У прокатедрі Святої Софії молилися традиційну Хресну дорогу за Україну
3 березня, у Хрестопоклонну неділю, у прокатедральному соборі Святої Софії в Римі помолилися особливу «Хресну дорогу під звуки війни».
Про це повідомляє пресслужба Товариства «Свята Софія».
Пройти шляхом нашого Спасителя, жертвуючи свою молитву за мир в Україні, численно зібралися віряни та гості: п. Андрій Юраш, Надзвичайний і Повноважний посол України у Ватикані, сестри василіанки, парафіяни українських храмів у Римі, семінаристи Папської колегії святого Йосафата, представники асоціацій і рухів, віряни Лютеранської Церкви в Римі та небайдужі італійці.
Учасники події роздумували над шляхом на Голгофу, муками і розп’яттям нашого Спасителя в контексті сучасної війни.
Провадили Хресну дорогу душпастирі прокатедри Святої Софії: її ректор о. Марко-Ярослав Семеген, її віцеректор о. Дмитро Кудін та о. Роман Кулинцак. Кожна стація супроводжувалася зачитуванням роздумів, які в 14-й день війни написав монах-редемпторист о. Михайло Іваняк, що на той момент перебував в окупації в Чернігові.
Перед початком молитовної події о. Марко-Ярослав, закликав вірних споглядати Хрест і Того, хто на ньому розп’ятий, щоб черпати життєву силу від нашого Спасителя для пережиття несправедливої війни в України.
«Для тих, хто спасається, хрест — Божа сила, — йдеться у посланні святого апостола Павла. Проходячи Хресною дорогою, ми найперше повинні просити в Бога сили пережити період війни та всі виклики цього часу. Ми маємо зрозуміти, що сьогодні не час переживати страсті Христові сентиментально, але реально. Тепер час підставляти свої плечі під хрести, які несе наш народ в Україні, конкретними ділами та своїм життям. Ця Хресна дорога має стати для кожного іспитом сумління і спільним проханням, щоб Господь викорінив усе старе й руйнівне і загоїв кровоточиві рани нашого народу. Просімо зцілення не тільки від болю смертей генерації молоді, які замість того, щоб бути майбутнім генофондом нашої нації, лежать у могилах, і від ненависті до росіян, але й мудрості, щоб наше життя віддзеркалювало Бога», — закликав ректор прокатедри.
Окрім цього, проповідник нагадав вірним історію зі Старого Завіту про бій та перемогу ізраїльтян проти Амалика, проводячи паралель із теперішніми реаліями України.
Хресна дорога під звуки війни завершилася п’ятнадцятою станцією «Воскресіння», що висловлювала прохання українців, щоби Бог дарував віру та мужність українському народові на тернистому й болючому шляху до переможного Воскресіння.
Після чування над страстями Христовими у храмі відбулася поминальна молитва. У часі Панахиди віряни піднесли свої моління та вшанували пам’ять усіх захисників, які героїчно віддали свої життя за незалежність України, невинних жертв російсько-української війни та душі в чистилищі.
На завершення Хресної дороги ректор прокатедри висловив слова подяки всім присутнім, закликаючи до невтомного молитовного стояння та вчинків допомоги для нашої Батьківщини.
Насамкінець, усіх присутніх запросили прихилити коліно та стати в молитві за мир у нашій Україні перед частицею животворного Хреста, отримавши благословення від душпастирів.
Департамент інформації УГКЦ
