EN
Як в Італії, США, Бразилії, Кенії та на Філіппінах святкують Різдво

Як в Італії, США, Бразилії, Кенії та на Філіппінах святкують Різдво

23 грудня 2023, 19:40 830

Що таке Різдво по-українськи? Мабуть, на думку найперше спадає 12 пісних страв на Святий вечір, спільна молитва, Божественна Літургія у храмі, вертеп, прикрашена вогниками та гірляндами ялинка, колядки та подарунки рідним. Цьогоріч уперше Україна святкуватиме Різдво Христове разом з усім світом — 25 грудня. А як святкує світ? Напередодні Різдва журналісти Департаменту інформації УГКЦ поспілкувалися з католицькими священниками з Італії, США, Бразилії, Кенії та Філіппін, щоб дізнатися, що означає для них це свято, які традиції з ним пов’язані, які подарунки й від кого отримують діти, які страви наповнюють святковий стіл та яка погода зазвичай за вікном у цей день.

«З днем народження, Ісусе»

Коли йдеться про Різдво, то всі у світі одноголосно стверджують, що йдеться передовсім про народження Ісуса Христа. Щоби відсвяткувати його, вірні спішать до храму на Божественну Літургію чи Святу Месу. Крім того, до Різдва християни готуються, нехай і всюди по-різному. На Філіппінах, розповідає о. Натанієль Ґентізон, до прикладу, «самопідготовка» до Різдва триває дев’яти днів і має назву «Aguinaldo Masses». Це — дев’ятиденні Меси з 16 по 24 грудня, що розпочинаються о 4-й ранку. В Італії також є традиційна дев’ятниця (новена) — молитовна підготовка до Різдва впродовж дев’яти днів перед 25 грудня. Ця молитва побудована на біблійних текстах пророка Ісаї та псалмів Давида, які оспівують Ісуса як Месію, який має прийти.

Католики на Святій Месі у Навечір’я Різдва, 24 грудня 2021 року, в м. Ілоіло на Філіппінах, фото: Aksyon RadyoКатолики на Святій Месі у Навечір’я Різдва, 24 грудня 2021 року, в м. Ілоіло на Філіппінах, фото: Aksyon Radyo

У Бразилії різдвяний час починається ледь не в середині листопада і триває аж до 5 січня. Загалом бразилійці мають майже 45 днів свята. У цей час у містах встановлюють гігантські ялинки заввишки понад 30 метрів з освітленими інтерактивними тунелями всередині та різдвяною музикою. Отець Родріґо Ріос Баттіста розповідає, що в м. Масейò, на північному сході країни, така ялинка щороку красується поміж пальмових дерев на березі Атлантичного океану посеред 45-кілометрового пляжу.

Водночас напередодні Різдва о. Родріґо намагається провести катехизацію про те, ким є Ісус Христос. Адже комерція, за його словами, у цей час не дрімає, поступово надаючи Різдву іншого сенсу. «За всім цим можна загубити його правдивий сенс — святкування народження Ісуса Христа», — каже священник. Цікаво, що у Бразилії Різдво символізує світло. Оскільки снігу на вулицях немає, то цілі міста, провінції, країни перемінюються завдяки різдвяним вогням.

Освітлене різдвяними вогнями м. Масейо у Бразилії, фото: Secom Maceió

Святкування Різдва — це також чудова нагода всій родині зібратися разом. У дітей канікули (у Кенії, наприклад, вони тривають майже два місяці!), а дорослі стараються на цей час брати відпустки. Відтак Різдво стає часом перенародження сім’ї. У США родинні зустрічі починаються ще в передріздвяні тижні та продовжуються тиждень після Різдва. Люди прикрашають свої будинки всередині та ззовні різдвяними вогнями і ялинками. У багатьох сім’ях, розповідає о. Пол Кларк зі штату Міссурі, США, є традиція їсти іменинний торт або співати Ісусові «Happy Birthday» перед тим, як обмінюватися подарунками, чи в інший момент святкування Різдва.

Різдвяне дерево

Дон Мауріціо Джанелла з Півдня Італії ділиться спогадом, пов’язаним із різдвяною ялинкою: «Перший образ, який виникає в мене в голові, говорячи про Різдво, — це як мій дідусь, тато моєї мами, 7 грудня приносив до хати ялинку. Це — переддень свята Непорочного Зачаття. Ми дуже чекали цього дня і нам було цікаво, яку ялинку принесе дідусь цього року». Сьогодні в Італії прикрашають здебільшого штучні ялинки, хоча трапляються і справжні — у горщиках, з корінням, які потім пересаджують у ґрунт.

