Звернення Глави УГКЦ у 123-й день війни, 26 червня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя, 26 червня 2022 року, і український народ мужньо протистоїть повномасштабному військовому вторгненню росії ось уже 123-й день.
На всій лінії фронту йдуть тяжкі бої… Величезну частину свого війська ворог сконцентрував довкола міст Лисичанськ і Сєвєродонецьк, на маленькому клаптику української Луганщини.
Вчора вся територія України стала мішенню найбільшого за останні дні війни масованого ракетного удару. Більше ніж 45 крилатих ракет було випущено по Україні з території Білорусі та з Чорного моря. Сьогодні зранку, о 6-й годині, ракетний удар був завданий по Києву, нашій столиці. Над містом піднімається чорний дим.
Але Україна стоїть. Україна молиться. Сьогодні неділя, і Україна готується стати у святих храмах перед Божим обличчям, щоб піднести руки в молитві і просити Господа Бога, Творця неба і землі, про захист, мир і перемогу Україну, про те, щоб спільними зусиллями всієї світової громадськості можна було зупинити вбивчу руку кровожерливого російського нападника.
У таких непростих, драматичних обставинах хочу запросити вас роздумати над ще одним плодом дії в людині Святого Духа, — плодом, який є для нас сьогодні промінчиком надії. Він називається милосердям.
Ми знаємо зі Священного Писання, що слово і поняття «милосердя» найкраще висловлює ставлення Бога до людини. Ми віримо в Бога, який першим нас полюбив. Віримо в Бога, який над нами милосердиться, коли бачить нашу неміч, коли бачить наш гріх.
Вчора, коли ми роздумували над плодом Духа Святого, яким є доброта, то говорили, що Бог добрий, що Він сама доброта і все створив добрим. Коли йдеться про милосердя, то ми вказуємо на певну здатність людини не просто бути добрим Божим створінням, а й на певну рису богоподібності людини. Уподібнюючись до свого Творця, людина теж стає здатною творити добро. Милосердя як плід Святого Духа не є лише співчуттям, тим, що належить до нашого сентиментального сприйняття дійсності чи іншої людини. Це здатність людини примножувати і поширювати те добро, яке створив Господь Бог. Бо, властиво, зло у світі теж походить від злої волі людини і є нічим іншим, як відсутністю добра. Там, де ми не чинимо добра, даємо простір для зла. Наприклад, якщо ми гасимо світло, настає велика темрява.
Тож для того щоб протистояти злу, щоб його перемогти, нам потрібно щоденно діяльно помножувати добро — чинити діла милосердя, які завдають найсильнішого удару по дияволові та його слугах. Ба більше, діла милосердя, доброчинність людини Боже слово називає ділами, які мають вартість у вічності, тому що вони нам залишаться, будуть нашим спадком, нагородою після завершення цього земного життя.
Хочу поділитися з вами своїми переживаннями від прочитання одного листа, якого я отримав, буквально, вчора. Мені написав звичайний український пенсіонер із Запорізької області, з міста Оріхів. Цей пан називається Сергій Володимирович Школяренко. Він пише про жахіття війни, які переживають жителі Оріхова. (Зазвичай коли йдеться про ракетний удар по великих містах, то про це знають і пишуть засоби масової інформації, а ось про страждання людей у маленьких містах і селах України відомо небагато). Пан Сергій зазначив, що їхнє місто перед початком війни нараховувало близько 14 тисяч мешканців, сьогодні ж там лишилося всього… 600 людей, які постійно переховуються і живуть у погребах. Чоловік пише: «Наше сучасне життя — це і є пекло на землі». Його лист, з одного боку, є голосом відчаю і криком про допомогу, а з іншого — зверненням до духовенства та світової громадськості, до міжнародних інституцій про необхідність якнайшвидше зупинити зло, російського агресора, і зробити все для того, щоб війна закінчилася.
Передаємо сьогодні прохання цього доброго чоловіка, який ділиться своєю бідою з Україною і світом, у руки Божі. Доношу цей голос до сердець мільйонів людей у всьому світі: зупинімо війну разом! Творімо добро для України так, як ми це можемо зробити, кожен на своєму місці! І тоді, будьмо певні, зло буде переможене.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови українських дітей! Боже, обдаруй нас усіх миром! Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
