Звернення Глави УГКЦ у 105-й тиждень повномасштабної війни, 18 лютого 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає вже 105-й тиждень великої війни, яку росія продовжує здійснювати проти нашої Батьківщини. Цей тиждень запам’ятається всім українцям як час трагедії довкола міста Авдіївка на нашому багатостраждальному Донбасі. Вся Україна молиться за наших хлопців і дівчат, які там героїчно захищають Батьківщину перед лицем війська, що в сім разів переважає їх за кількістю воїнів.
Минулого тижня ворог завдав масованих ракетних ударів по містах і селах України, починаючи від Запоріжжя, Донбасу, Харкова, Києва, Миколаєва, Одеси і завершуючи княжим Львовом. Та попри все, Українська Церква намагається бути поруч зі своїм народом і служити йому.
Крім того, минулого тижня відбулася чергова сесія Архиєрейського Синоду нашої Церкви в Україні. Головною темою наших пошуків, міркувань, навчання і праці було душпастирство української сім’ї в умовах війни.
Перед нами постала жахлива дійсність. Війна зранила саме серце українського суспільства — сім’ю, передусім змушуючи багатьох членів родини жити у вимушеній сепарації. Крім того, ми зауважили, що в нашій державі з’явилися нові категорії сімей. Близько 200 тисяч українських родин мають важкопоранену особу: сина, батька, чоловіка чи дитину, 35 тисяч — зниклого безвісти рідного і ще 50 тисяч — члена сім’ї, у якого немає руки або ноги.
Усе це великим тягарем падає на плечі сім’ї. Тому наша Церква сьогодні опановує новий вид служіння, який можна назвати душпастирством людей, які горюють, не знають, як будувати своє життя. Тож українська родина є в особливих обіймах своєї Церкви. І ми знову кажемо: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цими днями ми підсумовуємо десятиліття російської війни проти України, а наступного тижня спогадуватимемо ще одну сумну дату — другу річницю початку повномасштабного вторгнення російських військ на українські землі. Ми побачили на власні очі те, про що колись читали в книжках або чули на різних міжнародних конференціях, — геноцид українського народу. Тут доречно згадати про ще одну категорію українських сімей, у яких когось із рідних росіяни вбили.
Дуже важливо, щоб у ці сумні роковини світ почув про біль України і засудив геноцид українського народу, вчинений росією. Цей засуд не має нічого спільного із ненавистю чи бажанням із кимось поквитатися. Засудити військові злочини росії означає їх зупинити, не дати можливості їм поширюватися, сказати злу «ні». Такого типу спосіб поведінки однієї людини проти іншої, одного народу чи проти іншого не можна повторювати в інших контекстах життя сучасного людства.
Нашою силою в цих обставинах є молитва. Ми відчуваємо, що молитва — це той простір відродження серця, душі людини, яка стоїть перед Богом, і що вона [молитва] сильніша за зброю російського агресора, тому стає нашою силою в незламності й захисті гідності, свободи, волі нашого народу, нашої Батьківщини.
Архиєрейський Синод проголосив 24 лютого 2024 року Днем молитви і посту за припинення війни, за перемогу добра над злом, за справедливий мир, за перемогу України над тими, хто прийшов нас убивати. Цього дня, відповідно до традиції, яка утвердилася в нашій духовній практиці за останні десять років, запрошуємо всіх вірних нашої Церкви та людей доброї волі до молитовного спільного стояння перед Божим обличчям.
О 9-й годині за київським часом наше «Живе телебачення» розпочне марафон безперервної спільної молитви Церкви, який триватиме 12 годин. Прошу вас, долучайтеся, хоч би де ви жили: у Казахстані, Сибіру, на Сході чи Півдні України, в Австралії, Аргентині, Бразилії, США чи Канаді! Станьмо разом, спільно, як єдиний Божий люд, перед Господнім обличчям і молімося, щоб припинити панування зла в нашій Батьківщині! Хай більше не гинуть наші діти, хай більше не палають наші міста і села, хай більше ця війна не калічить душу, тіло і долю майбутніх поколінь українців!
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших захисників і захисниць! Боже, підтримай нас у цьому незламному протистоянні злу! Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
