Пуститися в дорогу: про Різдвяний піст зі священниками проєкту «ЗаПости»
Священники-організатори проєкту «ЗаПости», що триватиме з 4 по 24 грудня на YouTube-каналі «Живого телебачення», розповіли про те, як по-християнськи підготуватися до Різдва.
Проєкт «ЗаПости» — ініціативу Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ — реалізувало четверо священників — отці Роман Демуш, Тарас Бровді, Сергій Гончаров (Падре Серж) та Андрій Максимович.
«Власне, це вже третій цикл нашого євангелізаційного проєкту „ЗаПости“, — розповідає о. Роман Демуш. — Вперше така ідея виникла під час пандемії, коли ми всі перейшли в режим онлайн і не могли відвідувати храми (а це, нагадаю, припало на Великий піст). Вона полягала в тому, щоб дати євангелізаційний продукт, аби молодь могла підготуватися до Пасхи, правильно пережити Великий піст. І цей проєкт на тоді став дуже плідним».
Цьогорічний проєкт «ЗаПости», присвячений Різдвяному посту, створений, щоб обʼєднати в духовному підготуванні всю молодь. Зокрема і тих, хто виїхав з України через війну. Отець Роман наголошує: «Багато з цих людей стежать за нами в соціальних мережах. І ми хочемо використати інтернет як інструмент для євангелізації, як платформу для проповідування Божого слова. Цим проєктом ми прагнемо принести Христа молоді туди, де вона живе, навіть у соціальні мережі».
Отець Роман зауважує, що, попри зміну формату цьогорічного проєкту, священничий склад залишився незмінним. «Кожен із нас уже протягом кількох років активно використовує інтернет як простір для евангелізації. Хтось має ютуб-канал, хтось — сторінки в інстаграмі, телеграмі, тіктоці. Кожен — свою сформовану аудиторію. Але цінність цієї колаборації в тому, щоб показати, що ми не конкуренти. Ми не „ганяємося“ за лайками, переглядами, статистиками. Мета проєкту — зробити Христа ближчим для якнайбільшої кількості людей. Ми, проповідники, у соціальних мережах не є конкурентами. Ми є слугами Слова».
Цікаво, що священники проєкту є представниками різних середовищ. Отець Тарас Бровді — священник Мукачівської греко-католицької єпархії, Падре Серж — отець Сергій Гончаров — монах-редемпторист, походить із Білорусі, є вихідцем із Білоруської Греко-Католицької Церкви, отець Роман Демуш — священник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви. Це демонструє єдність Церкви і цінність цього обʼєднання.
«Цьогоріч до нас долучився, як і минулого разу, отець Андрій Максимович, священник Стрийської єпархії. Він відомий своїми відеороликами, хистом до творення медійних продуктів. І це дуже цінно, тому що чотири священники творять цей проєкт і, я сподіваюся, це збільшує нашу аудиторію, — зазначає о. Роман. — Однак ми відкриті до співпраці і хочемо в майбутньому залучати нових людей, нових духовних провідників».
На запитання про те, як вірянам готуватися до Різдва, о. Роман, усміхаючись, відповідає: «Перш за все, треба готуватися… Мені здається, що ми не до кінця… Гаразд, не говоритиму „ми“. Я особисто не завжди усвідомлюю важливість підготування до Різдва. От до Пасхи, до Великодня, ми готуємося через особливий час Великого посту, через особливість богослужінь, які тоді маємо, і вже звикли сповідатися, відвідувати канони, бити поклони, постити. А от до Різдва, можливо, немає такої традиції духовного підготування. Я, наприклад, готуюся, читаючи Боже слово, адже Різдво — це воплочення Божого Слова. Думаю, це дуже добрий спосіб — брати до рук Святе Письмо, Біблію, Євангеліє, і читати, молитися Божим словом, і потім жити ним. Боже Слово приходить у наше життя, і так важливо, щоб ми жили Ним».
Падре Серж додає, що Різдвяний піст — це підготуванням до народження Месії, Ісуса Христа. Відтак має багато гарних біблійних образів, з яких черпаємо молитви. Це — образ Пресвятої родини, яка йде до Вифлеєму; пастухів, волхвів, які прямують, щоб зустрітися з Месією. «Варто зрозуміти, — говорить Падре, — що піст — це також дорога. І на цій дорозі до Вифлеєму перебуваємо і ми. Яка це дорога? Це — дорога милосердя. Знаємо, що піст має кілька стовпів. Це — певного роду аскеза, бо відмовляємося від певної їжі. Але другий стовп, без якого наша духовність не стоятиме рівно, ми впадемо, можна так сказати, у житті духовному. Це — любов, милосердя. І думаю, що потрібно наголосити саме на милосерді. Спосіб його вияву може бути різним, але варто пошукати людей, до яких воно не доторкнулося — потребуючих. Адже Господь Ісус Христос прийшов до людей потребуючих, грішних, щоб їх спасти. Він народився для нас, і нам важливо знайти людину потребуючу, щоб їй засвідчити милосердя Боже, а також відкрити своє серце».
Департамент інформації УГКЦФото: о. Андрій Максимович
