У Канберрі відбулася Всеавстралійська єпархіальна проща
7–8 червня при храмі Святого Володимира в Канберрі відбувалася Всеавстралійська єпархіальна проща духовенства та вірних Мельбурнської єпархії. Цьогорічне паломництво проходило під гаслом «Оновлення у Святому Дусі» й зібрало учасників із різних куточків Австралії.
Про це повідомляє пресслужба Мельбурнської єпархії.
На єпархіальну прощу до Канберри прибули: владика Микола кардинал Бичок, єпарх Мельбурнський, владика Максим Рябуха, екзарх Донеький, і духовенство Мельбурнської єпархії. До Божественної Літургії другого дня прощі доєднався також о. Михайло Соломко, голова Консисторії Австралійсько-Новозеландської єпархії УАПЦ в діаспорі.
Всеавстралійська єпархіальна проща розпочалася Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив владика Максим. У проповіді екзарх Донецький наголосив на особливості прощі як часу тиші й роздумів: «Коли ми думаємо про прощу, усвідомлюємо, що це — особливий момент, який не подібний до жодного іншого в нашому житті. З давніх-давен паломники вирушали на прощу в пошуках зустрічі із Богом. Це очікування зустрічі в довгій дорозі ставило кожному перед очима його життя. Час дороги є також часом тиші, бо коли тобі бракує дихання, ти не маєш можливості говорити. І тоді ти починаєш споглядати красу, яка є довкола, і ставити собі багато запитань».
Він поділився досвідом служіння на Сході України, розповів про поїздку з молодим священником до військових на лінію фронту, де кожен приступав до Сповіді та Причастя, а також прикладом того, наскільки сильна наша молитва, закликавши присутніх ніколи не втомлюватися бути людьми молитви.
На завершення владика Максим поставив слухачам глибоке запитання про стан їхнього духовного життя, наголошуючи на потребі покаяння й участі в Таїнствах: «Інколи ставимо собі запитання: Чи насправді духовно я живу? Чи, можливо, моя душа вже давно померла, і тільки моє тіло ходить по цій землі? Ця проща є прямим запитанням до мого сумління». Він зауважив, що без щирого навернення і молитви участь у прощі втрачає сенс: «Якщо впродовж цієї прощі ті, хто сюди прийшли, не приступлять до Таїнства Сповіді, Пресвятої Євхаристії і не молитимуться за Україну — все це великий театр. І весь цей театр стає ціною мого життя і життя багатьох хлопців та дівчат, які сьогодні в Україні боронять нашу землю».
Після Літургії прочани мали нагоду долучитися до гутірок у вікових групах, спільної молитви на вервиці, Великої вечірні, молитов ТЕЗЕ та завершили день традиційною ватрою.
У неділю, 8 червня, у день Зіслання Святого Духа, відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Микола. Проповідником був владика Максим, який, роздумуючи над значенням цього свята, закликав присутніх ділитися вірою з іншими, на зразок апостолів: «Сьогодні кожен із нас покликаний, виходячи з цього ювілейного храму, стати свідком Божої любові й сенсу людського життя. Просімо в Бога сили бути Його свідками, бути знаряддями в Його руках».
Наприкінці Літургії владика Микола подякував Донецькому екзархові за його глибокі науки протягом цих двох днів прощі: «Ви, як свідок Христового воскресіння, але й свідок тих подій, які відбуваються в Україні, змогли нам передати дуже багато. З ваших уст спливала благодать Божа на всіх нас».
Опісля архиєреї уділили присутнім благословення мощами блаженного Володимира Прийми та Пратулинських мучеників, які постійно зберігаються у храмі Святого Володимира.
Оскільки парафія Святого Володимира у Канберрі наділена даром повного відпусту, а також є відпустовим храмом на Ювілейний 2025 рік, прочани могли одержати цю ласку. Ці два дні в Канберрі були чудовою нагодою для духовного зростання та збагачення — часом, коли українці з різних куточків Австралії єдналися у молитві за мир в Україні та поглиблювали свою віру.
Департамент інформації УГКЦ
