В Австралії завершилася сесія Постійного Синоду УГКЦ
13 грудня у Мельбурні під проводом Блаженнішого Святослава, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви, завершилася 14 (85) сесія Постійного Синоду УГКЦ. Цей робочий період єпископів став історичним, адже вперше відбувався на Австралійському континенті.
Останнього дня робочих засідань члени Постійного Синоду УГКЦ — митрополит Борис Ґудзяк, владика Володимир Ющак, владика Йосафат Мощич і владика Богдан Дзюрах на чолі з Отцем і Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом мали нагоду вислухати представлення душпастирської ситуації в Австралії, Новій Зеландії та Океанії від владики Миколи кардинала Бичка, єпископа Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла, прийняти звіт Богословського відділу УГКЦ від його голови владики Ярослава Приріза, проаналізувати разом з о. Романом Шафраном стан підготування Всецерковного форуму УГКЦ, надати згоду на передання мощей у різні парафії УГКЦ та затвердити час і місце проведення наступної сесії Постійного Синоду УГКЦ.
Австралія, Нова Зеландія та Океанія: душпастирська ситуація
За словами кардинала Бичка, який очолює єпархію Святих апостолів Петра і Павла з осідком в Мельбурні та несе душпастирську відповідальність за українців візантійської традиції в Австралії, Новій Зеландії і країнах Океанії, церковна спільнота на цьому терені сьогодні має розгалужену, але водночас компактну структуру. До неї входять парафіяльні та місійні осередки, у яких служить 22 священники, з яких 5 священників-емеритів, 4 постійні диякони та 9 сестер василіанок, а загальна кількість вірних перевищує 7 000 осіб.
За словами кардинала, початок повномасштабної війни в Україні суттєво вплинув на українську присутність у регіоні. Протягом останніх років до Австралії та Нової Зеландії прибули тисячі вимушених переселенців, однак значна частина з них згодом залишила ці країни, повернувшись до Європи або на Батьківщину. Частині українців було надано статус постійного проживання. Більшість новоприбулих походять зі східних областей України й не мають сталого церковного досвіду, тому їхня участь у богослужбовому житті залишається обмеженою. Водночас саме в місійних спільнотах вони найчастіше виявляють зацікавлення всім, що пов’язане з українською культурою та церковною традицією, на що Церква відповідає відкритістю і готовністю до служіння.
Кардинал також наголосив на активній позиції Католицької Церкви в Австралії у справі підтримки України після початку російської агресії, у чому могли переконатися самі члени Постійного Синоду впродовж перебування на континенті. Загалом, як стверджує єпископ Микола, допомога розгорталася поетапно: від перших ініціатив благодійних структур до загальнонаціональних кампаній зі збору коштів у межах усіх дієцезій. Зібрані ресурси були спрямовані на реалізацію проєктів Патріаршої фундації «Мудра справа», що дало змогу надати допомогу великій кількості постраждалих і засвідчити живу солідарність австралійських католиків з українським народом.
Окремим викликом для єпископського служіння залишається географія єпархії. Попри значні відстані між спільнотами, владика вважає особисті зустрічі з вірними важливою складовою свого покликання. За час служіння в єпархії він здійснив численні пастирські подорожі до віддалених міст та островів, долаючи тисячі кілометрів, щоби бути присутнім серед своїх людей. Водночас, як зазначає кардинал, просторові труднощі — лише один із багатьох викликів, із якими сьогодні стикається єпархія на цьому континенті.
Богословський відділ УГКЦ
Богословський відділ Патріаршої курії УГКЦ оприлюднив звіт про свою діяльність із грудня 2024 по листопад 2025 року. У центрі роботи були підготовка та супровід Ювілейного 2025 року, розвиток богословської думки та участь у головних всецерковних і міжнародних подіях. Про це на засіданні Постійного Синоду УГКЦ розповів голова відділу владика Ярослав Приріз.
Серед основних здобутків, за словами доповідача, — опрацювання і популяризація Ювілейного послання Глави УГКЦ «Ісус Христос — наша Надія», створення та наповнення спеціальної вебсторінки ювілею, публікація богословських і просвітницьких матеріалів, а також видання книжки «Ювілей: походження, святкування, значення». Відділ долучився до святкувань Ювілею Східних Церков і Ювілею УГКЦ у Римі, а також співорганізував Міжнародну наукову конференцію, присвячену богослов’ю надії в контексті війни в Україні.
Важливою подією року став Форум богословів УГКЦ у Львові, який зібрав понад 150 учасників з України та діаспори й окреслив основні напрями розвитку богослов’я Церкви у ХХІ столітті. Крім цього, Богословський відділ здійснював експертний супровід церковних документів, працював над адаптацією літургійно-богословських текстів і реалізовував довготермінові наукові та пасторальні проєкти.
Звіт засвідчує активну роль Богословського відділу у формуванні богословської, духовної й інтелектуальної відповіді УГКЦ на виклики сучасності.
Підготовка до Всецерковного форуму
У 2026 року Українська Греко-Католицька Церква планує провести чергову сесію Всецерковного форуму на тему «Християнська родина: цінності, традиція, сьогоднішній стан, виклики і перспективи». Захід відбудеться в онлайн-форматі на платформі Zoom і передбачає участь понад 300 осіб з України й діаспори: єпископів, священнослужителів, представників церковних комісій, освітніх установ і мирян.
Форуму передуватиме підготовчий етап на єпархіальному рівні через проведення єпархіальних форумів на тему душпастирства родини в контексті імплементації синодального шляху та рішень Синоду Єпископів УГКЦ. Учасники обговорять питання віри і покликання в родинному житті, відповідального батьківства, міграційних процесів, демографічної ситуації, кризових явищ у сім’ї, а також ролі Церкви й суспільства в підтримці та промоції християнських родинних цінностей.
Підсумки форуму мають стати підґрунтям для подальших пасторальних ініціатив УГКЦ у сфері родинного служіння.
Завершення засідань
Наприкінці робочих засідань члени Постійного Синоду УГКЦ обговорили та надали згоду на передачу частини мощей новомучеників УГКЦ і блаженної Едігни.
«Після 9 днів синодальної праці, молитви з місцевою українською громадою та численними офіційними зустрічами, зокрема у столиці Австралії Канберрі, сьогодні покидаю гостинний Мельбурн. Щиро дякую моєму співбратові Його Еміненції владиці Миколаєві й усім його співпрацівникам за гостинність і чудову організацію нашого побуту та синодальних праць в Австралії. У щільному графіку знайшовся час на милування красою цього континенту і знайомство з його унікальною природою. Щире спасибі за все! Відчувається, що наша Церква тут отримує новий подих Святого Духа на оновлення і розвиток душпастирства. Нехай Господь у цьому всім Вам благословить!» — поділився враженнями в мережі Фейсбук владика Богдан Дзюрах.
Наступна сесія Постійного Синоду відбудеться у лютому 2026 року у Бразилії.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
