У Бучацькій єпархії відзначили 10-річчя єпископства владики Дмитра Григорака

У суботу, 18 вересня 2021 року, владика Дмитро Григорак відзначає 10-річчя єпископської хіротонії. З цієї нагоди у катедральному соборі св. Петра і Павла у Чорткові відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку звершив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у співслужінні єпископів УГКЦ і за участі монашества та єпархіальної громади.

Привітати владику Дмитра Григорака з 10-річчям архиєрейської хіротонії до Чорткова разом із Главою Церкви прибули: владика Василій Семенюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборійський, владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський, владика Володимир Війтишин, архиєпископ і митрополит Івано-Франківський, владика Василь Івасюк, єпарх Коломийський, владика Йосафат Мощич, єпарх Чернівецький, владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, владика Василь Тучапець, екзарх Харківський, і владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії.

У вітальній грамоті з нагоди ювілею Блаженніший Святослав від імені свого і Синоду Єпископів УГКЦ відзначив жертовне і віддане служіння владики Дмитра Григорака Церкві, Україні і Божому людові: «Святкування Вашого ювілею — велика подія для всіх нас. Разом із Вами заносимо до престолу Всевишнього наші молитви, дякуючи Богові за те, що покликав Вас на дорогу жертовної посвяти Церкві та рідному народові. Ваше служіння як єпископа Бучацького є прикладом доброго пастиря, який кладе душу свою за овець своїх (Ів. 10, 11)».

Про це жертовне служіння владики Глава Церкви говорив і у проповіді, розвиваючи тему євангельського читання від Матея про відповідь Ісуса фарисеям: «Віддайте кесарю кесареве, а Богові — Боже» (Мт. 22, 21).

На монеті, яку принесли Христові, був викарбований образ кесаря, а у серці кожної людини, наголосив Блаженніший Святослав, викарбований образ Божий. І віддати Богові те, що є Боже, означає своє життя, свою істоту, той образ, закарбований Творцем у людині, віддати Йому. На Божественній Літургії так багато разів звучить заклик: «Самі себе, один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо». «Йдеться не лише про сповнення певних обов’язків, але про зміст мого життя, моєї місії, того завдання, яке Господь Бог дав мені. Бо чи я маю щось таке, чого б Бог мені не дав? Все, що є у мені, є всеосвячуючою благодаттю Божою. Каже апостол Павло: „Силою Божою я є тим, ким є“. Як ти завдячуєш Богові те, ким ти є, віддай Йому все те, що носить Його образ», — пояснив Глава УГКЦ.

Але, крім образу Божого, у глибині християнського серця є ще особливий напис — незатертий знак християнина, який Бог витискає на душі людини при прийнятті нею Святих Таїнств Хрещення і Миропомазання.

«Ще одна Свята Тайна, яка витискає на душі особливий знак, — це Свята Тайна Священства. Христос покликає окремих людей до богослужбового священства, до особливого служіння, — сказав у проповіді Блаженніший Святослав. — Бути священиком за чином Мелхиседека означає мати особливе завдання, яке не минає і буде тривати у вічності і після смерті. Ми, християни, віддаючи Богові Боже, повинні все життя віддати в Його руки. І першим із святих обов’язків у нашому житті є дбати про наших ближніх і їм служити. Тому, каже Христос, є дві найважливіші заповіді у Законі: любов до Бога і до ближнього».

Владика Дмитро сповняє ці заповіді у всій повноті, десять літ служачи у Бучацькій єпархії УГКЦ як єпископ. Рішення посвятити себе Богу було прийняте ще у 1989 році, коли він вступив до Чину святого Василія Великого і у 1990 році прийняв чернецтво. Священничі свячення владика Дмитро прийняв у 1992 році, і з того часу служив на парафіях Івано-Франківщини, на Волині, на Тернопільщині — був духівником, настоятелем монастиря, парохом храму. З 2007 року Папа Бенедикт XVI призначив ієромонаха Дмитра Григорака Апостольським адміністратором Бучацької єпархії, у липні 2011 року Папа дав згоду на його призначення єпархом Бучацьким УГКЦ, а 18 вересня відбулася його єпископська хіротонія у катедральному соборі святих Петра і Павла у Чорткові. Чин архиєрейської хіротонії здійснив Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, співсвятителями були владика Василь Семенюк, Правлячий єпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії, та владика Софрон Мудрий, єпископ-емерит Івано-Франківської єпархії. На єпископському гербі владики Дмитра Григорака, як мотто, — фраза «Бог є Любов».

«Ці десять літ були прожиті владикою для Бога, але так само і для України, для української громади, — сказав у слові проповіді Блаженніший Святослав. — Сьогодні владика Дмитро показав мені найбільше багатство своєї єпархії: перед службою Божою він мене завів у „Дім милосердя“ — до людей зі зранених сімей, дітей з особливими потребами. Повів мене до родин воїнів АТО. А просто за стіною тієї кімнати, де живе владика, є „Дім старців“: я побачив батьків і матерів тих, хто виїхав на Захід, і доглянути тата і маму, які уже майже лежать на смертному лоні, нема кому… Ці Доми — велике багатство нашої Церкви. Я пригадав собі одного із перших християнських мучеників, святого Лаврентія, про те, що таке справжнє багатство, яке він показав римському імператору, — тих старців і потребуючих, якими опікувалася рання Церква».

Глава Церкви подякував владиці Дмитрові за те, що він справді вмів сповняти своє єпископське служіння впродовж тих десяти років. Вглядаючись в образ Божий, викарбуваний у глибині людського серця, будучи свідомим того завдання, яке він має як єпископ, він справді зрозумів, що коли ми віримо у доброго Бога, маємо самі чинити добро. «Якщо проповідуємо Боже милосердя — мусимо чинити діла милосердя, маємо робити те, у що віримо», — додав Блаженніший Святослав.