Владика Максим Рябуха під час Різдвяних свят відвідав парафії Донецької та Запорізької областей
Радісну звістку про народження Божого Сина владика Максим Рябуха, Донецький екзарх, спільно зі студентами та семінаристами звіщали цьогоріч у 10 зранених війною містах Донецької та Запорізької областях. Кожна коляда на парафіях, у домівках українців, госпіталях і бліндажах засвідчувала, що Ісус Христос є світлом серед темряви, яке живе в серцях кожного з нас.
Про це повідомляє пресслужба Донецького екзархату.
Про святкові дні, які застали архиєрея в довгих дорогах, спільних богослужіннях та спілкуванні з численними вірянами владика Максим згадує з теплом та особливим пережиттям цього Різдва: «Дух Різдва Христового по-особливому переживався цими днями від Доннеччини і до Запоріжжя. Всюди було відчуття того, що втома від гнітючого зла освітлюється величною Божою любов’ю. Численні парафіяни наших храмів горнулися до своїх церков, щоб разом заспівати та звістити цілому світові, що Бог предвічний народився! І усвідомлення того, що ми не самі в ці трагічні дні війни невгамовного кровожерливого Ірода з московії, додає сили і надію дивитися вперед. З нами Бог — дзвінко співає Всесвіт, і ми це відчуваємо в особливий спосіб».
Традиція Різдвяних свят ще з давніх-давен скликала всі родини за спільну сімейну трапезу, збирала звідусіль дітей та внуків біля одного столу батьківської хати. Так було і цього року: студенти Центру студентського капеланства Львівської архиєпархії, студентський хор «Стрітення» Українського католицького університету, семінаристи Івано-Франківської, Дрогобицької та Київської семінарій, а також численні групи місцевих сімей, дітвори і молоді спішили звістити добру новину про воплочення Божого Сина, та єднатися з усіма у великій родині.
«Де є діти і молодь, там завжди радість перемагає розчарування, натхнення і надія перемагають знесилення і втому, любов перемагає ненависть, а світло в очах перемагає темряву довкола тебе. Так було цього Різдва», — поділився пережиттям цьогорічного свята владика Максим.
Дивитися вперед Божим поглядом — поглядом Того, хто врешті переміг смерть, — сьогодні як ніколи цінно й важливо кожному з нас.
