В УКУ презентували книжку спогадів митрополита Бориса Ґудзяка про патріарха Йосифа Сліпого
24 червня в Українському католицькому університеті відбулася презентація книжки «Жити переможно: школа Патріарха Йосифа Сліпого». Це — спогади і рефлексії митрополита Бориса Ґудзяка про патріарха.
Про це повідомляє пресцентр УКУ.
Ідея публікації народилася в діалозі зі сучасним поколінням українців, віддалених від патріарха Йосифа географічно і хронологічно: під час серії відкритих зустрічей владики Бориса з підприємцями, що їх організовувала Бізнес-школа УКУ в Києві та Львові.
У книжці Йосиф Сліпий постає перед читачем не лише як церковний лідер, науковець, багатолітній незламний в’язень радянської системи, а й як відважний управлінець, який у складних і несприятливих обставинах будував, відновлював, збирав і творив команди та проєкти, які після його смерті не лише вистояли, а й розвинутися.
За словами митрополита Бориса Ґудзяка, постать патріарха Йосифа Сліпого має стати для українців джерелом натхнення в час воєнних випробувань: «Патріарха Йосифа Сліпого звільнили з радянського заслання, коли йому було 71. Він був покалічений, мав багато недуг, обморожені кінцівки. Але, отримавши другий шанс у восьмій декаді життя, він розгорнув колосальну діяльність: подарував нам університет, переклади літургій, Святого Письма, він збирав у розсіяні сущих… Сліпий був найбільш впізнаваний українець поза межами України. Я раджу всім приглянутися до цього прикладу. Коли втомлені, подумайте: чи маємо ми на це право? Патріарх Йосиф Сліпий дає нам на це відповідь».
Через війну та перебої з електропостачанням перший наклад книжки не вдалося надрукувати якісно та вчасно. Тож Бізнес-школа УКУ оголосила на презентації передпродаж видання за зниженою ціною.
Книжка складається із трьох розділів, у яких владика Борис описує свої зустрічі з Патріархом (а вперше вони побачилися, коли Борисові Ґудзякові було 7 років), та як ці зустрічі вплинули на його життя й формацію. Президент УКУ розкриває своє розуміння управлінського стилю блаженнішого Йосифа та розповідає про творення Українського католицького університету в Римі, ідею якого він разом з іншими співпрацівниками та учнями патріарха, продовжили й розвинули вже у Львові.
«Способи лідерства патріарха Йосифа Сліпого були ефективні в екстремальних обставинах. А останні 20 років усе його життя було екстремальним. Він не мав часу — хата горіла. Патріарх мав команду дуже відданих людей. Історик Ярослав Пелікан, який написав біографію Йосифа Сліпого, був вражений, що патріарх підписував подяки на кожну пожертву, навіть на 10 доларів. Він був мікроменеджером. Але я не знаю, хто би міг пережити те, що пережив Йосиф Сліпий, і на початку восьмого десятка життя заснувати університет, піднести питання помісності Церкви, створити Синод, обʼїхати цілий світ… Це була людина послана нам Божим провидінням», — ділиться владика Борис.
Ця книжка особлива тим, що подає бачення постаті патріарха Йосифа Сліпого з перспективи тих небагатьох людей, які мали нагоду спілкуватися з ним особисто, переконаний історик та науковий редактор видання Олег Турій.
«Ми, як історики, звикли працювати з документами, які перевіряємо й аналізуємо з різних перспектив. Та попри те, у дослідника завжди є відчуття того, ніби щось важливе проминає повз нього. Тому ця книжка є важлива насамперед тим, що маємо свідчення, яким був вплив образу патріарха Йосифа, а також особистого знайомства і, хай не таких частих, але незабутніх спілкувань від дитячих років аж до періоду формування на особистість теперішнього митрополита Бориса Ґудзяка. Саме ці особисті спогади владики про конкретні моменти можуть послужити читачам дороговказом для нашого сьогодення», — каже проректор УКУ, директор Інституту історії Церкви Олег Турій.
Видання буде цікавим для широкої авдиторії, особливо для тих, хто шукає відповіді на запитання, як бажати великого в час невизначеності? Роздумував над цим питанням під час презентації владика Борис: «Нікому з тих, кому не байдуже, не є просто. Уявімо собі, що це означало бути вʼязнем сталінської каральної системи. Це була система, яка закривала за тобою двері і викидала ключ. Повернення звідти було малоправдоподібне. У засланні, у різних тюрмах патріарх Йосиф Сліпий перебував 18 років. Він дуже шкодував, що йому було скорочено роки наукових пошуків. Його увʼязнили у 53 роки — у гуманітарній сфері — це роки розквіту. Близьким до смерті митрополит був багато разів… Ми зараз маємо 10 років війни, 2 роки повномасштабної війни. Якщо Йосиф Сліпий міг витримати 18 років заслання, то, можливо, ми з вами можемо також трохи потерпіти?».
Проректорка УКУ, декан-засновниця Бізнес-школи Українського католицького університету Софія Опацька, яка є однією з упорядниць видання, під час презентації зазначила: «Аби зрозуміти той чи той стиль лідерства, важливо розуміти контекст. На перший погляд, може здатися, що блаженніший Йосиф був доволі авторитарним лідером. Однак, коли ми заглибимося в ті умови, у яких йому доводилося служити і працювати, то побачимо гідну подиву поставу та віддане і жертовне служіння. Сучасним керівникам годі уявити наскільки важко було патріархові керувати такою великою організацією як Українська Греко-Католицька Церква, яка на той час була заборонена, а її лідера засудили на 18 років сибірських таборів. Повернувшись із заслання, у 72 роки блаженнішому вдалося не просто зберегти автентичність, а й успішно розбудувати структури. Він дає нам важливий урок: якщо ти розумієш свою місію і бачиш ціль, тоді здатен творити нові структури, розвивати команди в найнесприятливіших обставинах».
Ілюстрації до книжки — два портери патріарха Йосифа та владики Бориса — намалював відомий художник та іконописець світлої пам’яті Остап Лозинський.
Департамент інформації УГКЦ
