Соціальне служіння УГКЦ у період війни було представлено на Синоді Єпископів
Владикам Синоду Єпископів УГКЦ представили соціальну діяльність Церкви в період повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Участь у доповіді взяли владика Василь Тучапець, керівник Відділу соціального служіння УГКЦ, п. Тетяна Ставнича, президент Карітасу України, та о. Теодосій Грень, ЧСВВ, протосинкел Апостольського екзархату в Італії.
Владика Василій Тучапець: Уже готуємося до зимового періоду
Першим із доповіддю виступив владика Василь Тучапець. Темою звіту Відділу соціального служіння УГКЦ була «Відповідь Української Греко-Католицької Церкви на потреби постраждалих від війни через соціальне служіння». Під час доповіді були представлені категорії людей, які постраждали від війни: вимушено переміщені особи, люди, які залишилися в зоні бойових дій, родини військових, що потребують допомоги, підтримки й уваги зі сторони Церкви. Владикам також розповіли, як Церква вже відповіла та продовжує відповідати на виклики, спричинені війною.
За словами архиєрея, відділ також дивиться на перспективу, тому вже розпочалася підготовка до цьогорічного зимового періоду.
«Ми також звернули увагу на те, щоб не звикнути до війни. Мовляв, війна десь там триває, нас особисто не торкається, потреби зменшилися або їх уже й взагалі немає. Війна триває, люди продовжують страждати, тож Церква повинна й надалі надавати їм допомогу. Ми закликали і далі збирати допомогу по всіх наших єпархіях і в Україні, і за кордоном. Важливо в цьому випадку, щоб передавати допомогу через церковні структури: чи то „Карітас“, чи то управління єпархій та екзархатів, — тоді вона швидко й адресно надходить до людей», — закликав єпископ.
Наприкінці владика Василь Тучапець подякував усім добродіям та жертводавцям, які надавали і продовжують надавати допомогу. Він також звернувся із закликом, щоб не припиняти збирати кошти та необхідні засоби для допомоги всім постраждалим від війни в Україні.
Тетяна Ставнича: Допомагаючи один одному, будуємо стійкість
Наступною доповідачкою стала п. Тетяна Ставнича, президент Карітасу України.
«Карітас як частина Церкви є однією із головних інституцій, що володіє спроможністю реагувати на тривалий період. У нас є випрацювана системність та ефективний підхід. У 2022 році ми допомогли дуже великій кількості бенефіціарів. Це стало можливим завдяки тому, що ми масштабували наші структури. Зросла кількість місцевих „карітасівських“ організацій, з якими ми співпрацюємо, від 20 до 44 осередків, а також долучили 500 парафіяльних хабів для швидкого реагування», — мовила вона.
Далі співрозмовниця розповіла, що перше реагування було доволі екстреним. Допомагали людям із транзитом, довозили необхідні речі на території, що перебували під обстрілами і постійною загрозою. Пізніше поступово працівники Карітасу переходили на глибшу гуманітарну допомогу. Це вже були не пакети швидкого приготування із маленьким терміном придатності, а продуктові набори на три-чотири тижні. «Наша ідея полягає у тому, щоб допомагати людям так, щоби вони відчували свою стійкість і спроможність. Це вимагає від нас надання можливості їм виявляти свою ініціативність, свою волю в подоланні своїх проблем», — продовжила президент Карітасу України.
Серед реалізованих проєктів команди Карітасу п. Тетяна Ставнича згадала про гігієнічні набори, психосоціальний супровід людей через кризові центри, простори, дружні до дитини, де діти могли прийти до себе після травматичних подій, праця із парафіяльними осередками, волонтерами задля побудови соціальної згуртованості, діалог між різними групами у громаді, допомога людям із ремонтом на деокупованих територіях Київщини, Харківщини та Херсонщини.
