нині житейську відложім печаль» (Херувимська пісня). Той, хто вміє в ім’я Бога хоч на хвилинку відкласти будь-яку житейську печаль і переорієнтуватися на Бога в молитві, починає зображати, тобто видимо представляти невидимих ангелів та своїх братів і сестер, як ми це робимо на Літургії, співаючи їхню пісню молитви.
Дивлячись на жінку, яка сьогодні говорила про чудо, я бачив особу, що таїнственно зображає херувимів для своєї дитини. Адже вона молилася, мріяла, щоб її дитина була охрещена в нашій парафії, так само як ангели в небі моляться за кожного і кожну з нас. Вона постійно чуває, щоб її дівчинка була доброю: вміла відрізнити добро від зла і вибирала лише те, що є добрим. Ба більше, ця дитина бачить, що мама за неї молиться. Це так важливо, щоб діти бачили молитву до Бога своїх батьків! Через молитву батька й матері діти споглядають ангелів, які невидимо моляться за кожного з нас. Як мама чуває над своєю дитиною (боронь Боже, щоб з нею трапилося щось зле), так ці небесні сили чувають над нами. Мама для своєї дитини таїнственно зображає херувимів, передаючи їй свою віру в Бога і виховуючи її по-християнськи. Ми, віруючі християни, не просто говоримо про чуда, які сталися в нашому житті, а й маємо відкриті духовні очі і, споглядаючи невидиму сторону нашої дійсності, стаємо її дієвими та активними учасниками, зображаємо невидимий світ у нашій видимій дочасності. У такий спосіб ми стаємо здатними перемагати, як небесні безтілесні сили.
Свято Архистратига Михаїла знаменує певні етапи в новітній боротьбі України за свободу і незалежність. Того дня розпочалася Помаранчева революція, через десять років — Революції гідності. Сьогодні ж у Брюсселі, саме у свято Архистратига Михаїла, Україна отримала сигнал про те, що ми гідно й переможно долучимося, чи, радше, повернемося, до сім’ї європейських народів.
Це чудо, що я щойно побував у стінах Європейського парламенту. Пригадую, як рівно десять років тому я приїхав до Брюсселя у складі ВРЦіРО, представників релігійної громади України, щоб — коли янукович роздумував, чи підписувати угоду про асоціацію — донести голос українського народу до очільників Європейського Союзу, що Україна — це європейський народ. Ми зробили свій європейський цивілізаційний вибір у Хрещенні святого Володимира.
Десять років тому наш голос був як голос того, що кричить у пустелі. Нам казали, що це буде чудо, якщо Україна стане членом ЄС. Десять років по тому… Я привіз той самий документ, але тепер він підписаний не тільки очільниками Церков, а й кров’ю синів і дочок України. Те, що неможливе в людей, стало можливим завдяки особливій Божій силі, яка у свято Архистратига Михаїла, навіть за григоріанським календарем, починає керувати історією нашого народу.
Сьогодні ми особливо молимося за українське військо, за наших ангелів і воїнів світла, які на передовій захищають ціною власного життя нашу свободу і незалежність, наше майбутнє.
Ми сьогодні просимо: усі небесні сили, ізбавте нас від усякого зла, як чиноначальники небесних сил. Архистратигу Михаїле з усім небесним військом, воюй за військо синів і дочок України. Дай нам справедливий мир у перемозі України, як ти свого часу скинув того віковічного змія і переміг кличем «Хто як Бог?» тих, що постають проти добра, Божого миру і Його правди.
Архистратигу Михаїле і все небесне військо, поможіть нам звільнити полонених, зцілити поранених, віднайти пропалих безвісти, визволити братів і сестер на окупованих територіях. Небесні сили, поможіть вернути додому розсіяних по світах, відбудувати все зруйноване, залікувати рани українського народу. Ми знаємо, — я це бачив нині в очах мами, яка розказувала про чудо цієї парафії, — що все те, про що ми просимо і молимося, на нас чекає, що воно станеться. Нехай усі небесні сили провадять нас до добра і світла. Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
