«Востаннє ця церква була такою переповненою ще на початку 80-х»
Як ювілейний рік відроджує церковне життя в Пармській єпархії УГКЦ
У переддень свята Вознесіння Господнього в церкві Святого Івана Хрестителя на півдні Піттсбурга відбулася зворушлива зустріч. Старша пані, якій понад 90 років, підійшла до владики Богдана Данила і сказала, що востаннє бачила цю церкву такою переповненою — понад 200 осіб — ще на початку 80-х років минулого століття.
«Було дуже зворушливо, що вона, через 40 років, знову побачила, що Церква — жива: з дітьми, з молитвою, з шумом малюків, які і співали, і трохи оплакували, разом із нами це торжество», — розповів владика Богдан в інтерв’ю Департаменту інформації УГКЦ про один із найглибших моментів весняних ювілейних прощ у Пармській єпархії.
Цей епізод яскраво відображає те, що відбувається в єпархії Святого Йосафата протягом ювілейного року — справжнє відродження церковного життя. І саме у ювілейних подіях владика Богдан убачає потужну можливість повернути до храму тих, хто колись був активним, але з певних причин перестав приходити на богослужіння.
Вірні під час паломництва у Піттсбурзі
Стратегія долання відстаней
Єпархія Святого Йосафата охоплює величезну територію США, тому в Пармі прийняли стратегічне рішення створити чотири ювілейні відпустові місця. «Ми відділені океаном від Святих дверей римських базилік, а територія єпархії простягається від півночі аж до півдня Сполучених Штатів, від Клівленда до Маямі», — пояснив єпископ логіку такого підходу.
Першим відпустовим місцем став катедральний собор Святого Йосафата в Пармі, штат Огайо. Другим — церква Святого Івана Хрестителя в Піттсбурзі, штат Пенсильванія, найстаріший храм єпархії та третя найстаріша греко-католицька святиня у США, заснована 1891 року. Третім місцем обрали храм Святої Софії у Гарнері, штат Північна Кароліна, — найновішу парафію єпархії, відкриту для вірних, які переселяються на південь. Четвертим стала церква Введення у храм Пресвятої Богородиці в Норт-Порті, штат Флорида.
«Ми стратегічно розташували ці чотири ювілейні відпустові храми по всій території єпархії, щоб кожен мав можливість долучитися та скористати з Року надії», — зазначив владика Богдан.
Три весняні прощі: цифри
Весняні паломництва до відпустових храмів виявили велику потребу людей у Бозі. Першою стала проща до Норт-Порта у Флориді 8 березня, де Архиєрейську Божественну Літургію очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин на запрошення владики Богдана.
Відпустовий храм Введення у храм Пресвятої Богородиці у Норт-Порті
«Понад 400 осіб взяли участь у прощі! А їхати треба 4–5 годин, щоб дістатися до церкви», — згадує єпископ Богдан. Митрополит Володимир розповідав, що чотири-п’ять священників постійно сповідали — перед, під час і після Літургії. «Навіть коли вже була нагода для зустрічі з владикою Володимиром, отці продовжували сповідати. Люди прагнуть приступити до Тайни Сповіді. Люди хочуть бути близько з Богом».
Два місяці опісля, 25 травня, понад 150 вірних зібралися в катедральному соборі Святого Йосафата в Пармі на подячний молебень. У проповіді владика Богдан назвав присутніх «паломниками надії» та нагадав слова святого Павла з Послання до римлян: «Надія не засоромить». Цього дня спільнота разом молилася за мир в Україні.
Кульмінацією стала весняна проща до найстарішої парафії єпархії — церкви Святого Івана Хрестителя в Піттсбурзі 28 травня. Понад 200 вірних заповнили храм напередодні свята Вознесіння Господнього, створивши ту саму атмосферу, яку останнього разу бачили на початку 1980-х років.
«Америка особливо потребує надії»
На переконання владики Богдана, ці події мають глибоке значення не лише для українських греко-католиків, а й для всієї Америки. «Цей Рік надії особливий для всіх нас — і тих, хто народився в Америці, і тих, хто тут живе. Америка сьогодні особливо потребує надії», — наголошує єпископ.
Він переконаний, що християни Америки покликані стати прикладом «правдивого християнського, морального, а водночас цивілізованого й державницького життя». Особливо це стосується вірних українського походження — як тих, хто має родину в Україні, так і тих, хто за останні 3 роки змушений був покинути Батьківщину.
«Їхнє прагнення повернутися додому, збудувати краще майбутнє, молитва за перемогу й кінець війни — усе це живиться надією. І саме з цією надією, із глибокою молитвою вони приходять до храму», — зазначає владика Богдан.
Найпромовистішими для нього були «ті сльози й очі надії людей, які в тиші молилися і поглядали на ікону Ісуса Христа».
Погляд у майбутнє
Весняні прощі стали лише початком. У Пармській єпархії вже планують осінні паломництва до відпустових храмів і літню Всеамериканську молодіжну прощу, на яку очікується до тисячі учасників — підлітків, молоді та молодих родин із дітьми. Упродовж чотирьох днів вони роздумуватимуть над роллю молоді у зміні світу на краще.
«Сподіваюся, що цей ювілейний рік оновить наші серця, щоб із великою довірою до Бога йти вперед, — підсумовує владика Богдан Данило. — Особливо в ці місійні дні, коли прагнемо привернути увагу до того, що ювілей — це можливість повернути до Церкви тих, хто, можливо, колись був активним, але з певних причин перестав ходити до храму. Ми хочемо їх запросити повернутися до Божого дому».
о. Тарас Жеплінський,Департамент інформації УГКЦНа головній фотографії — храм Святого Івана Хрестителя у Піттсбурзі на тлі міста
Локації
Персони
Владика Богдан ДанилоЄпископ Єпархії Святого Йосафата із осідком у м. Парма (штат Огайо, США), Голова Патріаршої комісії у справах духовенства