«Важливо підтримувати менші громади і волонтерів, які стараються в різний спосіб реагувати на соціальні потреби, у яких ми перебуваємо. Ми бачимо, що надання і залучення до такої допомоги будує нашу внутрішню стійкість. Тож допомога іншим допомагає як тим, кому ми її надаємо, так і тим, хто її чинить. Будування цієї стійкості певною мірою зцілює наші серця і дає можливість рухатися далі», — наголосила на важливому аспекті в контексті зцілення ран війни п. Тетяна Ставнича.
«На цій зустрічі із владиками було дуже важливо окреслити теперішні потреби, їхню гостроту, визначити вразливі категорії людей, які потребують нашої уваги, а також вималювати наші кроки на майбутнє», — підсумувала доповідачка.
Наприкінці доповіді, за її словами, було дуже важливо висловити подяку та розуміння, що ми подолали цю кризу лише через те, що співпрацювали разом як одна Церква. Було дуже багато людей, які долучалися до реагування, що уможливило дати Церкві настільки потужну відповідь на цю кризу. Оскільки така співпраця допомогла нам подолати ці виклики у 2022 році, то саме вона стане запорукою подолання майбутніх.
Отець Теодосій Грень: Ми відкрили 11 центрів психологічної допомоги
І завершив представлення соціального служіння о. Теодосій Грень, ЧСВВ, протосинкел Апостольського екзархату в Італії. «Від Апостольського екзархату в Італії я сьогодні мав нагоду представити два пункти. Найперше, прозвітувати перед владиками й гостями синодальних засідань, що Апостольський екзархат зробив у благодійній сфері під час повномасштабної війни. Усі 75 священників, які опікуються 173 громадами в Італії, зорганізувалися, щоб підтримати постраждалих від війни, як тих, хто залишився в Україні, так і тих, хто вимушено переселився до Італії. У різних містах Італії — Мілані, Римі, Брешії, Бергамо — ми відкрили 11 центрів психологічної допомоги, щоб допомогти людям, які прибувають із різними травмами. Крім цього, я мав нагоду розповісти про великий вантаж, який був відправлений в Україну, — а це понад 430 фур з Апостольського екзархату в Італії. Справді, дуже багато людей долучилося до допомоги Україні. Італійський народ надзвичайно жертвенний, і у співпраці з нашими священниками нам вдалося відправити багато медикаментів, харчів, засобів гігієни та чимало іншого. Ми придбали понад 50 карет швидкої допомоги та понад 60 автомобілів для військовослужбовців. Також через наш Антикризовий центр ми підтримали лікарні, клініки, які під час повномасштабного вторгнення потребували дуже спеціалізованих медпрепаратів та інвентаря, щоб рятувати життя наших захисників. До прикладу, в одну з лікарень на Хмельниччині ми закупили тут, в Італії, медикаментів на 405 тисяч євро», — поділився із синодальними отцями даними протосинкел Апостольського екзархату в Італії.
У другій частині доповіді о. Теодосій поділився планами на майбутнє. Це - два проєкти, праця над якими лише розпочалася. «Найперше, йдеться про реабілітаційно-духовний центр, який би ми хотіли відкрити в Апостольському екзархаті, мабуть, десь поблизу Рима, для тих осіб, що, постраждавши від війни, потребують духовної реабілітації, побути в тиші, помолитися, поспілкуватися зі священником та психологом. Йдеться про короткотривалі реабілітаційні періоди і тих осіб, які потребують духовної психологічної віднови, але без медичного лікування», — розповів священник.
Другим проєктом, за словами доповідача, хотілося б допомогти жінкам із маленькими дітьми. «Ми думаємо про те, щоб організувати Центр дітей і молоді й хочемо це зробити саме в Римі, де є найбільша кількість українських біженців. Цей центр дасть матерям можливість у суботній день працювати. Натомість ми заопікуємося їхніми дітьми. І поки діти будуть у нашому центрі, ми б могли їм запропонувати багато цікавого: танцювальні гуртки, уроки співу, малювання. Це могло би бути поєднано з лекціями української мови, історії, літератури і, очевидно, катехизації», — мовив на завершення о. Теодосія Грень.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