Однак не у всіх країнах на Різдво прикрашають ялинку. Це — європейська та американська традиція. Отець Джошуа Меґе з Кенії зізнається, що не знав про існування ялинок, допоки не побував у Європі. «Ми зазвичай ідемо до лісу і шукаємо дерево, яке найбільш схоже на ялинку, приносимо його і прикрашаємо різдвяною атрибутикою. У магазинах, звісно, можна вже побачити штучні ялинки, але ця традиція до нас прийшла вже десь після 2010-х років», — розповідає о. Джошуа.

На Філіппінах та у Бразилії ялинки також штучні. А ще у країнах на самому екваторі, як-от у Кенії, Різдво взагалі не асоціюється зі снігом. Ба більше, у Бразилії, що розташована в Підвенній півкулі, Різдво припадає на літній час. «Так, це справді літо. Я ніколи над цим не задумувався!» — зізнається о. Родріґо.

Подарунки

А як щодо різдвяних подарунків? До Кенії, наприклад, ця традиція також прийшла з Європи й Америки через інфлюенсерів та медіа. У кенійських містах і селах подарунки — це одяг, який люди вдягають на свято, та їжа, яку їдять на Святвечір.

У Бразилії в Навечір’я Різдва, 24 грудня, перед різдвяною вечерею є звичай обмінюватися подарунками у форматі «Таємного друга». Кожен отримує подарунок, на якому знаходить своє ім’я. Такі свята організовують на парафіях, у компаніях, університетах тощо. Однак святкування у сім’ї 24 і 25 грудня є кульмінацією підготувань та святкувань Різдва, адже для бразилійців Різдво — це не день, а, як уже знаємо, д-у-у-уже довгий період.

Святий Миколай чи Санта Клаус?

Подарунки, особливо для дітей, у різдвяний та передріздвяний час стійко асоціюються зі Святим Миколаєм. В Італії, до прикладу, є Баббо Натале (Санта Клаус), якого італійці ідентифікують зі Святим Миколаєм, архиєпископом Мир Ликійським. Однак 6 грудня до багатьох італійських парафій приходить саме Святий Миколай, одягнений як єпископ, з мітрою, білою бородою. Також 13 грудня італійці вшановують св. Лучію зі сицілійських Сиракуз, яка також буває приносить дітям подарунки.

Отець Пол Кларк розповідає, що в Америці Санта Клаус, безумовно, є великою частиною різдвяної традиції, і діти вірять, що саме він приносить подарунки в їхні домівки на Святвечір. Він слабко асоціюється зі Святим Миколаєм, радше із просто веселим старим чарівником, який має летючі сани, запряжені оленями, та ельфів-помічників.

На Філіппінах до дітей також приходить Санта Клаус і кладе подарунки в різдвяні шкарпетки. Отець Натанієль визнає, що це комерційний образ, його можна зустріти в торгових центрах та на площах міста, зробити з ним фото. Однак філіппінці люблять цю традицію, адже робити подарунки дітям — це завжди радість. Окрім цього, на Філіппінах, як і в інших частинах світу, Різдвяні свята — це час для благодійності.

12 страв?..

А от різдвяний стіл у різних країнах світу не обов’язково мусить містити 12 страв і не обов’язково пісних. На Філіппінах різноманіття страв на Святвечір та Різдво залежить від регіону. Однак одна найпоширеніша страва — це сирні кульки. Також філіппінці обов’язково мають на столі хамон та багато сиру, часто готують пасту зі соусом чи м’ясом.

У Кенії культура їжі відрізняється, залежно від регіону. У цій країні живе 42 народи (племені), кожен із яким має свою мову й культуру. Уявіть, що 42 країни вмістилися в одну! Однак християнами в Кенії є лише 40 % населення. У різних куточках країни готують різні страви: десь їдять рибу, десь готують м’ясо, а десь — усеможливі страви з бананів.

У США на Різдво готують печиво, імбирні пряники, роблять будиночки з пряників та гоголь-моголь. В Італії також на Різдво люблять солодощі: креспелле (млинці), традиційний панетон, як звичайний, так і з шоколадом, та інші солодкі страви, які в кожному регіоні мають свої особливості. 24 грудня, у Навечір’я Різдва, італійці їдять рибу, наприклад, зі спагеті. Є навіть окрема риба «баккалà», дуже солона, яка на Святвечір є на всіх італійських столах.

Основною стравою у Бразилії на різдвяній вечері є індичка. Із солодощів — бразильські грінки «рабанада».

Італійський панетонІталійський панетон

Вертеп

Інший обов’язковий елемент Різдва в багатьох країнах, а особливо в Італії, — вертеп. Зазвичай його ставлять під ялинкою. До речі, цьогоріч виповнюється 800 років, відколи св. Франциск з Асижу вперше організував вертеп. Це було в с. Греччо 1223 року. Щоби проінтерпретувати подію Різдва і допомогти її пережити своїм сучасникам, св. Франциск поставив вертепну сцену, яку зіграли живі люди. Тож не випадково у вертепі, який 9 грудня цього року встановили на пл. Святого Петра у Ватикані (він у нас також на основному фото вгорі), одним із ключових персонажів є саме св. Франциск.

