«Сьогодні чуємо слово запевнення: Господь Бог сам збереже український народ!» — Глава УГКЦ у неділю після Різдва
У новий рік, у новий час ми входимо як Богові посвячений народ! Ба більше, ми відчуваємо, що наш Спаситель воплотився, увійшов у тіло нашого українського народу. Це Його вкотре вбивають у вбитих синах і дочках України. Це Його вкотре ранять, атакуючи наші мирні міста та села. Але саме в Ньому наша сила, бо разом із Ним входимо у новий рік. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у проповіді в храмі Василія Великого отців василіан у Києві в неділю після Різдва, 31 грудня 2023 року.
«Святкуючи свято Різдва Христового, ми по-особливому для себе відкриваємо нашого живого Бога. Слухаючи Боже слово при дитинство Ісуса (Мт. 2, 13–23), розуміємо, що Різдво Христове — це не якась новорічна казка про щось ідеальне та нездійсненне. Ні! Різдво Христове — це відкриття змісту реальності, дійсності життя людини, частиною якого ми є. Різдво Христове — це Божественна історія про кожного з нас зокрема, про наше з вами вповні людське життя», — зазначив на початку проповіді Предстоятель УГКЦ.
Проповідник зауважив, що, заглиблюючись у книги Святого Писання, ми відчуваємо, що Святе Письмо — це сувій книги, де написано про нас, про людську історичну особу.
Слово божественного Євангелія, каже Глава УГКЦ, оповідає нам три моменти відкинення Божим народом свого Спасителя: чуємо, як Ірод, довідавшись від мудреців про народження нового царя Ізраїля, хоче його вбити; чуємо сьогодні, як плаче Рахиль над невинно вбитими дітьми; чуємо сьогодні, як Пресвята родина втікає до Єгипту. Ми чуємо, як потім, повертаючись із Єгипту, вони шукають місця, де замешкати в ізраїльській землі. Не знаходять місця у Вифлеємі, у Юдеї. Але спішать на північ у Галилею, у місто Назарет, щоб збулося слово Писання, що «Назорей назветься» (Мт. 2, 23).
Блаженніший Святослав закликав вірних роздумати над тим, що означає назватися Назореєм.
«Очевидно, що Матей, вживаючи це грецьке слово передовсім говорить про мешканців міста Назарету… Грецьке слово „назареус“ заторкає три дуже глибоких струни з історії Ізраїлю. Воно начебто підсумовує три різних значення, три єврейських слова. Одне з них — „насер“, що означає паросток. Друге „нашур“ — залишок. Останнє „назір“ — посвячений Богові», — пояснив Патріарх.
Цікаво, продовжив Глава Церкви, що в цю неділю по Різдві ми святкуємо пам’ять трьох осіб: царя Давида, Йосифа Обручника і Якова, брата по плоті нашого Спасителя, першого єпископа Єрусалимської Церкви.
«Ці три слова розкривають зміст кожного з цих трьох осіб. Давид — той, що заснував династію царів Ізраїлю, яку свого часу зрубали під корінь. Тому Рахиль плаче, бо знищено все, але ось, в Ісусі Христі коріння, той пень старий, про якого всі забули, дає паросток, народжується надія. Святий Йосиф Обручник, який був хоронителем, відповідно до Божого Закону, Пресвятої родини новонародженого Спасителя, показує нам цей решток, залишок Ізраїлю. Тобто, що Божий народ буде завжди збережений Богом, які б війни, переселення чи знищення не відбувалися. Яків, брат по плоті, нашого Господа Ісуса Христа, є начебто здійсненням слова — „назір“, що означає посвячений. Бо те спасіння, те ядро Божого народу не буде обмежене лише до однієї етнічної групи людей, до якоїсь окремої нації. Тим новим народом, новим Ізраїлем буде Церква Христова, ми з вами будемо належні до нового месіанського народу, який апостол Павло назве „містичним тілом Ісуса Христа“», — сказав Патріарх.
«Слухаючи слова про сповнення в особі Ісуса Христа, у Його народженні старозавітних пророцтв, відкриття змісту Його сучасного історичного моменту, а відтак народження надії на майбутнє, ми з вами роздумуємо про зміст нашого з вами моменту життя й історії», — ствердив Отець і Глава УГКЦ.
Предстоятель зауважив, що не випадково найбільший удар із неба на наші міста та села відбувся 29 грудня — саме в той день, коли Церква вшановує пам’ять дітей, невинно вбитих Іродом у Вифлеємі. Це не випадково! «Сьогодні Україна, як Рахиль, плаче над своїми дітьми, яких сучасний Ірод у неї забрав», — наголосив він.
«Сьогодні запитаймо: Господи, яким буде цей рік?» — закликав до роздумів Патріарх.
«Чуємо слово про Ісуса як родоначальника, про цей могутній силою воплочення Божого Слова зародок Христової Церкви. У Ньому пізнаємо, що всі ми, наш зболений люд, є Богом береженим рештком, який сам Господь супроводжує у новий час. Ми чуємо слово запевнення: щоб там не діялося, Господь Бог сам збереже український народ! Ба більше, зробить його надією та орієнтиром для всього світу. Ми сьогодні живемо в час, коли людство втрачає цінності, не знає, що буде далі, боїться нового. Ми живемо начебто на межі часів та епох, коли світ потребує орієнтирів і тих, хто здатний прокладати шлях. Саме нам із вами довелося жити на межі — не тільки життя і смерті в умовах війни, не тільки старого року, який маємо переступити переходячи в новий рік. Саме ми, міцно тримаючи за руку нашого Спасителя, разом із Ним входимо у нову історичну епоху існування людства», — переконаний Глава УГКЦ.
Цікаво, зауважив він, що вірні й духовенство зібралися цього дня у храмі Святого Василія Великого в Києві, щоб розпочати відзначення парафіяльного свято. Завтра, 1 січня, Церква вшановуватиме святого Василія Великого — одного зі взірців богопосвяченної особи, «Назорея» Нового Завіту.
«Ми разом у Бога хочемо попросити благословення на цей новий рік. Ми сьогодні хочемо вкотре відкрити, що наше майбутнє не є лячним і страшним. Чому? Бо нашою надією, історією, нашим майбутнім є сам Господь Бог наш Ісус Христос. І саме Йому та з Ним ми крокуємо в новий рік і новий час», — ствердив Блаженніший Святослав.
«Господи, як Ти є з нами, ми нічого не боїмося. Господи, як Ти є з нами, наше майбутнє щасливе і світле. Господи, як ми віддаємо, посвячуємо Тобі все наше життя, знаємо, що і Ти як вічний і всемогутній Бог посвячуєшся нам, і в Тобі наша надія. Ти сувій нової книги часу, яка розгортається перед нашими очима. Це сьогодні в нас і разом із нами каже Господь Ісус Христос: Отче, ось я іду чинити волю Твою!» — додав духовний лідер українців.
Департамент інформації УГКЦ
