Звернення Глави УГКЦ у 122-й тиждень повномасштабної війни, 16 червня 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ось минає вже 122-й тиждень великої війни, яка щодня забирає десятки людських життів в Україні. Вкотре цей тиждень відзначився військовими злочинами росії проти мирного населення України.
Цього тижня кілька днів поспіль відбувалися масовані ракетні удари росіян по мирних містах і селах України. Страждали Київ, Харків, Одеса, Запоріжжя. Найбільше цього тижня постраждало одне з найбільших населених пунктів України — Кривий Ріг. Після чергового масованого ракетного удару загинуло 9 осіб, було поранено 29 осіб, серед яких — малі діти. Цими днями у Кривому Розі було оголошено День жалоби.
Триває так звана дронова війна. Зокрема, на Сумщині росіяни навмисно за допомогою сучасних дронів завдавали удару по евакуаційному транспорту, яким волонтери мали вивозити місцеве населення з прикордоння. Кров, сльози, страждання з української землі доходять до небес.
У четвер ми святкували Вознесіння Господнє. Христос, який возноситься із землі на небеса, разом із собою несе біль і плач України до престолу Небесного Отця. Саме вірою в нашого Спасителя ми кріпимося. Вона є джерелом нашої надії. І ми вкотре хочемо сказати собі і світові: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цими днями також відбувається одна важлива міжнародна глобальна подія — Саміт миру, який зібрав у Швейцарії представників і очільників держав різних країн світу. Сьогодні світова спільнота шукає способів, як зупинити війну не тільки в Україні, а й в усьому світі. Наша Церква особливо супроводжувала парламентарів, президентів, представників різних країн під час цього пошуку молитвою. Ми молимося цими днями за те, щоб Дух Святий, зішестя якого очікуємо, просвітив могутніх світу цього, щоб силою Божої мудрості можна було подолати хитрощі диявола в наших історичних обставинах.
Напередодні зустрічі лідерів «Великої сімки» і цього Саміту миру відбулася зустріч Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій з послами країн Великої сімки в Києві. У центрі уваги дипломатів цих країн стояло питання релігійної свободи, яка є маркером всіх інших демократичних прав, принципів громадян України. Адже саме за демократію, за свободу сьогодні змагається наш народ.
Під час нашої дискусії було, зокрема, сконцентровано увагу на двох питаннях, які, на думку міжнародних спостерігачів, можуть бути викликами для релігійної свободи в Україні. Перше — це намагання Москви використовувати релігійний фактор, щоб маніпулювати релігійними почуттями віруючих. Очевидно, що наша держава має право і обов’язок захищати релігійне середовище України від маніпуляцій, від інструменталізації питання релігії з боку агресора.
Було також порушене питання щодо військового капеланства, підтримки наших воїнів з боку Українських Церков. Наші співрозмовники запитували нас, чи дотримане право цивільних осіб на релігійну свободу в умовах війни. Відомо, що сьогодні священнослужителі усіх конфесій не мають законного права на бронювання під час мобілізації. Тож як можна, з одного боку. забезпечити потреби військового капеланства, а з іншого — не згортати духовної опіки Церков і релігійних організацій над цивільним населенням України?
Ми поділилися міркуваннями, у який спосіб глави Церков і релігійних організацій ведуть діалог з українською владою, щоб можна було досягнути певного порозуміння в цій царині. Очевидно, ми стверджували, що для всіх Церков, віруючих людей різних конфесій і релігій незалежна Україна є синонімом релігійної свободи. Адже там, де приходить окупаційна російська влада, зникає будь-яка свобода, зокрема й релігійна.
Ми хочемо подякувати тим, хто сьогодні піклується про Україну. Дякуємо міжнародному співтовариству, яке шукає плану перемоги нашої Батьківщини. Ми сьогодні просимо Господа Бога, щоб поблагословив нашу землю миром.
Наша Церква переживає Декаду місійності. Десять днів від Вознесіння Господнього до Зіслання Святого Духа є днями особливої молитви за місійне діло Церкви. Церква хоче піклуватися про тих, хто ще не зустрів Ісуса Христа, не є охрещеним, і до них скеровує свою увагу, любов і молитву.
Закликаю всіх вірних нашої Церкви плекати місійний дух, щодня молитися за місійне діло нашої Церкви. Бо, як говорив святий папа Іван Павло ІІ, Церква, яка не є місійною, не є Церквою. А сьогодні, під час війни, наш народ дуже потребує Божого слова, Божого духу. Сьогодні — момент великого навернення українського народу, момент болю, у якому людина шукає надії. А наша надія — у Бозі.
Боже, благослови Україну, благослови наших дівчат і хлопців на фронті, усіх людей світу, які шукають миру! Боже, дай Твого духа мудрості очільникам держав, які нині покликані цей мир захищати, забезпечувати, плекати! Боже, благослови Твоїм небесним миром нашу багатостраждальну українську землю і наш народ!
Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