Вертеп на пл. Святого Петра у Ватикані, фото: Данієль Ібаньєз / EWTN

Дон Мауріціо зазначає, що для італійця на Різдво важливі три речі: вертеп, світло (гірлянда) і ялинка. В італійських вертепах, окрім традиційних персонажів, є багато інших. Зазвичай вони представляють найпоширеніші у країні професії, наприклад, піцайоло, пекар, продавець фруктів. У Неаполі на вул. Святого Григорія Вірменського (via San Gregorio Armeno) — найвідомішій вулиці у світі — можна знайти безліч «вертепістів» — майстрів, які виготовляють керамічні статуетки для вертепів, часто і відомих персонажів, як ось Папу Франциска, легендарного футболіста Марадону, президента США, очільників Італійської держави.

Чому? Бо вертеп, як пояснює дон Мауріціо, — це таке собі поселення, де кожному знайдеться місце, де всі можуть прийти до Ісуса. Не лише пастухи дві тисячі років тому, а й ми, люди нашого часу, подорожуємо до вифлеємської печери. Хоч серед учасників вертепу можуть бути й люди нашого часу, все ж італійці віддають перевагу традиційним персонажам. Серед них — пастух, місцевий житель, загалом бідні люди, адже ангел приніс звістку про народження Христа саме простим пастухам, а також три царі зі Сходу, які принесли Ісусові дари — золото, ладан і миро, і які у вертепі презентують весь світ. Адже Ісус не прийшов лише до Італії, Іспанії, Європи, але для всього світу.

У Сполучених Штатах також популярні вертепи. Їх ставлять у будинках чи на подвір’ях, і кожна церква має вертеп на своїй території або у святилищі.

Християни Кенії ставлять вдома шопку, і на Різдво дарують подарунки не лише одне одному, але й маленькому Ісусові. Пізніше їх спрямовують на благодійність.

Колядки

Важко уявити Різдво без колядок. Їх співають усюди! До прикладу, перед опівнічною Месою у США звучить всесвітньо відомий переспів нашого українського «Щедрика» — «Carol of Bells», де розповідається про те, що Ісус, правдивий Бог, став людиною, народився у світі. Іншими відомими колядками в Америці є «God rest ye merry gentlemen», «Jingle bells», «Santa Claus is coming to town» та «We wish you a merry Christmas».

Традиційні для всього світу «Jingle Bells», «Carol of the Bells», «We wish you a Merry Christmas» співають і на Філіппінах. А італійці виконують колядки під супровід трьох традиційних музичних інструментів: фізармоніки, орґанетто і дзамбоньї. Це — найвідоміша в Італії «Tu scendi dalle stelle» («Ти сходиш із зірок»), «Astro del ciel» («Небесна зірка») й інші. До речі, колядку «Tu scendi dalle stelle» 1754 року написав великий святий єпископ Альфонс Ліґуорі (віднедавна його літургійно вшановують і в УГКЦ — ред.).

Фото ілюстративне: Russell SachФото ілюстративне: Russell Sach

У бразилійців найвідомішою колядкою є «Noite feliz» («Свята ніч»), яку написав австрійський священник. Її співають у храмах, школах, домівках. Зазвичай у Бразилії ставлять вертеп у найголовнішому місці дому, але без Дитятка Ісуса. У навечір’я, 24 грудня, саме під цю колядку, помолившись, ставлять Ісуса до вертепу. Відтак кажуть: «Ісус народився і перебуває між нами». Кожна сім’я робить це у своєму домі після Меси у храмі. Після цього починається вечеря, яка інколи триває аж до 5-7 години ранку наступного дня.

***

Цього року Україна, зі всіма своїми не менш цікавими, колоритними і значимими традиціями, об’єдналася з усім світом у святкуванні Різдва, і світ устами католицького священника з Кенії о. Джошуа Меґе (і не тільки!) каже нам: «Welcome!». Цей крок є знаком єдності. Нехай це перше Різдво, яке ми відсвяткуємо 25 грудня, з’єднає нас зі всім світом у радості від народження Христа.

Підготували о. Тарас Жеплінський, Віра Вальчук, Марта Синовіцька
Департамент інформації УГКЦ
На першому фото (автор — CNS / Лола Ґомез): вертеп на пл. Святого Петра у Ватикані, який є відтворенням сцени у Ґреччо (Італія), де св. Франциск Ассизький поставив перший вертеп 1223 року

Інші історії