EN
Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю Жінок-мироносиць

Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю Жінок-мироносиць

20 травня 2024, 17:59 186

Ви шукаєте Ісуса Назарянина, Розп’ятого.
Він воскрес. Його нема тут
(Мр. 16, 6).


Преосвященний владико Йосафате!
Всечесні отці!
Дорогі браття!

Христос воскрес!

Ця неділя, яку ми називаємо неділею Жінок-мироносиць, дозволяє нам пережити особливий момент пасхального переходу: від одного дня до іншого, від однієї ситуації до іншої, від пошуку до зустрічі, від смутку до радості, від смерті до воскресіння.

Сьогоднішнє євангельське читання можна поділити на дві частини. Перша частина описує нам події Великодньої суботи. Є дві дійові особи — Йосиф з Ариматеї та Пилат. Йосиф, з дозволу Питала, знімає з хреста бездиханне тіло Ісуса. Йдеться про похорон Розп’ятого. Жінки-мироносиці пильно спостерігають за тим, куди Його поклали. Іншими словами, вони пильно вдивлялися, де є Ісус у момент погребіння.

І ось починається другий день, цілковито не подібний на попередній. У цій частині йдеться про жінок-мироносиць. Вони бачили тіло Христа мертвим, знятим із хреста, обвитим плащаницею і покладеним у гробі. Взявши миро, вони йдуть рано-вранці туди, де Христос був напередодні, щоб намастити Його тіло пахощами.

Мироносиці йдуть до гробу в день славного на третій день Воскресіння Христа, — цей день Марко описує як перший день нового тижня, як нового створення, — проте Його там вже немає. Цікаво відповідає на цей відважний пошук ангел Господній: «Ви шукаєте Розп’ятого… Його нема тут» (Мр. 16, 6). Іншими словами, сьогодні Ви шукаєте Христа розп’ятого і похованого, а знайдете Його інакшим, воскреслим. Цього дня Воскресіння ви побачите Його там, де не сподівалися побачити ще вчора.

У новий день Христос наче змінює те місце, де Його можна знайти. Випереджує пошук людини за Ним. Цей рух до нової зустрічі є часом і шляхом переміни. Все ще налякані жінки переживають переміну їхнього плачу і смутку на дивну і неземну радість у той момент, коли пролунали слова ангела: «Не бійтеся!». Ангел скеровує жінок-мироносиць в інший вимір і простір, в інше середовище та місце, де саме сьогодні перебуває вже не мертвий, похований, а воскреслий Христос, каже їм іти до Його учнів. І жінки першими вкажуть на нове місце, де є Божественний Учитель нового дня для учнів: Він випередить їх, за словами ангела, у Галилеї (пор. Мр. 16, 7).

Думаю, що ці євангельські події описують щоденний пошук за Ісусом Христом кожної віруючої людини. Воскреслий Господь завжди нас випереджує. Він начебто змінює місце. Часом є не там, де ми Його шукаємо у Великодню п’ятницю, Великодню суботу, у час наших страждань, споглядання Ісуса Христа в Його розп’яті, у Його людській природі, яка терпить, вмирає і кладеться у гріб. Нового дня Він запрошує нас шукати Його деінде. Хоче показати нам славу свого Воскресіння. Пасхальна переміна учня Христового є завжди динамічною, досвідом чогось абсолютного нового і досі не відомого. Це досвід того, хто покликаний особисто зустріти воскреслого Господа саме сьогодні і вказати до Нього дорогу іншим. Це дорога благовісту про Воскресіння Христове нового дня і людини в ньому. Це початок не тільки нового дня, першого в новому тижні, а й нового створення — оновлення в Христі всього, що існує.

Я вважаю, що кожен із нас, починаючи новий день, покликаний у нових обставинах, можливо в новому місці, шукати Христа, за прикладом жінок-мироносиць. Часом ми можемо розгубитися, бо там, де ми звикли Його знаходити, де спілкувалися з Ним учора, у минулому, сьогодні Його може більше не бути. Духовне життя начебто запрошує нас знову віднаходити Христа в нових обставинах нового дня. І саме ангел Господній нам каже: «Він випередить вас».

Певним місцем, де можна зустріти Христа, є спільнота Його Церкви, у якій зібрані наступники апостолів, тих, хто бачив поміж собою Воскреслого. Бо наше життя завжди є рухом, оновленням, захопленням і переміною. Кожний прожитий день є неповторним, не схожим на попередній. Ми покликані, шукаючи воскреслого Христа нового дня в нових обставинах, бути здатними, як жінки-мироносиці, навіть до того, що з людського погляду неможливе. Адже ці жінки, напевно, наштовхувалися на непереборні перешкоди, бо знали, що тяжкий камінь прикочений, римська сторожа стоїть… але нового дня Христос є вже деінде.

Цей пошук Бога в нових обставинах такий знайомий нам під час війни! Коли починається новий день, ті релігійні поняття чи особистий досвід зустрічі з Христом, який був учора, сьогодні стає не актуальним. Христос вже деінде. Однак ми маємо нового дня шукати за Ним, віднайти Його присутність і вказати до Нього дорогу іншим!

Цього тривожного недільного ранку в Україні Христос є в гущавині життя нашого народу. Можна сказати, Він перебуває там, де людям найтяжче. Христос є там, де найбільше болить. Каже нам: «Не бійтеся!». Не біймося ламати стереотипи духовного життя, яке було справжнім вчора, а сьогодні вже є застарілим. Шукаймо Христа там, де Він є сьогодні, де страждає і воскресає у тілі нашого народу. Він каже нам нині, як і тоді жінкам-мироносицям, іти за Ним дорогою нашої боротьби до перемоги справедливого миру. На тій дорозі є, мабуть, непереборні перешкоди, як той камінь, що закривав вхід до горбу Христа, як ті ганебні печаті, які відлякували всіх, хто хотів прийти до Ісуса, як та військова сторожа, яка мала скарати смертю кожного, хто наважиться стати на цей шлях. Але Христос воскрес — і ті всі перешкоди нараз щезли! Камінь відкочено, печаті зірвані ангелом, сторожа розбіглася! Ангел, який благовістує нам Христову перемогу, вказує нам, що Він завжди випереджує нас у нашій дорозі.

Господи, поможи нам знайти Тебе живим і воскреслим саме сьогодні, серед болю і розпачу війни. Поможи нам побачити цього дня, де Ти є. Пошли свого ангела, який скаже нам: «Не бійтеся!» — і вкаже дорогу до воскреслого Спасителя. Господи, сьогодні поможи нам знайти Тебе воскреслим і бути Твоїми благовісниками для інших учнів, як Ти це зробив з жінками-мироносицями вранці першого дня тижня при Твоєму порожньому гробі. Амінь.

† СВЯТОСЛАВ

Фото з архіву

Персони

Інші проповіді