Звернення Глави УГКЦ у 116-й день повномасштабної війни, 19 червня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя, 19 червня 2022 року, і Україна переживає вже 116-й день цієї жахливої війни, яку російський агресор приніс на нашу мирну українську землю.
Впродовж останнього дня продовжували точитися запеклі бої на сході та півдні України. За повідомленнями органів державної влади, найінтенсивніші бої ведуться довкола Сєвєродонецька і Лисичанська Луганської області. Там ворог сконцентрував найбільшу кількість своєї зброї, своїх ресурсів, щоб захопити цю частину української Луганщини.
Вчора впродовж дня дуже інтенсивним, жорстким і підступним атакам з повітря було піддане місто Харків. Двічі ракетних ударів зазнав Миколаїв на півдні України.
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться. І ми дякуємо Господу Богу та нашим захисникам, синам і донькам України, за те, що ми дожили до цього ранку і бачимо це недільне денне світло і сонячне проміння.
Вчора ми отримали дуже сумну звістку. На Донеччині під час мінометного обстрілу загинув Артемій Димид — син нашого відомого священника Михайла Димида, першого ректора відновленої Львівської богословської академії, і пані Іванни Крип’якевич-Димид, відомої львівської іконописиці. Я від усієї нашої Церкви складаю щире співчуття отцю Михайлові, добродійці Іванні та всій родині Димидів і Крип’якевичів із приводу цієї великої втрати. Це священниче подружжя, зокрема його біль у теперішніх обставинах України, — це ікона нашої Церкви, яка є осердям служіння своєму народові і несе тягарі, болі та страждання українського народу, його молоді. Ця геройська смерть потрясла всі інтелектуальні наукові кола України і ми сьогодні кажемо: герої не вмирають! Просимо, Господи, прийми Артемія у свої обійми і даруй йому вічную пам’ять!
Сьогодні Україна святкує неділю Всіх святих. Перша неділя після Зіслання Святого Духа за візантійською традицією є днем поминання безпосередньої дії плодів Духа Святого в історії людства. Святий чи свята — це особа, яка віддзеркалює, носить у собі Божественну святість. У Літургії ми співаємо: «Єдин свят, єдин Господь Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь». І той, хто носить у собі живого Бога силою і діянням Святого Духа, об’являючи світові обличчя люблячого Небесного Отця, стає причасником святості самого Бога в різноманітних її видах і формах. Ми сьогодні молимося: святі всіх часів християнства, моліться сьогодні за стражденну Україну, за стражденну Українську Церкву.
Цими днями ми роздумуємо над особливими дарами Святого Духа, які Він приніс людині в день П’ятдесятниці. Сьогодні я б хотів поміркувати над даром, який ми називаємо побожністю. Одразу зауважу, що тут не йдеться про релігійний сентимент чи набожність як вид певних релігійних ритуалів, практик, якими людина намагається начебто захоронити себе від якихось небезпек або примусити Бога вчинити її волю, як це роблять різні окультні релігії.
Коли ми говоримо про побожність як про дар Святого Духа, то йдеться про здатність людини відчувати першопричину свого життя та існування. Ми знаємо, що людина є плодом любові передусім своїх батьків. Тому стосовно тих, хто дав нам життя, ми завжди плекаємо почуття поваги, вдячності. Але водночас побожність дає нам можливість відчути перше джерело буття, існування всього створеного. За допомогою цього дару Святого Духа ми начебто повертаємося до джерела нашого буття і життя, відчуваємо, що ми люблені й бажані Богом. Псалмоспівець Давид співає: «У Тебе є джерело життя… у світлі Твоєму побачимо світло». Та людина, яка повертається до першоджерела свого існування, до Господа Бога, відроджується, оновлюється, живе, розвивається, зростає.
Дар Святого Духа побожність дає нам можливість відчути, що ми щодня дихаємо через те, що Бог нами дихає у своїй любові. Ми здатні діяти, любити Бога і ближнього завдяки тому, що відчуваємо: першим нас полюбив і дав нам життя та існування Господь Бог, наш люблячий Батько, який спасає нас у Христі-Ісусі силою і діянням Святого Духа.
Сьогодні ми просимо: «Господи, даруй нам в Україні відродження і життя! Ми сьогодні живемо Твоїм даром Святого Духа і цією побожність, як олень, вертаємося до джерел водяних, тому що наша душа прагне живого Бога. Господи, дихай нами, дихай Україною, щоб Україна, її молодь жила! Серед моря смерті Ти присутній як наше джерело життя! Боже, благослови дітей України!».
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
