Звернення Глави УГКЦ у 108-й тиждень повномасштабної війни, 10 березня 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ось минає вже 108-й тиждень великої війни, яка є злочином проти Бога і людини, адже щодня забирає життя десятків, а може, і сотень українців. Цього тижня зазнали великих руйнувань наші міста і села, зокрема ті, що лежать далеко від лінії фронту. Ми особливо молилися і продовжуватимемо молитися за нашу поранену Одесу. Ворожі дрони атакували одеський порт навіть тоді, коли в цьому місті перебував Президент України разом із Прем’єр-міністром Греції. Увесь світ міг побачити злочинців, які б’ють по мирному місту. Такі удари є злочином проти людяності і воєнним злочином. Ми також посилено молилися і переживали за Сумщину та Харківщину, де знову під російськими бомбами і ударами були поранені та загинули люди.
На всій лінії фронту йдуть тяжкі бої. Наші дівчата і хлопці на фронті мужньо захищають Батьківщину. Ми живі — цим ми завдячуємо їм, нашим захисникам. Тому ми сьогодні вкотре хочемо промовити до всього світу, до всіх людей доброї волі, що Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цього тижня у США відбулася чергова сесія владик Постійного Синоду нашої Церкви. Постійний Синод — це особливий орган синодальності, який допомагає Главі Церкви здійснювати його місію. Українські єпископи з Польщі, Німеччини, України та Сполучених Штатів Америки працювали разом для добра нашої Церкви і українського народу. Ми розпочали роботу у Вашингтоні, продовжили у Філадельфії, а завершили у Нью-Йорку.
Діяльність Постійного Синоду мала три основних виміри. Насамперед, ми хотіли зустрітися з українською громадою в країні, яка сьогодні дуже важлива для перемоги України. Українці у США вболівають за Батьківщину. Під час цієї війни до Америки приїхало майже 400 тисяч наших братів і сестер, які знайшли тут прихисток. Наша Церква та українська громада шукають їх, щоб їм допомогти, пригорнути їх до свого серця. Наша громада в Америці є дуже активною у сфері гуманітарного служіння для порятунку життя в Україні. Це перший такий візит нашого Постійного Синоду, Глави нашої Церкви до українців Америки після повномасштабного вторгнення.
Ми також мали можливість зустрітися з очільниками американської влади різних рівнів, зокрема із членами Сенату, конгресменами, очільниками палати представників Конгресу США. До них ми доносили наше головне послання, що Україна зранена, але незламана, втомлена, але стійка й непереможна, тому вона переможе! І засвідчували, що українці готові обстоювати свою свободу та навіть не припускають можливості піддатися агресорові. Ми бачили, як ця віра в перемогу України захоплювала наших слухачів, як голос Української Церкви від імені українського суспільства, звичайних людей України, змінює їхній погляд на нашу трагедію, на нашу біду. Сподіваємося, що ці зустрічі будуть мати в ближчому майбутньому добрі плоди.
Ми повертаємося до України з надією. Ми запитували і представників різних палат Конгресу, і Державного секретаріату: що маємо сказати простим людям в Україні? З чим приїхати додому? Усі одним голосом, незалежно від того, до якої політичної сили належать, запевнили нас, що велика Американська держава є разом з українським народом. Тому ми повертаємося додому зі світлом надії, що разом із всесвітньою допомогою ми зможемо вистояти в цій борні.
Боже, благослови Україну! Боже, дай нам сили вистояти в боротьбі, яку ми ведемо, як Давид проти Голіафа! Боже, захисти наші міста і села від вбивчої російської руки! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті, дай їм силу й віру в перемогу! Боже, допоможи зцілити поранених, визволити полонених, знайти тих, хто пропав безвісти! Боже, зціли терплячих в Україні! Боже, благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром! Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
