Звернення Глави УГКЦ у 124-й день війни, 27 червня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні понеділок, 27 червня 2022 року, і наша Батьківщина переживає вже 124-й день повномасштабного військового вторгнення росії на територію нашої суверенної держави. Сто двадцять чотири дні кровопролиття, великих боїв, плачу, страждання невинних людей…
Останні вихідні, зокрема минулий день, були позначені великими трагедіями в Україні. Як дізнаємося з повідомлень наших військових, на фронті найбільш інтенсивні бої йдуть на Луганщині та Донеччині. Також за вчора Україна пережила чи не найбільший в її історії ракетний удар з боку росії. Російські крилаті ракети летіли на Київ, на Чернігівщину, Черкащину, Одещину та Миколаївщину. Під обстріли потрапили місто Харків і Сумщина. Властиво, немає, мабуть, такого міста та області України, які б не були зранені цією нещадною війною.
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться. І ми дякуємо Господу Богу та Збройним силам, що дожили до цього ранку і можемо бачити денне світло.
Сьогодні я б хотів роздумати ще над одним важливим плодом дії Духа Святого в людині. Він є ознакою, що показує духоносність українського народу та нашої святої Церкви, яка сьогодні згадує пам’ять українських новомучеників, мучеників комунізму, котрих виніс на престоли Вселенської Церкви святий папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до України. Цим плодом Духа Святого є віра. Ми часто чуємо і говоримо про віру як про богословську чесноту, що є початком християнського життя, бо для того, щоб спілкуватися з Богом, треба в Нього вірити, тобто треба Йому довіритися, відкрити Йому своє серце, свій розум, свою волю — своє життя. Віруюча людина йде дорогами цього земного життя не сама, вона тримає за руку свого люблячого, милосердного Бога.
Віра як плід Святого Духа показує особливу зрілість віруючої людини і полягає в тому, що ця людина стає причасницею Божественного знання. Дух Святий відкриває людині Божественні таємниці, а Його плід — віра — дає людині відчуття, що Бог уже не має перед нею секретів, впроваджує її у велич, незбагненність свого божества. Апостол народів у Першому посланні до коринтян так описує цей особливий плід дії Духа Святого в людині: «Бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. Хто-бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, який у ній. Так само і того, що в Бозі, ніхто не знає, окрім Духа Божого. Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знати, що нам дароване від Бога».
Отож Дух Святий, як Утішитель, робить нас причасниками того знання, яке Бог має про самого себе, а відтак дає нам особливу здатність: віруюча людина здатна бачити в Дусі Святому світ і інших людей Божими очима, тобто дивитися на себе саму, на своїх ближніх такими очима і з такої висоти, як нас бачить наш Бог, Творець і Спаситель.
Це особливий дар, який часом проявляється в Церкві як дар прозорливості. Йдеться про духовних отців, які, намагаючись послужити своїм духовним чадам, отримують від Бога дар серцевідання. Ще перед тим як людина відкриває свої вуста, духовний отець, бачачи її серце, усе про неї знає. Такий дар прозорливості отримує в Церкві віруюча людина, вона може бачити всі теперішні події Божими очима і навіть серед безнадійних обставин угледіти промінчик надії.
Ми сьогодні, живучи в драматичних обставинах в Україні, просимо Господа Бога про віру, якою сяяли новомученики Української Церкви, що занесли Боже слово ген аж до краю землі, до Сибіру, Казахстану і на узбережжя Тихого океану. Ми сьогодні просимо Господа Бога, щоб ті мученики, які в тюрмі могли бачити майбутнє народу, задля нього жити і боротися, відкрили нам горизонти для нашого українського буття. Ми сьогодні просимо Господа Бога того дару бачити Україну після війни і вже сьогодні будувати її в нашій свідомості та в нашому серці.
Ворог приходить, щоб забрати в нас майбутнє, щоб сказати нам, українцям, що ми не маємо права існувати як народ, як держава. Але через плід Духа Святого, яким є віра, ми бачимо, що Господь Бог не просто бачить Україну і має її у своєму предвічному задумові, а підготував для нас якусь особливу місію в сучасному світі, у сучасній Церкві, стосовно людини в третьому тисячолітті.
Ми сьогодні просимо: Боже, даруй нам цей плід Духа Святого! Дай нам можливість вірити в Тебе, вірити в перемогу України, вірити в людину, яку Ти бачиш доброю, вірити в наші сили, які за допомогою Твоєї сили і благодаті, Господи, ми зможемо скерувати на добро! Боже, благослови всіх тих, хто підтримує сьогодні Україну і бачить її майбутнє через призму віри в Тебе, нашого Бога, Творця і Спасителя! Боже, благослови Україну!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
