Звернення Глави УГКЦ у 120-й тиждень повномасштабної війни, 2 червня 2024 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ось минає 120-й тиждень повномасштабного вторгнення росії на територію нашої мирної Української держави. Цей тиждень також увійде у світову історію як період військових злочинів росіян проти мирного населення України.
На всій лінії фронту йдуть тяжкі бої. Росіяни щодня потужно обстрілюють наш багатостраждальний Харків. Робиться це з території російської федерації, тому що місто Харків розташоване буквально за кількадесят кілометрів від російського кордону. Ворог намагається день і ніч нищити саме мирні квартали цього міста. Щодня гинуть люди, є десятки чи навіть сотні поранених за останній тиждень.
Зворушує історія нашої парафії в Покровську на Донбасі. Ми просимо про особливі молитви за це місто, на яке переміщується лінія російського фронту після захоплення Авдіївки. Наш священник залишився майже сам із жменькою останніх мешканців цього героїчного міста. Церква є разом зі своїм народом…
Ми сьогодні вкотре кажемо, що хоч Україні бракує світла, бракує робочих рук, зокрема через нову хвилю мобілізації, але їй не бракує сили волі, надії на перемогу, бажання обстоювати власну свободу. Тому ми знову дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за те, що ми ще живі і можемо далі стояти в молитві. І знову вкотре з надією на перемогу говоримо до всього світу: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цієї суботи весь світ відзначав День захисту дитини. Дитина в Україні під час війни — це особа, яку найбільше вражає жорстока воєнна дійсність. Вкотре запрошую всіх звернути увагу на дітей, про яких Папа Франциск говорить як про тих, хто не вміє усміхатися, у кого війна вкрала дитинство. Згідно з офіційною державною статистикою і повідомленнями, 550 дітей офіційно зареєстровані як загиблі під час цієї війни, 2000 пропали безвісти, близько 1400 травмовані. Коло 20 000 дітей є офіційно викраденими, яких росія депортувала з окупованих територій. На жаль, ми чуємо, що цей процес нещадного викрадення і депортації українських дітей продовжується. Цього літа, відповідно до офіційних заяв російської сторони, окупант має плани вивезти з України близько 40 000 дітей. Офіційна версія — на вишкільні патріотично-відпочинкові табори. Проте, на жаль, більшість із тих дітей ніколи більше не повернеться до своїх сімей. Незважаючи на великі зусилля світової спільноти, зокрема окремої місії Святого Престолу, яку здійснює кардинал Дзуппі для того, щоб повернути дітей додому, їхнє викрадення у великих масштабах на державному російському рівні щодня продовжується.
Сьогодні прошу вас молитовно пом’янути одну загиблу дівчинку. Це 12-річна Марічка Мироненко із Харкова, парафіянка нашого собору Святого Миколая. Вона разом із мамою Іриною від початку повномасштабного вторгнення не покидала цього міста. Ці люди були активними волонтерами в нашому храмі: мама роздавала потребуючим одяг, а дівчинка разом із нашими черницями — дітям дитяче харчування. Марічку, якій було неповних 12 років, росіяни вбили разом з іншими дітьми і мешканцями міста у супермаркеті «Епіцентр» керованими авіабомбами, запущеними з території росії. Ця дівчинка сьогодні, мабуть, помагає з небес, як волонтерка, потребуючим людям героїчного Харкова. На жаль, тіла загиблих ще й не віддали, бо рятувальники продовжують розбирати завали. Ми чекаємо, щоб можна було поховати Марічку з мамою за християнським звичаєм.
Дітей в Україні викрадають, вбивають, ранять, позбавляють їх майбутнього. Їхня єдина надія — на вільну і незалежну Українську державу, яка бореться за своїх дітей, за їхнє майбуття, захищає, огортає їх своєю любов’ю.
Ми сьогодні просимо: Боже, благослови Україну! Боже, благослови миром українських дітей! Боже, почуй молитву дітей України про те, щоб більше не лунали вибухи над їхніми головами! Боже, благослови українське військо, яке захищає життя України! Боже, благослови волонтерів, медиків, усіх тих, хто допомагає Україні продовжувати жити! Ми знаємо: тільки-но почнемо боятися, то перестанемо жити. Страх втікає з наших сердець, тому що ми віримо в Бога, Його любов до нас, справедливість і мир. Боже, благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
