Центр гідності дитини УКУ провів першу школу для духовенства з протидії сексуальному насильству

«Гідність дитини як безумовна цінність. Превенція сексуального насильства у церкві та суспільстві» — таку назву мала школа, яку вперше в Україні організував Центр гідності дитини УКУ для духовенства. 15–16 вересня 44 учасники з усієї України, серед яких троє ректорів духовних семінарій, єпископи та миряни пройшли курс лекцій від фахівців про ефективні інструменти запобігання насилля над дітьми, досвід Церкви у запобіганні сексуального насильства над дітьми, принципи роботи з жертвою та насильником.

Навчання учасники розпочали з благословення президента УКУ владики Бориса Ґудзяка. Він також поділився своїми думками про поширення сексуального насильства у світі та звернув увагу на те, що проблеми, які є у США, Німеччині, Італії, Польщі також можуть бути і в українському суспільстві. «В УКУ ми роками акцентуємо увагу на гідності, це є в самій місії університету. Тому Центр гідності дитини, який створений при УКУ, плекає різні програми — для священнослужителів, активних мирян, для церковних організацій і для всіх людей доброї волі, щоби поширювати культуру захисту дитини і кожної людини».

Керівниця Центру гідності дитини Христина Шабат розповідає, що після створення Центру команда вирішила діяти не реактивно (по факту), а превентивно. У 2019 році Українська Греко-Католицька Церква оприлюднила послання Синоду Єпископів УГКЦ щодо захисту від різних видів насильства дітей, неповнолітніх і вразливих осіб. Так УГКЦ почала розробляти системний підхід до захисту безпеки неповнолітніх.

«У співпраці з церквою ми запроваджуємо навчальні програми для духовенства, також почали розробку політик безпеки, і хочемо вивести поняття „захисту дитини“ (safeguarding) у інформаційне поле. У Центрі ми прагнемо, аби про те, що таке безпечне середовище, знала кожна дитина та кожен із батьків, хто відвідує церкву. Це була наша перша школа, і ми плануємо організовувати нові програми, щоб навчання з безпеки систематично проходили усі, хто працює з дітьми. Сама тема є дуже чутливою, і ми хвилювались як її сприймуть. Було по-різному. Була і вдячність, і навіть сльози, коли ми практикували вирішення кризових ситуацій. Наше завдання — глибоко вникнути у проблему та діяти на випередження. УГКЦ стала першою інституцією в Україні, яка починає системно навчати тих, хто працює з дітьми у сфері захисту дитини (так званому safeguarding). Я горда з такого прогресивного підходу церкви», — додає Христина Шабат.

Ректор УКУ о. Богдан Прах зазначив, що для нього, як для священника, який служить уже багато років, важливо, щоб представники духовенства мали змогу безперешкодно нести свою місію і працювати без страху.

«Церква, духовенство, монахи і монахині мають особливе покликання до праці з дітьми та молоддю. Якщо ми не будемо щодня жити цією місією, то дуже швидко вигоримо. Спілкуючись із вами, я чую про ваші побоювання працювати з дітьми через можливі необґрунтовані підозри, які ширяться у бік духовенства. Це виникає з того, що ми не маємо впорядкованих правил поведінки. Нас обмежує брак довіри і це питання потребує вирішення. Ми повинні бути свобідні і впевнені, що маємо справу з відповідальними людьми із чистим серцем. Щоб бути у безпечному середовищі нам треба працювати у молитві і відкритості», — наголосив о. Богдан Прах.

За два дні школи учасники обговорили більше 10 тем, зокрема спілкувалися про досвід церкви у превенції сексуального насильства над дітьми та якою є церква дружня до дитини: «Церква дружня до дитини — це коли священники готові приймати дітей і вчити їх основам християнської віри — того, що, можливо, батьки не завжди можуть дати. Церква — це той простір, де дитина відчуває себе захищеною, де немає якихось небезпек, загроз для неї, де дитина радо любить бути», — зазначив отець Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ.

Владика Борис Ґудзяк подякував отцям-ректорам духовних семінарій, які відгукнулися і підтримали пропозиції Центру гідності дитини: «Я хочу запевнити, що супроводжуватиму вас своїми молитвами у цих починаннях. Ми надіємося на підтримку священників з діаспори — наших випускників, які приїжджатимуть сюди і допомагатимуть нам творити безпечний від насильства простір».