Звернення Глави УГКЦ у 113-й день повномасштабної війни, 16 червня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Сьогодні четвер, 16 червня 2022 року, і Україна переживає вже 113-й день цієї повномасштабної, кривавої війни, яку веде росія проти українського народу.
Вітаємо вас із Харкова. Ми стоїмо тут разом із владиками, духовенством, мирянами, зокрема парафіянами нашого катедрального собору Святого Миколая.
Ми дякуємо Господу Богу і українським військовим за те, що бачимо світло нового ранку, що дожили до цього дня. Знаємо, що за те, щоб ми могли сьогодні бути разом впродовж остатньої доби, наші військові, а також цивільні люди заплатили власним життям.
Вчора ми відвідали місто Суми, яке розташоване на відстані 20 кілометрів від російського кордону. Сумська область має майже 500 кілометрів кордону з росією. Ми об’їхали ці прикордонні розбиті села та містечка і справді відчули, як Україна бореться за життя. Дев’яносто п’ять відсотків піль Сумщини засіяні — Україна виграла битву за посівну кампанію, щоб нагодувати своїм хлібом власних дітей і весь світ.
Та, на жаль, війна продовжується. Харків лежить теж майже за 20 кілометрів від російського кордону і, буквально, за 60 кілометрів звідси йдуть активні бойові дії.
Місто Ізюм окуповане. Недалеко від нас розташовані ті місцевості Луганщини, де точаться дуже жорстокі бої за Сєвєродонецьк і ту частину Луганської області, яка сьогодні є під контролем українського війська.
На всій лінії фронту, від Харківщини на півночі до Миколаївщини та Херсонщини на півдні, ідуть тяжкі, кровопролитні бої. Але Україна стоїть. Україна бореться.
І ми бачимо сьогодні одне одного вже не віртуально, а наживо. Я говорив нашим людям, що найбільше щастя, що ми сьогодні можемо зустрітися і потиснути одне одному руку. Дякую своїм владикам за те служіння, яке вони звершують тут, у Харкові.
Ми переживаємо посвяття свята Святого Духа і щодня роздумуємо над дарами, які Він приніс Церкві. Сьогодні я б хотів сьогодні роздумувати над особливим даром Святого Духа, який називається радою.
Цей дар допомагає людині розрізняти насамперед духів. Бо каже апостол Іван: «Не всякому духу вірте, а перевіряйте, чи ці духи від Бога». Саме цей дар Духа Святого вчить нас чути Бога, дає нам можливість відчувати Його присутність.
Однак у практичному, щоденному житті цей дар вчить нас розрізняти добро і зло. Адже, як нам відомо, відтоді як людина згрішила, її здатність розрізняти добро і зло є зраненою. Кожен злочинець хоче оправдати свій злочин, називаючи його добрим. Проте для сучасної людини, яка часом не вповні розуміє, у чому полягає добро і зло, цей дар Святого Духа дуже важливий.
Особливо відчувається цей дар ради тут, у Харкові. Чому? Бо коли хтось хоче побачити обличчя справжнього добра — хай подивиться на обличчя цих людей, які щодня перебувають у небезпеці смерті, але які, усміхнені, шукають Божого обличчя.
Ми сьогодні молимося за наших духовних учителів та отців, щоб вони мали дар розрізнення покликань, різних дарів, які мають люди від Духа Святого. Помолимося також за батьків, вихователів, щоб вони навчили сьогодні кожного українця розрізняти правильно добро і зло.
На жаль, злочинець-агресор намагається оправдати свої злочини. Намагається видати вбивства, напади за щось добре. Однак це оправдання у світлі дару Святого Духа демаскується.
Ми сьогодні просимо: Духу Святий, благослови Україну! Духу Святий, дай нам дар ради, щоб ніхто нас ніколи не обманув! Духу Святий, навчи нас не просто розрізняти добро і зло, а тільки добро вибирати і жити згідно з тим, що нам подає Господь Бог для нашого добра. Боже, благослови Україну!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
