У Зарваниці відбувся XIII спецкурс ПМВ із місійного служіння
Пасторально-міграційний відділ УГКЦ провів XIII спецкурс із місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання. Цьогоріч захід тривав 25–30 червня у Зарваниці, і в ньому взяло участь понад 80 вихованців 5 духовних семінарій УГКЦ: Київської, Дрогобицької, Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської.
Про це повідомляє Пасторально-міграційний відділ УГКЦ.
Спецкурс розпочався молебнем у соборі Зарваницької Богородиці до Христа Чоловіколюбця. Молитву очолив ректор Малої базиліки Зарваницької Богородиці о. Дмитро Квич. Вітаючи учасників курсу, він побажав усім плідної праці та радості у служінні і запросив вдивлятися в ікону Марії, яка пригортає Ісуса до серця, бо «цей її жест є запорукою успішного душпастирського служіння».
Передовсім заступник голови ПМВ о. Андрій Гах розповів учасникам спецкурсу ПМВ для семінаристів про працю відділу для українських мігрантів у різних куточках світу: від Італії і до Південно-Африканської Республіки. Він зазначив, що ПМВ став відповіддю для потреб уже створених спільнот та підтримкою для душпастирів.
Отець Андрій наголосив, що з початком повномасштабного вторгнення росії, відділ також став голосом тих, хто змушений був покинути Батьківщину. Відтак заступник голови ПМВ ознайомив учасників із реальним станом українських біженців війни.
Доповідь секретаря ПМВ о. Романа Ільницького була присвячена географії душпастирства УГКЦ. Він розповів про потреби у священниках у різних країнах світу, якими опікується відділ, і вимоги до майбутніх місіонерів. Отець Роман також зауважив, що душпастирська турбота голови ПМВ — це насамперед турбота про священників, які відгукнулися на покликання бути поруч зі своїми вірними, де би вони не були. І наголосив, що якісне душпастирське служіння стає запорукою доброго та здорового будування спільноти, її захисту від асиміляції чи замкненості «ґетто», і, як наслідок, відбувається здорова інтеграція у місцеве середовище.
Екзарх Харківський владика Василь Тучапець, ЧСВВ, розповів про сьогодення його екзархату, а також зауважив, що катедральна парафія екзархату особливо долучається до гуманітарної допомоги і солідарності з евакуйованими із прикордонних зон. І в цих несприятливих та небезпечних умовах дуже важливо, щоби священник там перебував разом із людьми.
«Ми потребуємо священників, але необхідні чесноти сьогодні — сміливість і жертовність. Такою мала би бути їхня віра», — резюмував екзарх Харківський.
Доповідь адміністратора парафії Юрія Переможця в Чернігові о. Романа Гридковця була присвячена темі місійності Христової Церкви.
Голова Комісії УГКЦ у справах молоді о. Роман Демуш у промові зауважив, що сьогодні тягар війни впав, зокрема, на молодих людей в Україні, тож священники мають особливу увагу приділити душпастирству молоді. І щоб ефективно послужити молоді, о. Роман запропонував майбутнім священникам використовувати принцип 5 «с»: слухання, спостереження, служіння, супровід і свідчення.
Єпископ-помічник Київської архиєпархії, ексголова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, владика Йосиф Мілян говорив про особливості служіння і потреби в Київській архиєпархії. Єпископ зауважив, що наразі в архиєпархії налічується 150 священників, а потрібно ще бодай 25.
Говорячи про місійне служіння, єпископ зауважив, що раніше небагато семінаристів після участі в такому спецкурсі ПМВ висловлювало бажання їхати душпастирювати на Східні чи Південні терени України, або навіть у Європу.
«Душпастирювати на Західній Україні — це плисти за течією, йти на місійні терени — це плисти проти течії. Але це того вартує. Треба розуміти, що будуть виклики, і їх треба побороти. Головне — повірити в себе, що я це зможу. Інтелектуальний, духовний і культурний рівень наших семінаристів є достатнім, щоб душпастирювати і в Донецьку, і в Мюнхені», — наголосив єпископ-помічник Київський.
Екзарх Луцький владика Йосафат Говера представив учасникам спецкурсу 16-річну історію екзархату. У розповіді єпископ поєднав новітню історію з давніми історичними подіями УГКЦ на цих теренах.
Лекція ректора Дрогобицької духовної семінарії о. Мирона Бендика була присвячена темі місійності УГКЦ.
Одне з місійних завдань УГКЦ, зауважив отець ректор, — віднайти єдність втраченої Київської Церкви. «Наші релігійні традиції змушують нас замислюватись над великою духовною спадщиною. Київська Церква поділена конфесійно, і від нас залежить пошук єдності. Ми не маємо обʼєктивних труднощів на старті: мова — одна, обряд — один. Єдина трудність — століття окремого розвитку», — зазначив о. Мирон.
Канцлер Одеського екзархату о. Петро Маковецький розповів про особливості душпастирства в екзархаті.
Зокрема, він наголосив на важливості соціального служіння, а також зауважив, що в реаліях війни дуже важливим і позитивним є спілкування як між самими священниками, так і між священниками та єпископом.
«Євхаристія творить Церкву. Підпілля ще раз потвердило цю істину», — наголосив синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії о. Іван Говера під час виступу, який був присвячений ролі молитви і Євхаристії в житті священника.
Священник Донецького екзархату о. Олександр Богомаз розповів про історію і сьогодення екзархату, який охоплює територію Донецької, Запорізької, Дніпропетровської та Луганської областей. Відтак зазначив, що основний елемент пасторального життя — це дружба. «Якщо хтось хоче прийти до нас, ми обіцяємо дві речі: тяжку роботу і міцну дружбу, — наголосив о. Олександр і додав. — Зараз відчуваємо і біль, бо дружба іноді болить, коли, наприклад, наші друзі гинуть через війну…».
Заступник голови Канонічного відділу Патріаршої курії УГКЦ о. Андрій Танасійчук представив семінаристам канонічний вимір служіння українського священника у країнах, де немає ієрархічної структури УГКЦ, а також канонічні вимоги до священнослужителів, які планують душпастирювати на місійних теренах.
Доповідь керівника інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ о. Тараса Жеплінського була присвячена сучасним засобам для євангелізації і можливостям та небезпекам, які вони несуть. Священник зауважив, що поява Інтернету розширила коло учасників для повторного проповідування віри і дала можливість говорити про Бога людською мовою.
«Донесення євангельського послання та олюднення цифрових технологій — це не лише професійний, але передовсім людський виклик. Ми досягнемо успіху лише тоді, коли, живучи в мережі, ставатимемо кращими», — зазначив о. Тарас.
Доповідь для семінаристів підготував також правлячий єпископ Української католицької єпархії Пресвятої родини в Лондоні й апостольський візитатор в Ірландії та Північній Ірландії Кеннет Новаківський, у якій наголосив: «Нам потрібні священники, які працюють для вірних, а не просто живуть у єпархії».
Окрім цього, про будування здорових і тривалих стосунків розповіла присутнім психологиня Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» п. Ольга Іваненко, а директорка військового фонду «Рій», дружина священника п. Діана Ільницька говорила про постать їмості.
У підсумковому слові заступник голови ПМВ о. Андрій Гах подякував семінаристам за участь і активність. Відтак слухачі подякували команді ПМВ за організацію такого заходу і наголосили, що завдяки цьому спецкурсу мають нагоду побути разом, побачити й відчути вселенськість УГКЦ, а також дізнатися про виклики, які сьогодні постають перед Церквою, щоби згодом краще послужити вірним.
На завершення учасникам XIII спецкурсу ПМВ із місійного служіння у Зарваниці вручили сертифікати.
Департамент інформації УГКЦ